ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
<УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >
20 грудня 2011 р. 3652/11 Справа № 5010/2285/2011-19/134
Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді <Довідник >, судді Максимів Т. В. , судді <суддя учасник колегії >, при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа",
юридична адреса: вул. Людкевича, 40, с.Солонка, Пустомитівський район, Львівська область,81131;
фактична адреса: вул.Шевченка,317в, м.Львів, 79002;
поштова адреса: м.Львів, а/с 10880, 79002,
до відповідача: фізичної особи підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1
про стягнення 11853,44 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: представник ОСОБА_3, (довіреність № 2 від 14.01.11.)
від відповідача: не з"явився,
ВСТАНОВИВ:
товариство з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа" звернулось в суд із позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення 11853,44 грн. Позивач обґрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо оплати товару.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, причин нез"явлення суду не повідомив, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 06.12.11, що підтверджується поштовим повідомленням №21782766, яке вручене 13.12.11.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
На день розгляду справи 20.12.11 письмових заяв та клопотань від відповідача про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Розглянувши матеріали справи, подані позивачем та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Ферозіт -Альфа" та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 04.01.10 укладений договір поставки товарів №ІФ-10/0044.
Відповідно до п.1.1 договору, позивач зобов"язується передати у власність відповідачу товар - будівельні матеріали, а відповідач в свою чергу - прийняти та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору. Асортимент, кількість, ціна та умови поставки і оплати визначаються згідно накладних про прийом - передачу товару.
Пунктом 4.1 даного договору передбачено, що оплата товару, що поставляється здійснюється на протязі 30 днів від дати отримання товару уповноваженою особою.
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Згідно ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними , копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.7-15).
В порушення договірних зобов"язань відповідач свої зобов`язання в повному обсязі не виконав, вартість поставленого товару оплатив частково.
Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення договору №ІФ-10/0044 від 04.01.10 та беручи до уваги часткову оплату поставленого товару (а.с.24-25), заборгованість відповідача перед позивачем становить 9877,87 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач доказів належного виконання свого обов"язку по оплаті отриманого товару не надав, доводів позивача не спростував.
Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобовязання щодо оплати товару, тому вимоги позивача про стягнення 9877,87 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 1975,57 грн., то суд вважає, що дана вимога є необґрунтованою, виходячи з наступного.
В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.
Пунктом 5.3 вищевказаного договору передбачено, що у випадку прострочення оплати вартості поставленого товару більше ніж на двадцять календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми неоплаченого товару.
На підставі вказаного пункту договору, позивачем нараховано штраф в сумі 1975,57 грн.
В обґрунтування заявленої вимоги позивач посилається на п.5.3 договору та подав розрахунок штрафу (а.с.4), відповідно до якого періодом прострочення зазначив - 05.11.10 - 14.04.11, в той час як у позовній заяві, розраховуючи суму штрафу вказує період з 24.06.10 по 14.04.11.
В судовому засіданні 06.12.11 судом задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв"язку із необхідністю подання уточненого розрахунку ціни позову.
20.12.11 представник позивача уточненого розрахунку штрафних санкцій не подав, періоду нарахування та методики розрахунку штрафу не пояснив.
В звязку з неподанням позивачем на вимогу суду обґрунтованого розрахунку штрафу, суд немає можливості його перевірити, а тому вимоги позивача в частині стягнення штрафу належить залишити без розгляду (п. 18 Інформаційного листа ВГС України” від 11.04.05 №01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм ГПК України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році").
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи пропорційно задоволених вимог.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 614, 629, 712 Цивільного Кодексу України, 173 ГК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа" до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення 11853,44 грн. задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа", юридична адреса: вул. Людкевича, 40, с.Солонка, Пустомитівський район, Львівська область,81131; поштова адреса: м.Львів, а/с 10880, 79002 (код 30543304) - 9877,87(дев"ять тисяч вісімсот сімдесят сім гривень вісімдесят сім копійок) - заборгованості, а також 98,77 ( дев"яносто вісім гривень сімдесят сім копійок) - державного мита, 196,67 (сто дв"яносто шість гривень шістдесят сім копійок ) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 1975,57 грн. штрафу позов залишити без розгляду.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Головуючий суддя <Довідник >
Суддя <Довідник >
Суддя Матейко І. В.
Повне рішення складено 23.12.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
______ Матейко І. В. 23.12.11
Судове рішення № 20066864, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 20.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5010/2285/2011-19/134. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: