Постанова № 20066736, 19.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.12.11Справа № 23/5009/6142/11

за заявою - Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області (70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Жовтнева, 9, ідент. код юридичної особи 20523639)

до боржника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

про визнання банкрутом

Суддя Шевченко Т.М.

Представники сторін:

від кредитора ОСОБА_2 дов. № 12737/10/10 від 24.12.2010 р.;

боржник не зявився.

Розглядається заява Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області (далі Пологівська МДПІ) про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1.) на підставі ст.ст. 47-48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі за текстом Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду від 17.10.2011 р. заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 23/5009/6142/11 про банкрутство ФОП ОСОБА_1., накладено арешт на майно боржника відповідно до приписів ст. 48 Закону про банкрутство, засідання суду призначено на 07.11.2011 р. тощо

Розгляд справи неодноразово відкладався до 14.11.2011 р., 05.12.2011 р., 19.12.2011 р.

Ініціюючим кредитором неодноразово уточнювалась сума грошових вимог до боржника, остаточно кредитор просив визнати вимоги в розмірі 535018,29 грн. (уточнення від 14.11.2011 р.), з врахуванням розрахунку, поданого повноважним представником кредитора 19.12.2011 р.

Представник кредитора в судових засіданнях підтримувала у повному обсязі доводи, викладені у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство, вважає, що подані документи свідчать про наявність підстав для визнання ФОП ОСОБА_1 банкрутом в порядку ст.ст. 47-48 Закону про банкрутство, просить визнати боржника банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру, ліквідатором у даній справі призначити арбітражного керуючого ОСОБА_2, який надав відповідну згоду (додано до справи, а.с.80-81).

Боржник в судові засідання не зявлявся, про розгляд справи був повідомлений належним чином згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Вислухавши пояснення представника кредитора, дослідивши подані документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця від 05.03.2009 р. та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (станом на 14.11.2011 р.) ОСОБА_1. зареєстрований Пологівською районною державною адміністрацією Запорізької області як субєкт підприємницької діяльності 05.03.2009 р.

За заявою Пологівської МДПІ порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 Свої вимоги ініціюючий кредитор обґрунтовує наявністю у боржника безспірної заборгованості перед бюджетом на загальну суму 535018,29 грн., яку боржник неспроможний погасити.

Згідно з пунктом 3 ст. 209 Господарського кодексу України суб'єктом банкрутства може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності.

Положення ст. 53 Цивільного кодексу України передбачають, що фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Такий порядок передбачений, зокрема, ст.ст. 47, 48 Закону про банкрутство.

Згідно з ч. 2 ст. 47 Закону про банкрутство, заява про порушення справи про банкрутство громадянина - підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Відповідно до вимог частини 7 статті 7 Закону про банкрутство заява кредитора повинна містити, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, також: розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті; виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога та строк його виконання; докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; докази обґрунтованості вимог кредитора; інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.

У статті 1 Закону про банкрутство визначено, що безспірними вимогами визнаються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно із ч. 8 ст. 7 Закону про банкрутство до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; <…>, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Відповідно до вимог статті 1 Закону про банкрутство неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Отже, за змістом ч. 3 ст. 6 та ч. 8 ст. 7 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника, що свідчать про їх безспірність.

Безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобовязаннями підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 17 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, в пункті 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»зазначено, що у разі подання органами державної податкової служби заяв про порушення справи про банкрутство безспірними слід вважати лише вимоги про стягнення податкового боргу (недоїмки), визначення якого наведено в пункті 1.3 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 р. N 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Безспірність вимог щодо стягнення недоїмок зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) має підтверджуватися документами про узгодження суми податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 31 зазначеного Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 строки сплати податків і зборів (обовязкових платежів) визначаються за правилами статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та відповідних законів з питань оподаткування.

Беручи до уваги розяснення Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15, суд також враховує, що Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»втратив чинність у звязку із прийняттям Податкового кодексу України з 01.01.2011 р., а тому також застосовує відповідні норми Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 10 ст. 7 Закону про банкрутство до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 передбачено, що відповідно до частини першої статті 9 Закону суд має повертати заяву кредитора про порушення справи про банкрутство, якщо заявником не дотримано мінімального тримісячного строку прострочення боржником виконання свого зобов'язання. За змістом приписів частин восьмої та десятої статті 7 Закону кредитор має у цей тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, чи погашення податкового боргу за вимогами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і додати докази цього до своєї заяви.

Згідно зі ст.ст. 1, 2, 6, 19 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу. Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 статті 6 цього Закону, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення. Списання коштів з рахунків платника податків здійснюється банками лише за дорученнями платника або за платіжними вимогами згідно з абзацом третім підпункту 10.1.1 статті 10 цього Закону, а також на підставі виконавчих документів та за визнаними платником претензіями, у тому числі у порядку досудового врегулювання спорів.

