Рішення № 20071401, 21.12.2011, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

           Справа № 2 - 2083- 2011

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2011 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі

                    головуючого - судді Неминущего Г.Л.

                    при секретарі - Тальмонт Р.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту сумісного проживання та розділ спільного сумісного майна,-

В С Т А Н О В И В:

           До Слов»янського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту сумісного проживання та розділ спільного сумісного майна, обгрунтував свої вимоги тим, що з відповідачем вони перебували в фактичних шлюбних відносинах з грудня 2001 року. 26 червня 2003 року вони з відповідачем зареєстрували шлюб. Перебуваючи з ОСОБА_2 з грудня 2001 року по липень 2002 року у фактичних брачних стосунках вони проживали в квартирі № 8 житлового будинку № 22 по вул. Л.Толстого м. Слов»янська, а з липня 2002 року переїхали на постійне місце проживання в квартиру ІНФОРМАЦІЯ_1»янська Проживаючи за вказаною адресою, до реєстрації шлюбу з грудня 2001 року по 26 червня 2003 року вони з ОСОБА_2 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, були пов»язані взаємними правами та обов»язками. 26.06.2003 року вони зареєстрували шлюб. З 2006 року між сторонами стали виникати суперечки, відносити почали псуватися та з 2010 року відповідач постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2. В період фактичних шлюбних відносин, 26 липня 2002 року, вони з відповідачем придбали за спільні кошти, відповідно до договору купівлі –продажу, двухкімнатну квартиру АДРЕСА_1»янська, яка була зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2 Крім того в період шлюбу ними був придбаний гараж № 1327 в гаражному товаристві «Ялинка»м. Слов»янська. В 2008 році, за спільні кошти був придбаний автомобіль ВАЗ 111 83-110-20 «Лада Калина» здеравними номерами АЕ 3745 ВТ, власником якого є відповідач. В добровольному порядку відповідач відмовляється вирішити даний спір, а тому вона вимушена звернутися до суду.

Просила суд встановити факт їх з ОСОБА_2 спільного проживання однією сім»єю з грудня 2001 року по 26 червень 2003 року. Провести розділ, належного ним з відповідачем на праві спільної сумісної власності майна, а саме двухкімнатної квартири АДРЕСА_2»янська Донецької області, виділив їй в натурі та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2»янська Донецької області, стягнувши з неї на користь відповідача Ѕ частку вартості квартири, виділити в натурі відповідачу та залишити за ним право власності на гараж № 1327 в ГТ «Ялинка»та автомобіль ВАЗ 111 83-110-20 «Лада Калина» здеравними номерами АЕ 3745 ВТ, стягнувши з нього на її користь 1/2счастки вартості вказаного майна, стягнути з відповідача понесені неї судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі, надала суду пояснення аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві. Наполягала на тому, що квартиру з відповідачем вони придбали саме за спільні кошти. Не заперечувала прти постановлення заочного рішення.

Представник позивача ОСОБА_3, що діє на підставі ордеру та договору про надання правової допомоги, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення телеграми, про причини неявки суд не повідомив. В попередніх судових засіданнях позовні вимоги позивачки не визнав, надав суду заперечення в яких, проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечував, просив відмовити у задоволенні позову. В ході судового засідання відповідач змінив своє ставлення до позовних вимог, та визав, що вони з позивачкою проживали однією сім»єю з грудня 2001 року та придбали спірну квартиру, але просив стягнути на його користь Ѕ частину ринкової вартості спірної квартири, а квартиру залишити у власності позивачки. Щодо позовних вимог про розділ автомобіля, то відповідач заперечував проти їх задоволення та пояснив, що вказаний автомобіль був переданий йому у власність концерном «Укравтпром –Інвест»в якості заборогованості за виконані ним роботи, тобто цей атомобіль є його особистою власністю. Щодо позовних вимог про розділ гаражу, то відповіач не заперечував проти їх задоволення, оскільки цей гараж вони з позивачкою дійсно придбали разом за спільні кошти. Вважав, що гараж треба залиити у власності позивачки, а на його користь стягнути Ѕ частку його вартості. Проти вартості гаража не заперечував.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона сусідка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2006 року.Їй відомо, що вони разом покупали сад та гараж, разом його ремонтували. ОСОБА_2 продавав свою стару машину та в 2008 році вони разом купили нову машину.

Згідно ч.1 ст. 224 ЦПК України: «у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи».

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливим розглянути справу відповідно до вимог ст.224 ЦПК України, тобто провести заочний розгляд справи.

          Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 26 червня 2003 року.(а.с.8).

В своїй позовній заяві позивачка стверджує, що з грудня 2001 року вона та відповідач стали проживати однією сім»єю в фактичних шлюбних відносинах, стали членами однією сім»ї та вести спільне господарство.

