Рішення № 20063270, 20.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.12.11р.Справа № 21/5005/14157/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" в особі філії Публічного акціонерного товариства "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА"в м. Дніпропетровськ, м. Дніпропетровськ

до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 845 204,22 грн. за договором на кредитну лінію (відновлювальну)

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_3, дов. № 113 від 14.11.11р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 500 000,00 грн., нарахованих та не сплачених в строк процентів за кредитом - 281 828,89 грн., нарахованої пені за порушення строків сплати процентів та повернення кредиту - 63 375,33 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не використав надане йому законом право на участь свого представника в судовому засіданні, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

В ході судового розгляду справи представник позивача заявив усне клопотання яким просить вважати належним Позивачем у справі Публічне акціонерне товариство "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" (61166, м. Харків, проспект Леніна, буд. 36; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20015529), у зв'язку з ліквідацією Філії АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" в м. Дніпропетровську та створення на її базі Центрального регіонального відділення АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" в м. Дніпропетровськ.

Суд, розглянувши надані представником позивача документи, вважає за необхідне клопотання задовольнити, вважати належним Позивачем у справі ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА".

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній”, зокрема, “за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, господарський суд вважає, що Відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Банк золоті ворота" (надалі - Банк, Позивач) та Суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 (надалі - Позичальник, Відповідач) 19.07.2007р. було укладено договір на кредитну лінію №24-К/07 (надалі - Договір) зі змінами та доповненнями до нього, внесеними додатковою угодою №1 від 28.11.2007р., строком дії до моменту виконання кожною із сторін своїх зобов`язань за договором.

У відповідності з п. 1 Договору Позивач зобов'язався надати Відповідачу кредитні кошти у рамках кредитної відновлювальної лінії з максимальною сумою заборгованості в сумі 400000,00 грн., (додатковою угодою №1 від 08.11.2007р., ліміт заборгованості збільшено до 500000,00 грн.).

На виконання умов Договору Позивачем готівкою було видано Відповідачу грошові кошти в сумі 500000,00 грн., що підтверджується заявами на видачу готівки №3 від 20.07.2007р., №8 від 23.07.2007р., №9 від 24.07.2007р. та №28 від 28.11.2007р., що не заперечується відповідачем. Строк повернення кредиту визначено - до 17 липня 2010р. та сплачувати проценти за користування ним за ставкою: 10% річних на визначений Договором умовах протягом першого місяця кредитування; 16,9% річних на визначених Договором умовах протягом усіх наступних місяців; 19,9% річних на визначених Договором умовах протягом усіх наступних місяців кредитування у разі якщо Позичальник не звернеться з письмовим або усним клопотанням до Банку про встановлення меншої відсоткової ставки (п. 1 додаткової угоди №1).

У разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобовязався сплачувати борг з врахуванням індексу інфляції, а також 24,9% річних від простроченої суми (п. 6.1.1. Договору).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 Цивільного кодексу України).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а у відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак Відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість по кредиту в сумі 500000,00 грн. Заборгованість за відсотками за період з 20.07.2007р. по 10.05.2011р. становить - 281828,89 грн., що підтверджено обґрунтованим розрахунком позивача та не спростовано контррозрахунком відповідачів.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 6.1.3. Договору у випадку порушення строку повернення кредиту, Відповідач сплачує пеню розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежів. У п. 7.9. договору сторони домовилися, що позовна давність про стягнення неустойки (пені, штрафу) встановлюється тривалістю в три роки. Пеня з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України за період прострочення платежів по кредиту з 19.07.2010р. по 17.01.2011р. становить - 39308,22 грн., за прострочення сплати відсотків з 28.10.2008р. по 07.05.2011р. - 24067,11 грн. Всього пеня складає 63375,33 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 24, 44, 49, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 629, 611, 1054 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Вважати належним позивачем у справі Публічне акціонерне товариство "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" (61166, м. Харків, проспект Леніна, буд. 36; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20015529) .

Позов задовольнити.

Стягнути з Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (50025, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" (61166, м. Харків, проспект Леніна, буд. 36; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20015529) простроченої заборгованості за кредитом - 500000,00 грн. (пятсот тисяч грн. 00 коп.), процентів за кредитом - 281828,89 грн. (двісті вісімдесят одна тисяча вісімсот двадцять вісім грн. 89 коп.), пені за порушення строків сплати процентів та повернення кредиту - 63375,33 грн. (шістдесят три тисячі триста сімдесят п`ять грн. 33 коп.), витрат по сплаті державного мита - 8 452,04 грн. (вісім тисяч чотириста п'ятдесят дві грн. 04 коп.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 20.12.2011р.