Аналогічні положення містяться в Податковому кодексі України, який вступив в дію з 01.01.2011 р. та діяв під час порушення провадження у справі про банкрутство. Так, відповідно п. 14.1.153 ст. 14 та п. 41.5 ст. 41 податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

З матеріалів справи вбачається, що ініціюючим кредитором заявлені грошові вимоги до боржника ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 535018,29 грн. (з врахуванням остаточних уточнень від 14.11.2011 р. згідно розрахунку від 19.12.2011 р.).

Заявлені вимоги за штрафними санкціями у розмірі 158511,1 грн. та пенею 20221,19 грн., згідно зі ст.1 Закону про банкрутство, не зараховуються до складу грошового зобовязання, тому не приймаються судом до уваги при вирішенні питання про порушення справи про банкрутство та наявності підстав для подальшого руху справи про банкрутство.

Дослідивши подані документи, суд дійшов висновку, що кредитором підтверджено безспірність своїх вимог на суму 356286,00 грн. Вказана сума підтверджена документами про узгодження суми податкового зобовязання податковим повідомленням-рішенням № 0001151702/0 від 24.12.2010 р., яка вручена платнику податків 24.12.2010 р. (а.с.93).

Статтею 22 Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік»встановлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.

Вимоги ініціюючого кредитора на суму 356286,00 грн. перевищують 300 мінімальних розмірів заробітної плати (985 грн. х 300 = 295500,00 грн.).

Податковий орган як орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу, зобовязаний був вжити заходи до отримання заборгованості по обов'язкових платежах та додати докази вжиття таких заходів до заяви про порушення справи про банкрутство.

В матеріалах справи міститься податкова вимога № 85 від 01.04.2011 р. на суму основного платежу 356286,00 грн. (також штрафні санкції 159511,10 грн.) з доказами направлення її податковим органом та вручення боржнику.

Таким чином, Пологівською МДПІ вжиті заходи стосовно погашення податкового боргу на суму 356286,00 грн.

Отже, кредитором свої вимоги до боржника підтверджено відповідними документами, сума вимог є безспірною, перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати (356286,00 грн.), кредитором вжиті заходи щодо погашення боргу, які виявились безрезультатними, що свідчить про неспроможність боржника виконати свої зобовязання по сплаті податків та можливість застосування до боржника, у звязку з цим, процедури банкрутства.

В частині первісно заявлених до боржника вимог у розмірі 2713361,68 грн. матеріального збитку, стягнутого за вироком суду на користь держави, що підтверджується виконавчим листом від 13.09.11 № 1-184/11, суд зауважує, що з моменту предявлення кредитором виконавчого документу до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження (14.09.2011 р.) не сплинув трьохмісячний строк, що не відповідає ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство та виключає можливість ініціювання справи про банкрутству на підставі цих вимог.

Згідно зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши у сукупності наведені вище обставини справи та подані документи, суд дійшов висновку про наявність визначених Законом про банкрутство підстав для застосування до боржника ФОП ОСОБА_1 процедури банкрутства відповідно до приписів ст.ст. 47, 48 Закону про банкрутство.

Виходячи з положень ст. 24, ч. 7 ст. 48 Закону про банкрутство, у разі необхідності постійного управління нерухомим майном громадянина-підприємця, суд призначає для цієї мети ліквідатора, який здійснює продаж майна громадянина-підприємця.

Враховуючи пропозицію ініціюючого кредитора та згоду арбітражного керуючого, суд призначає ліквідатором банкрута призначити арбітражного керуючого ОСОБА_2 (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_2 від 22.07.2011р., ідентифікаційний номер НОМЕР_3, адреса місця проживання: АДРЕСА_2, адреса для листування: 69065, м. Запоріжжя, пл. Інженерна, 1, офіс 213).

За приписами ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом.

За таких обставин арешт, накладений на майно громадянина-підприємця ухвалою суду від 17.10.2011 р., слід скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 22, 23, 24, 47, 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 41, 45 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області

ПОСТАНОВИВ:

Визнати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) банкрутом.

Відкрити ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором призначити арбітражного керуючого арбітражного керуючого ОСОБА_2 (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_2 від 22.07.2011р., ідентифікаційний номер НОМЕР_3, адреса місця проживання: АДРЕСА_2, адреса для листування: 69065, м. Запоріжжя, пл. Інженерна, 1, офіс 213).

Зобовязати ліквідатора, відповідно до приписів статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», здійснити у пятиденний строк опублікування в офіційних друкованих органах відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, яке має містити повне найменування банкрута, його адресу, ідентифікаційний код, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про ліквідатора, дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Докази опублікування оголошення (примірник газети) подати до суду не пізніше 28.12.2011 р.

Встановити строк предявлення кредиторських вимог у два місяці.

Скасувати арешт на майно фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1), накладений ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2011 р. у справі № 23/5009/6142/11.

Завірені примірники постанови надіслати: кредитору, банкруту, ліквідатору, державному реєстратору Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, ВДВС Пологівського РУЮ Запорізької області; Головному управлінню статистики у Запорізькій області, Головному управлінню юстиції в Запорізькій області.

СуддяТ.М. Шевченко

19.12.2011

Вітько Сергій Григорович