Рішення № 20073523, 01.12.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.12.2011 Справа № 5024/732/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Каховське" Інституту землеробства південного регіону Української академії аграрних наук, с. Кам'янка, Каховського району Херсонської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Лілія", м. Херсон,

про стягнення 437 018 грн. 35 коп.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1- юрисконсульт, довіреність № 16-01/11 від 26.01.2011р.;

відповідача - не прибув.

Позивач у позовній заяві просить поновити пропущений строк позовної давності та стягнути з ТОВ ВКФ «Лілія»на користь ДПДГ «Каховське»437 018,35 грн., яка складається з суми 248240,31грн., безпідставно сплаченої за укладеними між сторонами у 2005 році договорами купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів та суми 188778,04 грн., безпідставно сплаченої позивачем на користь відповідача у 2010 році. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.. ст.. 261, 1212, 2113 ЦК України.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач, повідомлений про дату, час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, надіславши клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника. Зазначене клопотання відповідача залишене судом без задоволення у зв'язку з можливістю направлення у судове засідання іншого уповноваженого представника, а також у зв'язку із запереченням представника позивача проти продовження процесуального строку розгляду спору, передбаченого ст.. 69 ГПК України.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що аудиторська довідка від 01.04.2001 року незалежної Аудиторської фірми "Приоритет" не є належним та допустимим доказом. Клопотання позивача про відновлення терміну позовної давності, на думку відповідача, не підлягає задоволенню так як воно ґрунтується на аудиторській довідці, зробленій на замовлення та за плату позивача, та не свідчить про те, що у відповідача був борг перед позивачем у сумі 248240,31 грн. станом на 31.12.2005 року. Вимога про стягнення 188778,04 грн. помилково перерахованих на розрахунковий рахунок відповідача в 2010 році, на думку відповідача, не підлягає задоволенню, оскільки позовна заява обґрунтована припущеннями позивача стосовно того, що відповідач йому заборгував кошти а не доказами. Обов'язок Відповідача повернути позивачу 188778,04 грн., припинився з підстав встановлених законом (ч. І, ст. 598. та ч. І ст. 616 ЦК України). Як стверджує відповідач, станом на дату подання позову позивачем, саме позивач винен відповідачу грошові кошти а не навпаки, так як отримавши судове рішення у справі № 10/16-06 позивач зобов'язаний був відобразити в бухгалтерському обліку борг перед ТОВ ВКФ "Лілія", а суму 2 627 026,98 грн., в т.ч. суму основного боргу - 2 627 026,98 грн., борг по сплаті державного мита 25500 грн. та 118 гривен присуджених судом до стягнення. Таким чином, після вирішення справи № 10/16-06 позивач став боржником відповідача на суму 2 627 026,98 грн., та одночасно позивач став кредитором по відношенню до ТОВ ВКФ "Лілія" на суму 8800 грн. основного боргу, 102 грн. витрат по сплаті держмита, 118 грн. витрат по сплаті ІТЗ, всього на суму 9020 грн. Відповідно, на думку відповідача, зобов'язання стосовно повернення грошових коштів в сумі 9020 грн. у ТОВ ВКФ "Лілія" перед ДП ДГ "Каховське" припинилось відповідно до ст. 606 ЦК України внаслідок поєднання в одній особі боржника і кредитора. Вимагаючи повернути позивачу 188778,04 грн., позивач вважає себе кредитором на цю суму по відношенню до відповідача ГОВ ВКФ "Лілія", але відповідно до ст. 606 ЦК України внаслідок поєднання в одній особі боржника і кредитора припинилось і зобов'язання стосовно повернення позивачу 188778,04 грн., так як позивач за даною вимогою є Кредитором по відношенню до відповідача а Відповідач є кредитором по відношенню до позивача на суму 2618006,98 грн. (2 627 026,98 - 9020,00). Дана норма ст. 606 ЦК України є імперативною та не вимагає будь яких додаткових дій сторін для її застосування, для такого припинення зобов'язання за законом достатньо наявності таких обставин як поєднання в одній особі боржника і кредитора.

Крім того, представником відповідача подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.

Судовий експерт, на вимогу суду, що викладена в ухвалі по справі від 13.09.2011 р., не прибув у судове засідання, надіславши письмові заперечення на заяву відповідача про виклик судового експерта.

