Рішення № 20073363, 14.12.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.11 Справа № 5021/2510/2011. За позовом Приватного підприємства «Зевс», м. Донецьк в інтересах

1)Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаного заводу «ПРАЙМ» смт. Малинівка, Харківської області

2)Закритого акціонерного товариства «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай», м. Бахчисарай

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про стягнення 13 379 грн. 14 коп.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

Від позивачів: ОСОБА_2 за довіреністю від 08.02.2011р. на представлення інтересів ПП «Зевс», від 11.03.2011р. - ТОВ «Лікеро-горілчаного заводу «ПРАЙМ», довіреністю від 01.03.2011р.- ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай».

Від відповідача: не зявився

При секретарі судового засідання Логоші І.М.

Суть спору: позивачі просять суд стягнути з відповідача на користь приватного підприємства «Зевс», м. Донецьк як представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаного заводу «ПРАЙМ» смт. Малинівка, Харківської області та Закритого акціонерного товариства «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай», м. Бахчисарай заборгованість за договором поставки напоїв № ХА 105/09 від 19.04.2011р. в сумі 13379 грн. 14 коп., в тому числі: 9802 грн. 98 коп. основного боргу, 731 грн. 56 коп.- пені, 1722 грн. 71 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 980 грн. 30 коп. штрафу, 141 грн. 59 коп. 3% річних та судові витрати, повязані з розглядом справи.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в засідання суду не зявився, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Господарським судом направлялись відповідачу копії ухвали суду від 26.10.2011р. та від 16.11.2011р. на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві, проте, копія ухвали від 26.10.2011р. повернута на адресу суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Оскільки, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” вважаються належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу.

Таким чином, враховуючи те, що ухвали про справі направлялися відповідачу за адресою вказаною позивачем в позовній заяві, яка співпадає з адресою відповідача, що зазначена в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника від позивачів, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

19.04.2011р. між позивачем, діючого на підставі договорів доручення № 30/11-09-ПР від 30.11. 2009р., № 30/1 1-09-БВЗ від 30.11.2009р. від імені довірителів першого та другого позивачів та відповідачем укладений договір поставки напоїв № ХА-105/09, відповідно до умов якого перший позивач зобов'язувався поставляти відповідачу - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 алкогольні напої партіями відповідно до замовлень останнього, а відповідач зобов'язувався приймати і оплачувати такий товар у порядку та на умовах, визначених у договорі.

На підставі зазначеного договору протягом квітня 2011 року відповідач отримав від позивачів алкогольні напої на загальну суму 13279 грн. 46 коп., що підтверджується видатковими накладними.

За умовами договору поставки напоїв № ХА-105/09 (п.п.4.3) оплата отриманого товару повинна здійснюватися на умовах відстрочення платежу на 14 календарних днів з моменту прийняття товару. При цьому, згідно з умовами вищезазначеного договору (п.4.3., розділ 11), п.п.1.1.5 договорів доручення № 30/11-09 ПР від 30.11.2009р., та № 30/11-09-БВ3 від 30.11.2009р. відповідач зобовязаний перераховувати грошові кошти за товар на поточний рахунок позивача - ПП “Зевс”. Однак, в порушення своїх зобовязань відповідач отриманий товар оплатив частково і на час звернення позивача до суду з позовною заявою основна заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становила 9 802 грн. 98 коп.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобовязання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобовязання.

З метою досудового врегулювання спору між сторонами 18.08.2011р. відповідачу була направлена претензія № 16/08 від 16.08.2011р. з вимогами виконати свої зобов'язання за договором поставки напоїв та сплатити борг, але відповіді на вказану претензію позивач не отримав.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд позовні вимоги щодо стягнення 9 802 грн. 98 коп. основного боргу, що складає вартість отриманого товару, вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 731 грн. 56 коп., 1 722 грн. 71 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами. Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобовязання у вигляді стягнення пені, процентів за користування чужими грошовими коштами передбачена умовами п.7.3 , п. 4.6. договору поставки напоїв № ХА-105/09 від 19.04.2011р.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 731 грн. 56 коп., 1 722 грн. 71 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами передбачені умовами договору, пеня, проценти за користування чужими грошовими коштами нараховані в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Позивач також заявив вимоги про стягнення з відповідача 141 грн. 59 коп. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання за період з 07.05.2011р. по 05.10.2011р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 141 грн. 59 коп. - 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідальність відповідача за порушення терміну розрахунків у вигляді стягнення штрафу передбачена п.7.5 договору поставки напоїв, за яким за порушення терміну розрахунків відповідач сплачує штраф у розмірі 10% від суми боргу, що становить 980 грн. 30 коп.

Частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 980 грн. 30 коп. передбачені умовами договору, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню .

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1,АДРЕСА_1) на користь Приватного підприємства "Зевс" (83047, м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1-А, код ЄДРПОУ 31578034) 9 802 грн. 98 коп. основного боргу,731 грн. 56 коп. пені, 1 722 грн. 71 коп. - проценти за користування чужими грошовими коштами, 980 грн. 30 коп. штрафу, 141 грн. 59 коп. - 3% річних, 133 грн. 80 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СУДДЯ Ю.О.ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складено 20.12.2011р.