Рішення № 20068477, 14.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2011 р. Справа № 5/17-4215-2011 За позовом Публічне акціонерного товариства „Укртелеком” в особі, якою є Одеська філія публічного акціонерного товариства „Укртелеком” ;

до відповідача підприємства „Март” у формі товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 413,86грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1.- довіреність;

Від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, публічне акціонерне товариство „Укртелеком” в особі, якою є Одеська філія публічного акціонерного товариства „Укртелеком” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача, підприємства „Март” у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості в розмірі 413,86грн., яка складається з основаного боргу в сумі 308,43грн., пені в розмірі 15,50грн., 3% річних в сумі 18,27грн. та інфляції в розмірі 71,66грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.10.2011р. порушено провадження по справі №5/17-4215-2011.

Відповідач у засідання суду не зявився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження підприємства „Март” у формі товариства з обмеженою відповідальністю є саме та адреса, на яку судом здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: 65089, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 66, корпус А, кв. 8.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Положеннями ст. 64 ГПК України зазначено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

16.04.2007р. між відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі, якою є Одеська філія відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” та підприємством „Март” у формі товариства з обмеженою відповідальністю був укладений договір №006322 про надання послуг телефонного звязку.

Згідно загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства „Укретелком” №8 від 14.06.2011р. перейменовано на Публічне акціонерне товариство.

Відповідно до умов договору позивач зобовязаний забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного звязку (п. 2.1.1 договору), усувати пошкодження телефонного звязку та радіомереж в контрольні технологічні терміни (п.2.1.4 договору) а відповідач зобовязаний сплачувати надані послуги звязку по тарифах затверджених чинним законодавством (п.4.1 договору).

Позивач, на виконання умов договору, у період з 01.08.2009р. по 01.10.2009р. надав відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 308,43грн., що підтверджується розрахунками.

Відповідно п.4.5 договору відповідач сплачує рахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач вимоги договору не виконав, заборгованість не сплатив, в звязку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 308,43грн.

Пунктом 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” передбачено, що споживач телекомунікаційних послуг зобовязаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, в тому числі, своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Пунктом.5.8 договору передбачено, що у розі несплати за надані послуги електрозвязку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), відповідач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки.

Приймаючи до уваги, що відповідач порушив свої зобовязання за договором №006322 від 16.04.2007р. заборгованість за надані послуги не сплатив, позивач звернувся до суду із позовом, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача основний боргу в сумі 308,43грн., пеню в розмірі 15,50грн., 3% річних в сумі 18,27грн. та індекс інфляції в розмірі 71,66грн.

У судовому засіданні 14.12.2011р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовником) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п.5 ст.33 Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003р. (із змінами та доповненнями) споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

У відповідності зі ст.204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання це вид цивільних правовідносин.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №006322 від 16.04.2007р. становить 308,43 грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок вважає його обґрунтованим та заявлена сума інфляційних витрат в розмірі 71,66грн. та 3% річних в розмірі 18,27грн. підлягають стягненню з відповідача.

Також, на підставі ст. 230 ГК України, п. 5.8 договору позивач нарахував за період з вересня 2009р. по березень 2010р. пеню в розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня в сумі 15,50 грн..

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 15,50грн. підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 15,50грн. згідно наданого розрахунку. Але відповідно до діючого законодавства та розрахунку суду сума пені яка підлягає задоволенню складає 13,68грн..

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 412,04грн. з яких: 308,43грн. - основний борг, індекс інфляції - 71,66грн., 18,27грн. 3% річних та 13,68грн.- пені.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з підприємства „Март” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (65089, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, будинок 66, корпус А, кв. 8 ; код 25041951) на користь публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі, якою є Одеська філія публічного акціонерного товариства „Укртелеком” (65029, м. Одеса, вул. Коблевська, 39; код 0118691) 308,68 грн. основного боргу, 13,68грн. - пені, 18,27грн. 3% річних, 71,66грн. індексу інфляції, державне мито в сумі 100,98 грн. та 233,64грн. за ІТЗ судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Погребна К.Ф.

Повний текст рішення складено 14.12.2011р.