Вирок № 20064776, 03.11.2011, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1-318/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2011 р.                     Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді                                                            Сидоренка Р.В.,

при секретарі                                                            Зубатовій І.В.,

за участю прокурорів                                                  Вінніченка О.М., Панченко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирці справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, що не працює, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого; 1) 11.12.1996 р. Охтирським районним судом Сумської обл. за ст. 140 ч. 2, 46-1 КК України (1960 р.) до позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 46-1 КК України від відбуття покарання звільнений з відстрочкою на 2 роки; 2) 20.03.1998 р. Охтирським міським судом Сумської обл. за ст. 206 ч. 2, 141 ч. 2, 140 ч. 2, 42 КК України (1960 р.) до 3 років позбавлення волі. Звільнився 1.10.1999 р. за постановою Автозаводського районного суду м. Кременчуг, Полтавської обл. умовно-достроково з не відбутою частиною покарання строком на 1 рік 5 місяців та 6 днів; 3) 29.02.2000 р. Охтирським районним судом до позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці з конфіскацією майна. Звільнився 6.06.2002 р. на підставі постанови Краснолучського районного суду Луганської області від 30.05.2002 р. згідно ст. 53 КК України (1960 р.) умовно-достроково з не відбутою частиною покарання строком на 11 місяців та 29 днів, 4) 6.11.2002 р. Охтирським районним судом Сумської обл. за ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно призначене покарання у виді 2 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнився 26.09.2005 р. по закінченні строку призначеного судом покарання; 5) 25.10.2006 р. Охтирським міськрайонним судом Сумської обл. за ст. 186 ч.2, 69 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнився 24.07.2008 р. за постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 16.07.2008 р. згідно з ст. 81 КК України умовно-достроково, з не відбутою частиною покарання строком на 1 місяць та 14 днів; 6) 20.02.2009 р. Охтирським міськрайонним судом Сумської обл. за ст. 186 ч. 3, 69 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. Звільнився на підставі постанови Орджонекідзевського районного суду м. Харкова від 23.09.2010 року умовно-достроково з не відбутою частиною покарання строком на 11 місяців та 8 днів, судимості не зяті і не погашені у встановленому законом порядку,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 будучи раніше засудженим за вчинення корисливих злочинів на шлях виправлення не став і знову, повторно, вчинив корисливий злочин.

Так він 20 липня 2011 року, близько 13:00 год. перебуваючи на території авто мийки, що по вул. Чкалова, 8, у м. Охтирка, Сумської обл. шляхом вільного доступу з салону легкового автомобіля «Шкода-Октавія»повторно, таємно, умисно, з корисливих спонукань вчинив крадіжку цифрового фотоапарату «CANON A430 AI AF»сріблястого кольору, що належить потерпілому ОСОБА_2 і вартість якого становить 918 гривень 75 копійок, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на зазначену суму.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину визнав повністю та пояснив, що з липня 2011 р. він тимчасово працював на авто мийці по вул. Чкалова, 8, у м. Охтирка, Сумської обл. 20.07.2011 р. він перебував на робочому місці. Близько 12:00 год. на авто мийку на автомобілі «Шкода-Октавія»приїхав знайомий йому хлопець на ім’я ОСОБА_2. Він залишив автомобіль на авто мийці та ключі від нього для того щоб помили його як ззовні, так і з середини. Оскільки того дня на зміні він був сам, то й прибирання автомобіля йому довилось проводити самостійно. Під час прибирання у дверній кишені передніх дверцят він помітив цифровий фотоапарат який вирішив викрасти. Він забрав фотоапарат та поклав його на поличці у приміщенні. Потім з’явився ОСОБА_2, забрав свій автомобіль і поїхав. Він хотів цей фотоапарат ввімкнути, але той не вмикався. Після роботи, коли йшов додому, зайшов в майстерню, де ремонтують фотоапарати і телефони, віддав його в ремонт і пішов додому. Через три дні по тому сам зателефонував ОСОБА_2 і запитав, чи зникав у нього фотоапарат. Він відповів, що зникав. Тоді він повідомив ОСОБА_2 про те, що даний фотоапарат знаходиться у нього. На запитання звідки він у нього відповів, що йому його продали. Потім ОСОБА_2 запропонував зустрітись, щоб він йому віддав зазначений фотоапарат. Він погодився. Йдучи до майстерні, зустрів раніше знайомого на прізвище Глобін і сказав, що йде за фотоапаратом і що його потрібно повернути одному хлопцю. Звідки цей фотоапарат, він йому нічого не розповідав, попросив Глобіна, щоб той за квитанцією забрав фотоапарат в майстерні, а він тим часом чекав на ОСОБА_2. Поки Глобін пішов за фотоапаратом, побачив як ОСОБА_2 під’їхав до магазину «Гусари», де вони домовились зустрітись. Коли до нього повернуся Глобін, попросив щоб той віддав цей фотоапарат ОСОБА_2, а якщо той запитає про нього, щоб відповів ОСОБА_2, що його немає у місті. Глобін віддав фотоапарат, повернувся до нього і розповів, що ОСОБА_2 запитував про нього. Потім він зателефонував ОСОБА_2 і запитав, чи повернули йому фотоапарат, він сказав, що так, але він не працює і хотів зустрітись. Він сказав, що не перебуває в місті, тоді ОСОБА_2 пригрозив, що буде балакати по-іншому. Після цього зізнався ОСОБА_2, що перебуває біля гуртожитку «Нафтопроммаш». Він туди під’їхав та сказав, що фотоапарат не працює і потребував гроші. На це він зауважив ОСОБА_2, що йому такий фотоапарат принесли і не знає, чого той не працює. Максим дав йому тиждень, щоб віддав йому 960 грн. за фотоапарат. Через тиждень ОСОБА_2 зателефонував, і він йому сказав, що гроші повертати не буде, бо не псував його. Згодом його викликали по цьому факту до міліції. На даний час повернув і фотоапарат і гроші також сплатив потерпілому. Потерпілому говорив про те, що фотоапарат придбав у сторонніх осіб з метою приховати що саме він його викрав. З вартістю викраденого майна відповідно до експертної оцінки згоден.

