Постанова № 20065891, 21.12.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

21 грудня 2011 р., 12 год. 00 хв.Справа № 5/273

5/5008/273/2001 14024/2011

Суддя В.С. Русняк

Секретар судового засідання І.Ю. Вишняков

За позовом Закарпатського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м. Ужгород

до відповідача ВАТ „Севлюш-Сир”, м. Виноградів

про стягнення суми 5130 грн.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник, довіреність від 18.07.11;

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: Закарпатським обласним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів, м. Ужгород заявлено позов до ВАТ „Севлюш-Сир”, м. Виноградів про стягнення суми 5130 грн.

Представником позивача позов підтримано, посилаючись на підтвердження підстав позовних вимог доданими до матеріалів справи документальними доказами. Просить позов задоволити.

Довідкою №04/3-07/7167 від 02.12.11 Головного управління статистики у Закарпатській області підтверджено, що станом на 02.12.2011 р. ВАТ „Севлюш-Сир” значиться в ЄДРПОУ як юридична особа за адресою: Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Комунальна, 1, ідентифікаційний код 00445535.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХІІ від 21.03.1991 р. з подальшими змінами та доповненнями (далі Закон), рішенням голови Виноградівської районної ради від 11.01.2000 р. №5 відповідачу доведено на 2000 рік норматив у кількості 4 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Відповідачем виконано частково вищезазначену вимогу Закону, тобто працевлаштовано 1 інвалід.

Частиною першою ст. 19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Статтею 18 Закону встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст. 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до поданого ВАТ „Севлюш-Сир” звіту форми №10-1 середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу станом за 2000 рік склала 181 особу, а працюючих інвалідів на даному підприємстві 1 особа, при нормативі встановленому 4 особи. Ст.ст. 19, 20 Закону встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та обов`язок сплати штрафних санкцій за меншу кількість працюючих інвалідів. Відповідач зобовязаний сплати 5130 грн. адміністративно-господарських санкцій за 3 незайняті інвалідами робочих місць.

Відповідачем не подано суду належних доказів виконання вимог зазначеного закону, зокрема щодо створення таких робочих місць для інвалідів, інформування відповідних органів про їх створення, та доказів працевлаштування інвалідів згідно нормативу.

Відповідно до статті 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Враховуючи, що відповідачем не дотримано встановленого законом порядку щодо виконання нормативу і не працевлаштовано 3 інваліда, а середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві у 2000 році становила 1710 грн. (додаток 3 звіту форми №10-1), відповідач повинен сплатити 5130 грн. адміністративно-господарських санкцій. Однак, відповідач вказану суму позивачу добровільно не сплатив, у звязку з чим, вона підлягає стягненню.

Таким чином, вимога позивача належним чином обґрунтована доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем у встановленому порядку не спростована та не заперечена, проаналізована судом, а отже підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, п. 4 ст. 94, ст.ст. 159 163, абз. 1 п. 6 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з ВАТ „Севлюш-Сир” (Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Комунальна, 1, ідентифікаційний код 00445535) на користь Закарпатського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14, код 13592841) суму 5130 (пять тисяч сто тридцять гривень) грн.

3.Повний текст постанови виготовлений і підписаний 22.12.2011 р.

4.Постанова набирає законної сили і підлягає оскарженню в порядку і строки, визначені ст. 186 КАС України.

Суддя В.С. Русняк