Данний факт також підтверджується актом від 06.07.2011 року, складеного комісією при комітеті ГТСГ мікрорайону «Центр -2», відповідно до якого в період з грудня 2001 року по липень 2002 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали разом в ІНФОРМАЦІЯ_3»янська.

Відповідно до акту від 29.06.2011 року складеного комісією при комітеті ГТСГ мікрорайону «Центр -2»в період з липня 2002 року по 26.06.2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали разом в ІНФОРМАЦІЯ_4»янська.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім»ю складають особи, які спільно проживають, пов»язані спільним побутом, мають взаємні права та обов»язки.

Крім того, в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 визнав факт його постійного проживання однією сім»єю з позивачкою з грудня 2001 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таки чином, вимоги ОСОБА_1 щодо спільного проживання однією сім»єю з ОСОБА_5 з грудня 2001 року підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах з грудня 2001 року. В зареєстрованому шлюбі сторони перебувають з 26 червня 2003 року.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України наведених в постанові від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням подружжя, а при недосягненні згоди –виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (п.22). Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання (п.23).

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі –продажу, посвідченого 26 липня 2002 року приватним нотаріусом Слов»янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6 належить квартира АДРЕСА_2»янська Донецької області.(а.с.9).

В вказаній квартирі з 18.10.2002 зареєстрована позивачка ОСОБА_1 року.(а.с.15).

Відповідно до ч.1 ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Таким чином, квартира АДРЕСА_2»янська Донецької області є спільним сумісном майном сторін.

Також, відповідно до договору купівлі –продажу № ЛДгА-0002/255 від 12.09.2007 року відповідачу ОСОБА_5 на праві приватної власності належить автомобіль ВАЗ –11183.

Відповідно до висновку судово –авто товарознавчої експертизи № 483 від 17.10.2011 року ринкова вартість автомобіля становить 40536, 00 грн.

Відповідач в судовому засіданні поясняв, що вказаний автомобіль був переданий йому у власність концерном «Укравтпром –Інвест»в якості заборогованості за виконані ним роботи, тобто цей атомобіль є його особистою вартістю.

Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Але відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували вказану обставину, а тому суд не приймає до уваги ці ствердження відповідача.

Крім того відповідачу належить гараж №1327 в ГТ «Ялинка», вартість якого відповідно до висновку спеціаліста від 25.07.2011 року становить 16500 грн.

Відповідач в судовому засіданні не заперечував, щоб гараж був придбаний ним з позивачкою спільно, за спільні кошти за час перебування в зареєстрованому шлюбі. Гараж був недобудований, вони разом з позивачкою завершили його будівництво.

Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині, чоловікові на праві сумісної власності та вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

З огляду на вище викладене, з урахуванням того, що перелічене вище майно було придбано відповідачем за час шлюбу за спільні кошти, суд приходить до переконання, що гараж в ГТ «Їлочка»та автомобіль ВАЗ –11183 є сумісним спільним майном подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та підлягає розділу.

Статтею 69 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому, суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Позивачка в позовній заяві просить виділити їй в натурі та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2»янська Донецької області, при цьому стягнувши з неї на користь відповідача Ѕ вартості квартири, право власності відповідача на квартиру припинити.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема, на жилий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним Кодексом України.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, та йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_3. Проти присудження йому грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на квартиру відповідач не заперечував. Позивачка власного нерухомого майна не має, а тому суд приходить до переконання, що вимоги позивачки про виділ їй в натурі та визнання за нею право власності на вказану квартиру та стягнення з неї на користь відповідача Ѕ вартості квартири підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.70 Сімейного Кодексу України, ч.2 ст. 365 ЦК України присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Відповідно до висновку судово – технічної експертизи ринкова вартість квартири АДРЕСА_4»янську становить 119068 грн.(а.с., а тому з позивачки на користь відповідача підлягає стягненню 59534 грн., та за позивачкою має бути визнане право власності на квартиру, а право власності відповідача на квартиру має бути припинено.

Позивачкою на депозитний рахунок ДУ ДСА України в Донецькій області внесена сума 59534 грн., що становить Ѕ вартості квартири.

Відповідно до висновку судово –авто товарознавчої експертизи № 483 від 17.10.2011 року ринкова вартість автомобіля становить 40536, 00 грн.

Позивачка в позовній заяві просить залишити автомобіль у власності відповідача, стягнувши з нього на її користь 1\2 частку її вартості, відповідач заперечував проти цього, але суд приходить до переконання, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 20268 грн., автомобіль має бути залишеним у власності відповідача.

Вартість гаража відповідно до висновку спеціаліста від 25.07.2011 року становить 16500 грн.

Позивачка просила виділити гараж у натурі відповідачу, стягнувши з нього на її користь 1\2 його вартості, тобто 8250 грн. Відповідач заперечував проти такого порядку розподілу гаражу, оскільки він ним не користується, проживає в іншому місті та користуватися ним в майбутньому не збирається, а тому просив виділити гараж в натурі позивачці, стягнувши з неї на його користь Ѕ частину його вартості.