Провадження по справі зупинялось на період з 24.05.11 р. до 25.08.11 р. та з 13.09.11 р. до 23.11.11 р. у зв'язку з проведенням судово-економічної експертизи.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до положень п. 2.2. Статуту позивача, Державне підприємство "Дослідне господарство "Каховське" Національної академії аграрних наук України" (ДПДГ "Каховське" НААН) є державним сільськогосподарським статутним суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює дослідну, господарську і комерційну діяльність з метою досягнення позитивних економічних результатів та одержання прибутку. Відповідно п. 3.1 статуту, господарство є державним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб'єкт господарювання. Господарство є юридичною особою.

У 2005 році між ДКДГ "Каховське" НААН (надалі за текстом - Позивач) та ТОВ ВКФ "Лілія" (надалі за текстом - Відповідач) було укладено ряд договорів купівлі - продажу паливно-мастильних матеріалів на умовах товарного кредиту, а саме: №28-03-05/002 від 28.03.2005 p.; № 01-04-05/002 від 01.04.2005 p.; № 05-04-05/ 001 від 05.04.2005 p.; № 06-04-05/001 від 06.04.2005 р.; № 07-04-05/001 від 07.04.2005 p.; № 07-04-05/002 від 07.04.2005 p.; № 08-04-05 /001 від 08.04.2005 p.; № 02-06-05/001 від 02.06.2005 p.; № 03-06-05/001 від 03.06.2005 p.; № 08-06-05/001 від 08.06.2005 p.; № 14-06-05 / 001 від 14.06.2005 p.; № 24-06-05/001 від 24.06.2005 p.; № 04-07-05/001 від 04.07.2005 p.; № 05-07-05/001 від 05.07.2005 p.; № 07-07-05/002 від 07.07.2005 p.; № 08-07-05/002 від 08.07.2005 p.; № 13-07-05/003 від 13.07.2005 p.; № 15-07-05/001 від 15.07.2005 p.; № 18-07-05/002 від 18.07.2005 p.; № 19-07-05/003 від 19.07.2005 p.; № 21-07-05/002 від 21.07.2005 p.; № 22-07-05/001 від 22.07.2005 p.; № 27-07-05/003 від 27.07.2005 p.; № 28-07-05/001 від 28.07.2005 p.; № 02-08-05/004 від 02.08.2005 p.; № 08-08-05/001 від 08.08.2005 p.; № 12-08-05/002 від 12.08.2005 p.; № 18-08-05/002 від 18.08.2005 p.; № 22-08-05/001 від 22.08.2005 p.; № 02-09-05/001 від 02.09.2005 p. Відповідно до умов вказаних договорів купівлі-продажу ТОВ ВКФ "Лілія" (Продавець) зобов'язується передати ДПДГ «Каховське»НААН (Покупець) товар (дизельне пальне, бензин) у власність на умовах товарного кредиту, а Покупець зобов'язується прийняти товар, оплатити його вартість і виплатити винагороду за користування товарним кредитом. Виконуючи умови зазначених договорів купівлі-продажу ТОВ ВКФ "Лілія" передавала ДПДГ "Каховське" НААН товар в обсягах та вартістю визначених у відповідному договорі. У зв'язку з недостатністю обігових коштів на підприємстві, ДПДГ "Каховське" НААН не мало можливості вчасно розраховуватись за поставлений товар, тому ТОВ ВКФ "Лілія" нараховувало відсотки за користування товарним кредитом.

Згідно п. 4.1, 4.4 вказаних договорів купівлі-продажу (крім договору №28-03-05/002 від 28.03.2005 p.) "Розрахунки сторін" передбачено, що сторони у відповідності з договорами здійснюють розрахунки, які складаються з ціни товару та процентів за право користування товарним кредитом.

Розмір процентної ставки за користування товарним кредитом залежить від строку користування товарним кредитом та проводиться в наступному порядку: при користуванні товарним кредитом до 10 діб - 0,1% від суми Договору за кожний день користуванням товарним кредитом; при користуванні товарним кредитом до 30 діб - 0,17% від суми Договору за кожний день користуванням товарним кредитом; при користуванні товарним кредитом понад 30 діб, але не більш 60 діб - 0,21% від суми Договору за кожний день користуванням товарним кредитом; при користуванні товарним кредитом більш 60 діб - 0,33% від суми Договору за кожний день користуванням товарним кредитом. Проценти за користуванням товарним кредитом нараховуються одноразово в момент повного розрахунку. Розмір процентної ставки за користування товарним кредитом може змінюватися за узгодженням сторін.

Згідно наданих позивачем на вимогу судового експерта накладних, банківських виписок, ДПДГ «Каховське»НААН за 2005 рік отримало від ТОВ ВКФ "Лілія" паливно-мастильних матеріалів на суму 1156156,85грн., та сплатило на розрахунковий рахунок відповідача 1599945,00 грн. Різниця перевищує заявлену позивачем до стягнення суму у розмірі 248240,31грн.

У 2010 році в ДПДГ "Каховське" відбулася зміна керівництва. Цього ж року було виявлені акти виконаних робіт до договорів підряду № 25-04-05/003 від 25.04.2005 p., № 25-04-05/002 від 25.04.2005 p., № 09-03-05/001 від 09.03.2005 p., № 10-03-05/001 від 10.03.2005 р., підписані не директором ДПДГ "Каховське" Мащенко В.Ф., а невідомою особою. Про даний факт позивачем було повідомлено правоохоронні органи.

9 вересня 2010 року щодо даної справи, начальником СВ Каховського РВ УМВС України в Херсонській області порушено кримінальну справу № 160356-10 за ч. 1 ст. 358 КК України на підставі того, що під час проведення дослідчої перевірки було встановлено, що невідомі особи внесли в акт виконаних робіт між ТОВ ВКФ "Лілія" та ДП ДГ "Каховське" від 21 вересня 2005 року дані, які не відповідали дійсності та вказані обставини знайшли своє підтвердження в матеріалах дослідчої перевірки.

ДПДГ "Каховське" НААН припускаючи можливість невідповідності інших даних в документах, пов'язаних із взаєморозрахунками між сторонами, в березні 2011 року звернулося до незалежної аудиторської фірми "Пріоритет" з проханням провести аудиторську перевірку господарських операцій по взаєморозрахункам між ДПДГ "Каховське" НААН та ТОВ ВКФ "Лілія" в 2005 році, враховуючи дані договори підряду. В ході аудиторської перевірки взаєморозрахунків було перевірено розрахунки по поточним зобов'язанням за товари, роботи та послуги.

01 квітня ДПДГ "Каховське" НААН отримало аудиторську довідку, згідно даних якої виявлено, що у 2005 році ДПДГ «Каховське»за несвоєчасний розрахунок за отримані ПММ оплатило ТОВ ВКФ "Лілія" відсотки за користування товарним кредитом в сумі 370 180,94 грн., розрахунок нарахування яких відсутній на підприємстві. Крім того, відповідно до укладених договорів підряду ТОВ ВКФ "Лілія" червні 2005 року перерахувало ДПДГ "Каховське" НААН 386 491,00 грн., як фінансування проведення робіт по даним договорам. Проте, на думку аудиторів, ці кошти не можна вважати фінансуванням робіт, оскільки всі посівні роботи було проведено господарством ще в березні - квітні 2005 року. Вказані обставини підтверджується актами виконаних робіт які, на думку аудиторів, також не є доказами, оскільки оформлені неналежним чином не вказано прізвищ осіб, які їх підписали, не додано технологічних карт. Згідно договорів підряду, ТОВ ВКФ "Лілія" мала виплатити ДПДГ "Каховське" НААН винагороду в сумі 11800,00 грн. Фактично була виплачена винагорода в сумі 3000,00 грн. У вересні 2005 року в бухгалтерському обліку необґрунтовано було зроблено виправні проводки по рахунку 685 методом "сторно" в сумі 337640,00 грн., що призвело до помилки даних по оборотам бухгалтерського рахунку 685.

Таким чином, аудиторська перевірка виявила, що залишок по розрахункам між ТОВ ВКФ "Лілія" та ДПДГ "Каховське" НААН на 31.12.2005 року повинен складати по дебету рахунку 685 у ДПДГ "Каховське" НААН і по кредиту у ТОВ ВКФ "Лілія" 248 240,31 грн. Тобто, в 2005 році ТОВ ВКФ "Лілія" незаконно набула грошові кошти в сумі 248 240,31 грн.

Про зазначені обставини позивачу стало відомо лише 1 квітня 2011 року, коли він отримав вищевказану довідку аудиторської перевірки.

Згідно п. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Таким чином, причини пропущення позивачем позовної давності є поважними.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

З метою перевірки викладених у позовній заяві та аудиторській довідці обставин, в ході судового розгляду було проведено судово-економічну експертизу.