Оскільки учасники процесу фактичні обставини справи не оспорюють, суд визнав за необхідне розглянути справу відповідно до вимог ст. 299 КПК України, обмежившись допитом підсудного.

За таких обставин суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_1, у вчиненні злочину доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 виду й міри покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 65-68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, характер і тяжкість наслідків, що настали, дані про особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.

До обставин, які пом’якшують покарання ОСОБА_1 суд відносить те, що він щиро покаявся та активно сприяв розкриттю злочину, тяжких наслідків внаслідок вчинення суспільно - небезпечного діяння не настало, викрадене майно потерпілому повернуте, заподіяна шкода відшкодована.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, суд не знаходить.

Зважаючи на викладене, суд уважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, на строк необхідний і достатній для його виправлення та попередження нових злочинів. Також суд вважає за необхідне до призначеного покарання відповідно до вимог ст. 71 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою.

Питання про речові докази та судові витрати суд вважає за необхідне вирішити у відповідності до вимог ст. 81, 93 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1, 2, ст. 71 КК України, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської обл. від 20 лютого 2009 року за ст. 186 ч. 3, 69 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. Звільнився на підставі постанови Орджонекідзевського районного суду м. Харкова від 23.09.2010 року умовно-достроково з не відбутою частиною покарання строком на 11 місяців та 8 днів, у виді 3 місяців позбавлення волі, і остаточно призначити покарання у виді 1 (одного) року 3 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту у залі суду.

Строк відбування покарання рахувати з 3 листопада 2011 року.

Судові витрати по справі стягнути з ОСОБА_1 на користь держави за проведення товарознавчої експертизи №249 від 29.08.2011 р. у сумі 168 гривень 84 копійки на рахунок НДКЦ при УМВС України в Сумській області МФО 837013, код 25574892, розрахунковий рахунок 31256272210011, із приміткою „за проведення експертизи”, код класифікації доходів бюджету –25010100.

Речовий доказ цифровий фотоапарат «CANON A430 AI AF»сріблястого кольору що належить потерпілому ОСОБА_2 і згідно розписки про зберігання перебуває на відповідальному зберіганні у останнього, після вступу вироку у законну силу вважати повернутим власнику.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 15 діб із моменту його проголошення, а для засудженого у цей же строк з моменту отримання копії вироку.

СуддяОСОБА_3