Рішення № 20067037, 20.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.11 Справа № 27/229/2011

Суддя Лазненко Л.Л, за участю секретаря судового засідання Дрожанової О. В., розглянувши матеріали справи за позовом

Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Краснодон Луганської області про стягнення 10276 грн. 80 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_2, довіреність № 02-5060 від 14.12.2011;

від відповідача: представник не прибув;

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлена вимога про стягнення 10276 грн. 80 коп. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок порушення земельного законодавства.

Відповідач у справі без поважної причини не скористався своїм процесуальним правом участі у справі, хоча належним чином сповіщений судом коли відбудеться розгляд справи.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті вимог, за наявними матеріалами без участі відповідача.

Непредставлення відзиву на позовну заяву не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши наявні докази, суд встановив наступні обставини.

16.11.2010 Державною екологічною інспекцією в Донецькій області проведено перевірку додержання фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 вимог природоохоронного законодавства, в результаті якої встановлено, що відповідач здійснює господарську діяльність у сфері надання послуг з перевезення небезпечних вантажів (паливних матеріалів) вантажним автотранспортом - автомобілем марки Volvo FH 12 державний номер НОМЕР_3, належним відповідачу на праві власності.

16.11.2011 при використанні відповідачем обєкту підвищеної небезпеки заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу шляхом забруднення нафтопродуктами обємом 0,4 кубічних метри з автотранспортного засобу відповідача земельної ділянки комунальної власності Дмитрівської сільської ради Словянського району Донецької області (у межах населеного пункту, категорія земель землі житлової та громадської забудови_ площею 240 квадратних метрів.

У результаті вчинення відповідачем умисних, протиправних (у порушення норм ст.ст. 1, 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 3, 56 Закону України «Про охорону земель», ст.ст. 3, 5, 40, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього середовища») дій із забруднення земельної ділянки останнім заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 10276 грн. 80 коп.

Актом від 16.11.2010 № 63 зафіксований факт забруднення відповідачем навколишнього природного середовища внаслідок забруднення землі розливом дизельного палива на земельної ділянці, розташованої в Словянському районі Дмитрівської селищної ради (а.с. 9).

Цей акт особисто підписаний відповідачем у справі без доповнень, змін і заперечень та особисто ним одержаний.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», з метою усунення порушення природоохоронного законодавства України, встановленого під час перевірки позивачем у справі зроблено припис відповідачеві, який останній підписав без заперечень і особисто одержав (а.с. 10).

Протоколом № 000459 від 15.11.2010 про адміністративне правопорушення відповідач позивачем повідомлений про розгляд справи про адміністративне порушення (а.с. 13).

Відповідач особисто вказав у протоколі, що з порушенням погоджується.

Постановою № 15/1-143 від 18.11.2010 позивачем притягнутий відповідач до адміністративного стягнення (а.с. 14).

Підприємець ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення та з нього стягнутий штраф.

Відповідачем отримана ця постанова без зауважень

Таким чином, вина відповідача у вчиненні умисних протиправних дій із забруднення земельної ділянки та спричинення шкоди навколишньому середовищу підтверджується доказами актом перевірки дотриманння вимог природоохоронного законодавства № 63 від 16.11.2010, актом обстеження забрудненої земельної ділянки № 4 від 16.11.2010, приписом про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, актом відбору та дослідження проб грунту № 7838-7839 від 16.11.2010, протоколом про адміністративне правопорушення № 15/1-143 від 15.11.2010, постановою № 15/1-143 від 18.11.2010 про накладення адміністративного стягнення за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення, довідкою про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1457/01-23 від 22.11.2010, розрахунком розміру шкоди.

Розмір шкоди розраховано позивачем відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 «Про затвердження Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (в редакції наказу міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 № 149).

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Використання права власності на землю і права користування землею не може погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України «Про охорону земель»обєктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про охорону земель»основними принципами ц сфері охорони земель є забезпечення охорони земель як основного національного багатства Українського народу, пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні землі як просторового базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва, відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства України про охорону земель, нормування і планомірне обмеження впливу господарської діяльності на земельні ресурси, поєднання заходів економічного стимулювання та юридичної відповідальності в галузі охорони земель, публічність у вирішенні питань охорони земель, використанні коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів на охорону земель.

Згідно до ст. 40 Загального закону використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обовязкових екологічних вимог, в тому числі з обовязковим здійсненням заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 41 Загального закону економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»забрудненням земель є накопичення в грунтах і грунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін, псування земель є порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря.

Статтями 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»відповідальністю за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у порушенні вимог використання природних ресурсів.

Шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі без застосування норм природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 56 Закону України «про охорону земель», ст. 211 Земельного кодексу України винні фізичні і юридичні особи несуть цивільну, адміністративну, кримінальну відповідальність за забруднення земель, а застосування до цих осіб заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє останніх від відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу (земельним ресурсам), в повному обсязі.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування виключно у випадку, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Але ж наданими доказами доведено, що шкоду навколишньому природному середовищу заподіяно неправомірними умисними діями відповідача, і його вину у цих діях.

Відповідно до ст. 47 Загального закону шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу, стягується з винних осіб у досудовому та/або судовому порядку і підлягає зарахуванню до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевої ради за місцем її заподіяння.

Суд вважає позов обґрунтованим і доведеним позивачем.

Судом враховується внесене уточнення позивачем реквізитів куди має перераховуватися сума шкоди.

З такого, позов задовольняється.

Позивач на момент подачі позову, в законодавчому порядку звільнений від сплати судових витрат.

Судом взято до уваги наступне:

Позивач звернувся з цим позовом до господарського суду Луганської області 27.10.2011 (згідно штемпеля на поштовому конверті), тобто до набрання чинності Законом України від 08.07.2011 №3674-УІ «Про судовий збір», з огляду на що питання про судові витрати повинно вирішуватися відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7/93 «Про державне мито». Таким чином, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь державного бюджету України підлягають стягненню судові витрати, а саме: державне мито у сумі 102 грн. 77 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., - а разом 338 грн. 77 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 - 10276 грн. 80 коп. шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення земельного законодавства, на користь спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища: п/р № 33113331700346 в УДК м. Соломянськ, ЄДРПОУ отримувача 34686605, МФО 834016, код бюджетної класифікації 24062100, 84190, вул. Пушкіна, б. 27, с. Дмитрівка, Словянського району Донецької області, видати наказ позивачу. 3. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Державного бюджету України на рахунок №31219206700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, одержувач коштів: УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, ідентифікаційний код 24046582, КБК 22030001, символ звітності банку 206, судові витрати у сумі 338 грн. 77 коп. (102 грн. 77 коп. + 236 грн. 00 коп.), наказ видати Краснодонській обєднаній Державній податкові інспекції. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Дата підписання рішення: 22.12.2011.

Суддя Л.Л. Лазненко