З урахуванням того, що суд виділив позивачці в натурі квартиру № 128 в будинку по вул. Комунарів в м. Слов»янську та те, що відповідач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 та вказаним гаражем не користується, суд пиходить до переконання, що гараж має бути виділений в натурі позивачці, а з неї на користь відповідача має бути стягнуто 8250 грн.

Таким чином, у зрівняння часток з позивача на користь відповідачки підлягає стягненню сума в розмірі 12018 грн.(20 268 грн. –8250 грн.).

Суд приходить до переконання, що такий варіант поділу спільного сумісного майна подружжя відповідає вимогам ст.60, ч.1 ст.70 Сімейного кодексу України щодо рівності часток подружжя та загальним засадам справедливості, що передбачено ст.3 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на корсить якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до квітанцій, що містяться в матеріалах справи позивачкою сплачено судовий збір в розмірі 161 грн.00 коп., витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп. та сплачено витрати на надання правової допомоги по квітанції від 21.12.2011 року 1500 грн., згідно ківтанції № 85 від 18.07.20011 позивачкою сплачено за проведення судово –авто товарознавчої експертизи 100 грн., згідно квитанції №135 позивачкою сплачено за проведення судово –авто товарознавчої експертизи 160 грн ., згідно квитанції №10 від 25.10.2011 позивачкою сплачено за проведення судово –технічної експертизи 550 грн., згідно висновку спеціаліста позивачкою сплачено за проведення оцінки вартості гаражу 500 грн.

Оскільки відповідач не заперечував проти задовлення частини позовних вимог, то з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 1\2 варості понесених нею витрат по сплаті послуг адвоката:1500:2=750 грн. Крім того з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені нею витрати по сплаті судово –автовтоварозавчих експертиз та судово –технічної експертизи в розмірі 710 грн.Оскільки оцінка вартості гаража та автомобіля позивачкою була проведена з її ініціативи, то ці витрати слід віднести на її рахунок.

Позивачкою сплачено судовий збір в розмірі 161 грн.00 коп., витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп. Ціна позову становить 88 052 грн., а тому розмір судового збору становить 880, 52 грн. Тобто з кожного стягненню підлягає 440 грн. 26 коп. Оскільки позивачкою сплачено 281 грн., то з неї на користь держави підлягає стягненню 159 грн. 26 коп., а з відповідача на користь держави підлягає стягненню 440 грн. 26 коп.

Керуючись ст.ст.60, 61, 62, 63, 65, 68, 69, 70, 71 Сімейного кодексу, ст.ст. 10, 61, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного суду № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту сумісного проживання та розділ спільного сумісного майна –задовольнити частково.

Встановити факт сумісного проживання однією сім»єю ОСОБА_1 та ОСОБА_7 з грудня 2001 року по 26 червня 2003 року.

Виділити ОСОБА_1 в натурі та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_5»янську Донецької області.

Виділити ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на гараж № 1327, що розташований в ГТ «Ялинка»міста Слов»янська Донецької області.

Виділити ОСОБА_2 та залишити за ним право власності на автомобіль ВАЗ 111 83 -110 -20 «ОСОБА_8, з державними номерами АЕ 3745 ВТ.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості Ѕ частини квартири АДРЕСА_5»янську Донецької області в розмірі 59534 грн. 00 коп.( п»ятдесят дев»ять тисяч п»ятсот тридцять чотри грн. 00 коп.) шляхом виплати ОСОБА_2 коштів, внесених ОСОБА_1 на депозитний рахунок ТУ ДСА Донецької області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у зрівняння часток грошову компенсацію в розмірі 12018 грн. 00 коп.( дванядцять тисяч вісімнадцять грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 750 грн., витрати на проведення судово автотоварознавчих експертиз та судово –технічної експертизи в розмірі 710 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь УДК м. Слов’янська на рахунок 31210206700075 банк ГУДКУ у Донецької області МФО 834016, код ЄДРПОУ банку 34686605, код ЄДРПОУ суду 26503448, код класифікації доходів бюджету 22030001 судовий збір в сумі 440 грн. 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь УДК м. Слов’янська на рахунок 31210206700075 банк ГУДКУ у Донецької області МФО 834016, код ЄДРПОУ банку 34686605, код ЄДРПОУ суду 26503448, код класифікації доходів бюджету 22030001 судовий збір в сумі 159 грн. 26 коп.

Витрати понесені ОСОБА_1 по сплаті оцінки вартості гаражу № 1327, що розташований в ГТ «Ялинка»міста Слов»янська та автомобілю ВАЗ 111 83 -110 -20 «ОСОБА_8, з державними номерами АЕ 3745 ВТ віднести на її рахунок.

Заочне рішення може бути переглянуто Слов’янським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Рішення ухвалене та підписане в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Повний текст рішення виготовлений 22.12.2011 року.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду                                                                      ОСОБА_9