Рішення № 20066744, 20.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.11 Справа № 12/5009/7301/11

м. Запоріжжжя

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство “Дім Вікон” (09100 Київська область, м. Біла Церква, вул. Гайок, 4)

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Завод ”Львівсільмаш” (69001, м. Запоріжжя, вул. Суворова, 4)

про стягнення 491249,32грн.

Суддя Владимиренко І.В.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1., дов. б/н від 28.11.2011р.

Від відповідача ОСОБА_2 дов. б/н від 01.11.2011р.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство “Дім Вікон” до Відкритого акціонерного товариства “Завод “Львівсільмаш” про стягнення 491249,32грн., з яких: 387115,30грн.- основний борг, 60002,87грн. пеня, 11613,46грн. 3% річних, 11613,46грн. проценти за користування чужими коштами, 20904,23 грн. втрат від інфляції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.11.2011р. порушено провадження у справі № 12/5009/7301/11, засідання суду було призначено на 30.11.2011р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для розгляду справи.

В судовому засіданні 30.11.2011р. була оголошена перерва до 20.12.2011р.

За клопотанням представників, судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 20.12.2011р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, суду пояснив наступне. 11.08.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання послуг № 4444/2008. Відповідно до умов Договору, Позивач зобовязався із власних матеріалів виконати роботи по виготовленню, поставці, демонтажу і монтажу металопластикових виробів, згідно Специфікацій № 1, 2, 3, 4 на загальну суму 1487115,30грн., а Відповідач в свою чергу зобовязався прийняти та оплатити вартість робіт наступним чином: 70% передоплата, 30% протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення про готовність конструкцій. 18.08.2008р. та 20.08.2008р. Відповідачем сплачено за виконання робіт частину коштів в розмірі 1100000,00грн. На виконання умов Договору, Позивачем було виготовлено згідно Специфікації № 1, 2, 3, 4 металопластикові вироби, про що на адресу Відповідача 03.10.2008р. було направлено повідомлення про готовність конструкцій № 83/1. Відповідно до умов Договору, остаточний розрахунок здійснюється протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення про готовність конструкцій. Відповідачем було направлено Позивачу лист з проханням продовжити строк розрахунків до кінця грудня 2008 року, у звязку з тим, що у Відповідача виникли певні фінансові труднощі. Позивач погодився продовжити строк розрахунків до 31.12.2008р., Але, Відповідачем незважаючи на встановлений строк розрахунок проведено не було. Таким чином, станом на 27.10.2011р. загальна сума заборгованості по оплаті за послуги по виготовленню металопластикових виробів становить 387115,30грн.

Відповідач проти задоволенню позову заперечив, та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного: Договір про надання послуг є змішаним договором, який містить елементи договору поставки та підряду. До змішаного договору істотними умовами являються також умови, які необхідні для договору поставки та підряду, а саме: строк поставки, строк початку та завершення виконання робіт. В договорі від 11.08.2008р. дані умови відсутні. Також відсутні інші документи, які притаманні договорам поставки та підряду. У звязку з вищевикладеним, відповідач вважає, що сторонами не досягнуто згоди по всім суттєвим умовам договору про надання послуг, які визначені сторонами, що свідчить про те що договір про надання послуг № 4444/2008 від 11.08.2008р. є неукладеним.

Розглянувши наявні матеріали справи та надані оригінали документів у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

11.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дім Вікон” (позивач по справі) та Відкритим акціонерним товариством “Завод”Львівсільмаш” (відповідач по справі) укладено Договір про надання послуг № 4444/2008 (надалі Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору, виконавець зобов'язується із власних матеріалів виконати роботи по виготовленню, поставці і монтажу металопластикових виробів згідно Специфікації № 1 (Додаток № 1 ) і Графіку поставки і встановлення металопластикових конструкцій (Додаток № 2). Об'єкт на якому проводяться роботи (надаються послуги) знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 207. Специфікація № 1 (Додаток № 1 ) і Графік поставки і встановлення металопластикових конструкцій (Додаток № 2) узгоджуються та затверджуються Сторонами. Замовник зобов'язується прийняти і сплатити, за визначеною Сторонами ціною, роботи проведені Виконавцем на Об'єкті.

Пунктом 2.3. Договору встановлена загальна вартість Договору, яка становить 1487115,30грн.

Згідно п. 3.1. Договору, строки поставки і монтажу металопластикових виробів встановлюється Замовником за домовленістю з Виконавцем із врахуванням часу на їх виготовлення і термінів введення об'єкта в експлуатацію. При цьому Замовник зобов'язаний зробити заявку (замовлення) на поставку і монтаж метало пластикових виробів за 5 днів до початку виконання робіт визначених Специфікацією по монтажу металопластикових виробів. Термін виготовлення 30 робочих днів з дати оплати (п. 3.5. Договору).

