Рішення № 20073430, 16.12.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2011 р.Справа № 3/106/5022-1657/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Щьолково Агрохім Україна" (код ЄДРПОУ 36285674) юридична адреса: проспект Науки, 119-Б, м. Київ; фактична адреса: вул. Голосіївська, буд.7, корпус 2, офіс 8/2, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Розтоцьке" (код ЄДРПОУ 31878417) с. Гаї-Розтоцькі, Зборівського району, Тернопільської області

про cтягнення заборгованості.

за участю представників сторін від:

Позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю №19-11 від 01.10.2011 р.

Відповідача: не з'явився

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Щьолково Агрохім Україна" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Розтоцьке" про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 803138,30 грн., з яких: 693742,50 грн. борг за поставлений товар, 35250,88 грн. інфляційні нарахування , 53617,74 грн. пеня, 20527,18 грн. - 3% річних.

Судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався . Явку у призначене судове засідання свого представника не забезпечив, однак, проти позовних вимог заперечує, з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву №859 від 15.12.2011р. (вх.. №19050(н) від 16.12.2011р.) , в якому зазначає , що позивачем неправильно визначено суму основного боргу, оскільки останнім не враховано платежі здійснені відповідачем, надаючи при цьому платіжні доручення №773 від 30.03.2010р. на суму 100652,89 грн. та № 802 від 13.04.2010р. на суму 38269 грн. 86 коп. А тому, і невірно здійснений розрахунок пені, 3% річних та індексу інфляції.

Ухвалою суду від 08.12.2011р. розгляд справи №3/106/5022-1657/2011 , в порядку ст. 77 ГПК України , відкладався на 16.12.2011р. на 12:00 год.

У відповідності до ст.. 77 ГПК України , у судовому засіданні - 16.12.2011р. оголошувалась перерва до 15:00 год. , про що свідчить формуляр (протокол) судового засідання від 16.12.2011р.

У розпочатому судовому засіданні представнику позивача розяснено його процесуальні права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу , в порядку ст. 81-1 ГПК України , не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:

19 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Щьолково Агрохім Україна»(як, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Розтоцьке" (як, Покупець) укладено договір продукції для сільгоспвиробництва № 09/100319-3.

Відповідно до п.1.1., п.1.2. Договору, Постачальник зобовязався передати (поставити ) у зумовлений строк Покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва , а Покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. Загальна кількість та найменування товару , що підлягає поставці , його часткове співвідношення (асортимент, сортамент) , упаковка та маркування , ціна , строк поставки й інші умови , визначаються специфікаціями (додатки до цього договору) та видатковими накладними , які є невідємною частиною цього договору.

Строки й порядок та умови поставки , вибірки (отримання) товару встановлюються сторонами в специфікаціях. (п.2.2. Договору)

Пунктом 3.2. Договору, передбачено , що товар постачається партіями в асортименті та кількості , які визначаються сторонами у Специфікаціях, які є невідємною частиною даного Договору.

Згідно п.4.1. , п.4.2., п.4.3. Договору , ціна товару вказується в специфікаціях . Ціна товару розраховується за міжбанківським курсом долара США до української гривні , на день , що передує дню здійснення оплати. Суму договору становить загальна ціна товару з урахуванням змін за міжбанківським курсом іноземної валюти згідно специфікацій. Строк оплати зазначається в специфікаціях.

У відповідності до п.5.1., п.5.2. Договору , сторони домовились , Постачальник зобовязується передавати товар у власність Покупця у строки та у місці призначення , зазначені у Специфікаціях, а Покупець зобовязується приймати товар в строки та на умовах цього Договору та своєчасно оплачувати товар за встановленими цінами в строки на умовах та в порядку, що визначені у видаткових накладних.