Відповідно до висновку додаткової судово-економічної експертизи № 62 від 15.11.2011 р., за наданими на дослідження первинними документами, даними по бухгалтерському обліку (реєстрів та оборотно-сальдової книги обліку по субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»по ДП «ДГ «Каховське»за період 2005 року стосовно документального підтвердження нарахування та сплати ДП «ДГ «Каховське» за надання фінансової послуги зі сторони ТОВ ВКФ «Лілія»відсотків по купівлі продажу паливно - мастильних матеріалів на умовах товарного кредиту, що укладені сторонами по справі у 2005 році встановлено, що в зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів підтвердити нарахування та сплату за надання фінансової послуги зі сторони ТОВ ВКФ «Лілія»відсотків по купівлі продажу паливно - мастильних матеріалів на умовах товарного кредиту не надається за можливе.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення позивачем грошового зобов'язання за вказаними вище договорами купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів, відповідачем, всупереч вимогам ст.. 33 ГПК України, не доведений, отже підстави для нарахування 3% річних за вказаними договорами відсутні. Рахунки на оплату позивачем відсотків за користування товарним кредитом, як і докази їх отримання позивачем, сторони суду не представили. Отже, безпідставно сплачена позивачем сума коштів у розмірі 248240грн.31коп. за вказаними договорами купівлі-продажу не може вважатися ні процентами річних, ні відсотками за користування товарним кредитом.

Також, в 2010 році ДПДГ «Каховське»НААН безпідставно перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ ВКФ «Лілія»188778,04 грн., згідно платіжних доручень № 119 від 14.04.2010 р. та № 704 від 14.07.2010 р. з призначенням платежу: "повернення коштів по фінанс-ню проведення с/г робіт зг. договорів підряду 25-04-05/002, 25-04-05/003 від 25.04.10 р., 09-03-05/001 від 09.03.05 р., 10-03-05/001". При цьому, судом враховується, що всі господарські правовідносини між сторонами припинились у 2005 році, а рішенням господарського суду Херсонської області від 25.06.2009 р. у справі № 10/16-06, що стосується укладених сторонами договорів підряду, стягнення вказаних сум з позивача на користь відповідача не передбачено.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, а заперечення відповідача проти позову не приймаються судом до уваги.

Господарським судом не приймається до уваги посилання відповідача на рішення господарського суду Херсонської області від 25.06.2009 р. у справі № 10/16-06, оскільки зазначеним рішенням суду вирішено спір, що стосується правовідносин сторін (ДПДГ "Каховське" НААН та ТОВ ВКФ "Лілія") за іншими договорами, а саме чотирма договорами підряду на вирощування сільськогосподарських культур: гірчиці жовтої (договір № 09-03-05/001 від 09.03.2005 р.); ячменю фуражного (договір № 10-03-05/001 від 10.03.2005 p.); сої (договір № 25-04-05/002 від 25.04.2005 р.); соняшнику (договір № 25-04-05/003 від 25.04.2005 р.). Відповідно до умов зазначених договорів підряду, ДПДГ "Каховське" НААН зобов'язувалось виростити і передати готову продукцію ТОВ ВКФ "Лілія", а остання в свою чергу зобов'язувалась провести фінансування зазначених робіт, прийняти продукцію та сплатити ДПДГ "Каховське" винагороду за проведену роботу. Вказаними договорами підряду не передбачено виконання позивачем грошових зобов'язань, що також підтверджує безпідставність перерахування позивачем на користь відповідача у 2010 році суми 188778,04 грн. Спірні ж правовідносини у справі 5024/732/2011 пов'язані з виконанням прав та обов'язків за укладеними сторонами договорами купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Визнати поважними причини пропущення позивачем позовної давності.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Лілія" (ідентифікаційний код - 14125372, адреса - 73002, місто Херсон, вул. Чорноморська, 8, кв. 4, р\рахунок - 260021209 в ХФ ВАТ "Мегабанк" МФО 352714) на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Каховське" Інституту землеробства південного регіону Української академії аграрних наук (ідентифікаційний код 00497302, адреса 74830, Херсонська область, Каховський район, с. Кам'янка, вул. Радянська, 26, р/р 26000060388527 в КБ "ПриватБанк" м. Каховка, МФО 352479) 437018грн.35коп. безпідставно набутих грошових коштів, 20536грн.00коп. витрат на проведення судової експертизи, 4370грн.20коп. витрат по сплаті державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Суддя Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України "22" грудня 2011 р.