Відповідно до розділу 4 Договору та пункту 2 Додаткової угоди до договору від 15.08.2008р., замовник здійснює оплату робіт по цьому Договору в національній валюті України. Вартість робіт може бути змінена Виконавцем в залежності від становища ринкових і інфляційних процесів в країні. Право власності на предмет Договору належить Виконавцю. Перехід права власності відбувається з моменту повного розрахунку. Металопластикові вироби, що не оплачені на 100%, залишаються власністю Виконавця, навіть у випадку, якщо вони були встановлені на Об'єкті. Умови оплати - 70 % передплата. Остаточний розрахунок -30 % здійснюється протягом пяти днів з моменту отримання повідомлення про готовність конструкцій. Повідомлення про готовність конструкцій має бути зроблена в письмовій формі.

Так, на виконання умов Договору, Відповідачем 18.08.2008р. та 20.08.2008р. було оплачено частину коштів за виконання робіт за договором, в розмірі 1100000,00грн., що підтверджується виписками Білоцерківської філії ВАТ ВТБ Банк, копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивачем було направлено Відповідачу лист № 83/1 від 03.10.2008р. про готовність конструкцій, тим самим Позивач просив Відповідача здійснити розрахунок за виготовлені конструкції, шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача (копія листа в матеріалах справи).

Відповідач, тим самим, направив Позивачу лист б/н від 06.10.2008р., в якому зазначив, що на даний момент підприємство має певні фінансові труднощі, у звязку з чим, просив Позивача продовжити строк проведення розрахунків до кінця грудня 2008року (копія листа в матеріалах справи).

Як було зазначено Позивачем, ТОВ НВП “Дім Вікон” погодилися продовжити строк розрахунків до 31.12.2008р.

Відповідачем, незважаючи на встановлений ТОВ НВП “Дім Вікон” строк розрахунок проведено не було, у звязку з чим, станом на 27.10.2011р. загальна сума заборгованості по оплаті за послуги по виготовленню металопластикових виробів становить 387115,30грн.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Згідно зі ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про надання послуг у сумі 387115,30 грн. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 11613,46 грн. (період нарахування з 28.10.2010р. по 27.10.2011р.) та втрат від інфляції у сумі 20904,23 грн. з 28.10.2010р. по 27.10.2011р.

Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3 % річних та втрат від інфляції, встановлено, що вимоги в цій частині є законні і обгрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.

Крім того, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 60002,87грн. за період часу з 28.10.2010р. по 27.10.2011р.

Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.5. Договору, за порушення зобов'язання Замовником та не одержаний прибуток, порушення строків виконання зобов'язання передбачених цим договором Замовник, зобов'язується оплатити Виконавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості робіт (послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Статтею 256 ЦК України, визначено термін позовна давність це строк, у межах якого може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідач просив суд, застосувати позовну давність на заявлені позивачем позовні вимоги в частині нарахування пені.

Відповідно до п. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки, зобовязання Відповідача за Договором виникли з 31.12.2008р. а Позивачем було зроблено розрахунок пені за період з 28.10.2010р. по 27.10.2011р. що суперечить вимогам ст. 232 ЦК України та у звязку з тим, що Позивач не звернувся до суду про стягнення пені в межах строку передбаченого статтею 258 ЦК України, таким чином суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в частині нарахування пені..

Також, Позивачем було нараховано Відповідачу проценти за користування чужими коштами в розмірі 11613,46грн. за період з 28.10.2010р. по 27.10.2011р. посилаючись на статтю 536 ЦК України.

Відповідно до п. 2 ст. 536 розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 2 ст. 1214 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.

Доводи позивача, щодо нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами, суд знаходить хибними, оскільки, за приписами ст. 536 ЦК України зазначені в ній проценти за користування чужими грошовими коштами за своєю правовою природою визначні як борг, а не як відповідальність за невиконання (неналежне виконання) зобов'язання.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє позивачу в задоволенні процентів за користування чужими коштами в розмірі 11613,46грн.

На підставі викладеного суд позовні вимоги задовольняє частково.

Судові витрати відносяться на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Завод ”Львівсільмаш” (69001, м. Запоріжжя, вул. Суворова, 4; код ЄДРПОУ 05786134, р/р 26005093550601 ЛФ АТ “Брокбізнесбанк” м. Львів, МФО 325774) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство “Дім Вікон” (09100 Київська область, м. Біла Церква, вул. Гайок, 4; код ЄДРПОУ 33093076, р/р 26001010022915 в відділенні “Кредитний центр “Білоцерківський” ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767) 387115 (триста вісімдесят сім тисяч сто пятнадцять) грн. 30 коп. основного боргу, 11613 (одинадцять тисяч шістсот тринадцять) грн. 46 коп. 3% річних, 20904 (двадцять тисяч девятсот чотири) грн. 23 коп. втрат від інфляції, 4196 (чотири тисячі сто девяносто шість) грн. 32 коп. державного мита, 201 (двісті одна гривня) грн. 59 коп. - витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 22.12.2011р.

Суддя І.В. Владимиренко

22.12.2011