Згідно п.6.3. Договору , приймання товару по кількості , якості й асортименту здійснюється під час передачі товару Покупцю з наданням усіх необхідних документів. Свідченням приймання Товару є підпис співробітника Покупця на видаткових накладних , які мають містити посилання на цей договір та довіреності на отримання товару.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 31 грудня 2010 року, а щодо невиконаних до цього дня зобовязань та відповідальності - до повного їх виконання

19 березня 2010 року між сторонами у справі укладено специфікацію №1 - додаток до вказаного Договору на суму 962 370 грн. 88 коп.

Як вбачається із матеріалів справи , позивач виконав свої договірні зобовязання належним чином здійснив поставку товару , в свою чергу відповідач прийняв товар , що підтверджується видатковими накладними №124 від 16.04.2010р., №125 від 22.04.2010р., №221 від 15.05.2010р.. , №222 від 19.05.2010р., №252 від 24.05.2010р., №337 від 25.06.2010р., №318 від 26.06.2010р. , №465 від 14.09.2010р., , №497 від 20.09.2010р., підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб , на підставі довіреностей на отримання товару №56 від 16.04.2010р. , №80 від 15.05.2010р., №98 від 25.06.2010р., №133 від 14.09.2010р., №138 від 20.09.2010р. на загальну суму 962 370 грн. 88 коп. (знаходяться в матеріалах справи) .

Однак, відповідач всупереч положень укладеного сторонами договору, належним чином не виконував свої зобовязання щодо оплати поставки товару у строки та порядку, що визначені умовами Договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем на день подання позову на суму 693 742 грн. 50 коп. , яка станом на дату розгляду справи в суді не погашена.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки , згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Оцінивши наявні матеріали справи, господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу на суму 693 742 грн. 50 коп. , документально обґрунтовані і підлягають задоволенню .

У відповідності до п.8.4. пп.8.4.1. Договору , за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті ціни товару , сплачує на користь Постачальника пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

За несвоєчасну оплату за поставку товару, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 53617 грн. 74 коп. , яка на день розгляду справи позивачу не сплачена .

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ст.549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання. (ст. 550 ЦК України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст. 551 ЦК України)

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За таких обставин, суд вважає , що позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 53617 грн. 74 коп., документально обґрунтованими та підлягають до задоволення.

В результаті несвоєчасної оплати за поставлений товар позивач нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення 35250 грн. 88 коп. та 3 % річних 20527 грн. 18 коп., які на день розгляду справи позивачу не сплачені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене , позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення - 35250 грн. 88 коп. та 3 % річних 20527 грн. 18 коп. , документально обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Заперечення відповідача проти позовних вимог судом до уваги не взято, оскільки платіжні доручення №773 від 30.03.2010р. на суму 100652,89 грн. та № 802 від 13.04.2010р. на суму 38269 грн. 86 коп. про часткову сплату заборгованості не являються належними та допустимими доказами у даній справі , оскільки не стосуються договору поставки продукції для сільгоспвиробника №09/100319-3 від 19.03.2010 року .

Відповідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати, які складаються із 16062 грн. 77 коп. судового збору та 15000 грн. 00 коп. витрат на юридичну допомогу , згідно ст. 49 ГПК України , покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33 , 43, 49, 81-1, 82 85 ГПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549-551, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173 , 193 ГК України , господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити .

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Розтоцьке" (код ЄДРПОУ 31878417) с. Гаї-Розтоцькі, Зборівського району, Тернопільської області в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Щьолково Агрохім Україна" (код ЄДРПОУ 36285674) юридична адреса: проспект Науки, 119-Б, м. Київ; фактична адреса: вул. Голосіївська, буд.7, корпус 2, офіс 8/2, м. Київ - 693 742 грн. 50 коп. боргу за поставлений товар, 35250 грн. 88 коп. інфляційних нарахувань , 53617 грн. 74 коп. - пені, 20527 грн. 18 коп. - 3% річних, 16062 грн. 77 коп. судового збору , 15000 грн. 00 коп. витрат на юридичну допомогу.

3.Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, "19" грудня 2011 року , через місцевий господарський суд.

5.Рішення направити сторонам у справі.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9219

СуддяІ.М. Турецький