Рішення № 20066783, 21.12.2011, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2-1034/11

Справа № 2-1034/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

19 грудня 2011 року                    м.Димитров

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого –судді Петуніна І.В.,

при секретарі Альберті О.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Димитров справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк” (далі Приватбанк) звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в обґрунтування якого вказав, що 21.03.2007 року між Приватбанком і відповідачем був укладений договір № 4627085039010232, за яким відповідач отримав кредит у сумі 56992,58 грн. з кінцевим терміном повернення до 20.03.2014р. Проте відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, порушуючи умови договору, не зробив оплату по наданому йому кредиту і не сплатив відсотки за користування кредитом. Тому станом на 25.07.2011 рік заборгованість відповідача за кредитним договором склала 32910,61 грн., з них: 18771,89 грн. –заборгованість за кредитом, 6206,54 грн. –заборгованість по процентам за користування кредитом, 4083,48 грн. –заборгованість по комісії за користування кредитом, 3848,70 грн. –пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, яку просить стягнути з відповідача на свою користь.

У судовому засіданні представник позивача підтримала свої позовні вимоги та пояснила суду, що Приватбанк реалізував автомобіль, який належав позивачу. Автомобіль продали за 38500 грн. Ця сума покладена у рахунок заборгованості. Є оцінка автомобіля. При оцінці відповідач не був присутній. Оцінку автомобіля проводив банк. Довіреність видана банку. Як продавалася машина –вона не знає, хто особисто продавав машину –не знає. Пивоваров вилучив автомобіль та транспортував на стоянку банка в Донецьку. Машина виставляється для продажу на сайті банку. Вона не може сказати, яка була заборгованість на момент продажу автомобілю.

Відповідач у судовому засіданні пояснив, що у 2007р. він звернувся до компанії АІС щодо придбання автомобіля, там запропонували кредит. Він уклав договір без представника банка, документи надав представника компанії. У 2007р. він отримав групу інвалідності, пенсії 1000 грн. йому не хватало на погашення кредиту. Потім підвищили суму кредиту до 1700 грн. 13.08.2009р. він зустрівся з Пивоваровим щоб добровільно віддати автомобіль. Він пригнав автомобіль, був складений акт прийому-передачі. Були у нотаріуса та він дав довіреність на автомобіль на Пивоварова та ще на 2-х осіб. У 2010р. у серпні подзвонив Пивоваров, запропонував зайти до нього у Приватбанку, показав у комп’ютері, що машину продали за 38000 грн., 6000 грн. залишок. Ніяких документів по залишку кредиту йому не надавали. Потім приходили листи з Приватбанку м.Дніпропетровськ, які не збереглися, там залишок по кредиту то 8000 грн., то 36000 грн., то 5000 грн. Коли він звертався до Приватбанку, щоб йому дали офіційну відповідь, скільки він повинен по кредиту, йому таку інформацію не надали. Остаток по кредиту він частково погашав, але після того, як Пивоваров запропонував передати йому приблизно 8000 грн. грошей на бензин та він поїде до Донецьку щоб договоритися заплатити залишок без штрафних санкцій, він запідозрив який-то щось не те та перестав платити по кредиту. У липні 2011р. він звернувся до Приватбанку м.Димитров. Йому дали телефон представника безпеки банку ОСОБА_5. Він намагався з ним зв’язатися, він під різними приводами переносив зустрічі та зустрічатися не збирався. Зв’язатися він з ним зміг тільки у вересні 2011р. за тиждень, як прийшов позов з суду. Він йому передзвонив та той сказав, що вже нічим не може допомогти. Процентна ставка підвищувалася до продажу автомобіля, банк підвищив, він брав мабуть 7%, яка стала –не пам’ятає. Залишок 6000 грн. був на серпень 2010р. Він не звертався письмово до банку, щоб узнати яка у нього заборгованість. Він отримував письмове повідомлення, що змінилася процента ставка, він з цим повідомленням ознайомлений. Він не може сказати, коли отримав лист, що підвищилася процентна ставка. Він частково не згоден з позовом, тому що не повинна застосовуватися нова процентна ставка. Він не звертався до банку письмово, тому що не знав, що це можливо зробити. Він припинив платити кредит, тому що банк йому не надав документів. До каси він звертався, там йому сказали суму заборгованість 39000 грн. Він не пам’ятає, чи отримував цей лист про підвищенні процентної ставки, оскільки він отримував багато листів з банку.

Представник відповідача підтримав пояснення відповідача та пояснив, що вважає дії банку неправомірними щодо підвищення відсотків по кредиту, оскільки це суперечить ст.10561 ЦК України.

Вислухавши пояснення відповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.03.2007 року між сторонами укладено Договір № SAMDN40000012414041 про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної картки «авторозстрочка»та додаткова угода № 2 до вищевказаного Договору, за яким позивач відкрив картрахунок і оформив картку № 4627085039010232 та надав відповідачу кредит у розмірі 56992,58 грн., що підтверджується Договором № SAMDN40000012414041 про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної картки «авторозстрочка»від 21.03.2007р. та додатковою угодою № 2 від 21.03.2007р. до вищевказаного Договору (а.с.7-11).

Згідно розпорядження від 25.12.2008р., відповідач односторонньо підвищив відсоткову ставку про що сповіщено відповідача рекомендованою кореспонденцією 06.01.2009р. (а.с.46-49).

У відповідності до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно за ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Невиконання грошового зобов’язання за відсутністю коштів у боржника, в силу ст.625 ЦК України, не звільняє його від відповідальності.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1048, ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України, наслідками порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та одержання від позичальника процентів від суми позики.

Отже, станом на 25.07.2011 року заборгованість за кредитом склала 32910,61 грн., з них: 18771,89 грн. –заборгованість за кредитом, 6206,54 грн. –заборгованість по процентам за користування кредитом, 4083,48 грн. –заборгованість по комісії за користування кредитом, 3848,70 грн. –пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором (а.с.35).

Заперечення відповідача та його представника проти позову щодо неправомірності підняття відсотків за користування кредитом, не ґрунтуються на законі з наступних підстав.

Відповідно до ст.10561 ЦК України, встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку (ч.2). Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною (ч.3).

Закон про доповнення ЦК України ст.10561 набрав чинності з 10.01.2009р.

Згідно ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі.

З матеріалів справи вбачається, що рішення банку про збільшення відсоткової ставки в односторонньому порядку було прийнято 25.12.2008р. і тоді ж відповідно до умов п.16.1 додаткової угоди № 2 до Договору № SAMDN40000012414041 про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної картки «авторозстрочка»направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією 06.01.2009р. Тобто рішення про збільшення розміру відсотків в односторонньому порядку є правомірним, бо прийняте банком до набрання чинності ст.10561 ЦК України, яка не має зворотної сили.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем порушено умови кредитного договору та додаткової угоди до цього договору, тому з нього на користь позивача підлягає стягненню не повернута сума кредиту, відсотків за його користування, комісії, пені та понесені позивачем судові витрати, які було сплачено позивачем при подачі позову до суду (а.с.17).

На підставі ст.ст.526, 527, 530, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором № 4627085039010232 від 21.03.2007 року задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", заборгованість за кредитом у сумі 32910,61 грн., які зарахувати на рахунок № 29092829003111 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, а також, судові витрати: судовий збір у сумі 329,11 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., які зарахувати на рахунок № 64993919400001 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його оголошення. Особи, які брали участь, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя