Рішення № 20061237, 14.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.11р.Справа № 21/5005/12997/2011 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський торгово-промисловий Альянс", м. Дніпропетровськ

Третя особа -1 без самостійних вимог на боці Відповідача -Приватне підприємство "СЛАВУТИЧ-ЛІЗИНГ", м. Дніпропетровськ

Третя особа -2 без самостійних вимог на боці Відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА 2009", м. Дніпропетровськ

про стягнення 182 617,35 грн. за договором суборенди нежитлового приміщення № 11/08/2010-22 від 09.08.10р.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, дов. № 2391 від 30.09.11р.;

від відповідача - не з'явився.

від третьої особи - 1 - ОСОБА_3, дов. б/н від 02.12.11р.

від третьої особи - 2 - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості відповідно до договору суборенди нежитлового приміщення № 11/08/2010-22 від 09.08.2010 р. у розмірі 166 428,00 грн., пені - 12 049,17 грн., інфляційних втрат - 1 664,28 грн., 3% річних - 2 475,90 грн.

Розгляд справи відкладався з 25.10.11р. до 15.11.11р., з 15.11.11р. до 06.12.11р., з 06.12.11р. до 13.12.11р. (ст. 77 ГПК України).

Ухвалою суду від 15.11.11р. продовжено розгляд справи до 14.12.11р. (ст. 69 ГПК України).

Ухвалою від 06.12.11р. суд залучив до участі у справі в якості Третіх осіб без самостійних вимог на боці Відповідача: Приватне підприємство "СЛАВУТИЧ-ЛІЗИНГ" (третя особа-1) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА 2009" (третя особа-2).

Відповідно до письмових пояснень б/н б/д, третя особа-1 пояснює суду, що дійсно 03.02.2006 року було укладено Договір № 01/06-U про управління нерухомим майном та договір № 02/06-U про управління нерухомим майном, за яким Приватне підприємство "Славутич-Лізинг" виступає як Замісник - Товариства з обмеженою відповідальністю "Grif Corporation LLP" "Гріф Корпорейшен ЛЛП", яке в свою чергу за даними договорами іменується - Управителем майна, що знаходиться в нежитловому будинку по АДРЕСА_2 загальною площею 2030,30 кв.м. 01.07.2010 року, на підставі вищезазначених договорів та користуючись правами Замісника Управителя, ПП "Славутич-Лізинг" індивідуально визначене нерухоме майно, було надано у тимчасове користування ТОВ "Влада 2009" на строк з 01.07.2010 року до 31.05.2013 року, відповідно до Договору №67/10 оренди (найму) приміщення від 01.07.2010 року. 29.10.20110 року на підставі ст.ст. 651, 785, 795 ЦК України, ст.ст. 202, 291 ГК України, сторони досягли згоди розірвати Договір №67/10 оренди (найму) приміщення від 01.07.2010 року. 31.10.2010 року підписали Додаткову угоду № 1 до Договору №67/10 оренди (найму) приміщення від 01.07.2010 року. та Акт № 1 повернення нерухомого майна з оренди (найму) на підставі чого припинили господарські зобов'язання обох сторін, щодо обов'язку в майбутньому надати та одержати у тимчасове користування за плату на певний строк нерухоме майно, яке було предметом цього договору оренди (найму) майна.

В судове засідання не зявились відповідач та третя особа - 2, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Пояснень щодо неможливості участі в судовому процесі суду не надали.

Відповідач не використав надане йому законом право на участь свого представника в судовому засіданні, відзив на позов та витребувані судом докази не надав.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній”, зокрема, “за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 13.12.11р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та третьої особи-1, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Grif Corporation LLP" "Гріф Корпорейшен ЛЛП" (Управитель майна) та Приватним підприємством "Славутич-Лізинг" (Замісник, третя особа-1) було укладено Договір № 01/06-U про управління нерухомим майном, відповідно до умов якого Управитель майна, є довірчим власником вказаного нерухомого майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та цього Договору з управління майном. Управитель за цим договором з управління майном призначає своїм Замісником - суб'єкта підприємницької діяльності ПП "Славутич-Лізинг", якому доручає вчинити від його імені фактичні та юридичні дії з управління майном. Цей договір укладений терміном до 03.02.2014 р. (п.п.1.3., 1.10., 4.1.).

01.07.2010 р. ПП "Славутич-Лізинг" (орендодавець) уклало з ТОВ "Влада 2009" (орендар, третя особа-2) Договір №67/10 оренди (найму) приміщень строком оренди з 01.07.2010 року до 31.05.2013 року (п. 1.3.), відповідно до п. 1.1. орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування індивідуально-визначене нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 2030,30 кв.м., а саме: перший поверх - 972,7 кв. м., другий поверх - 924,6 кв.м., підвал - 61,5 кв.м., підвал - 71,5 кв.м.

Відповідно до п. 2.7. Договору №67/10 оренди (найму) приміщень від 01.07.2010 року орендар має право передавати у піднайм (суборенду) чи інше користування орендовані приміщення з письмової згоди на такі дії орендодавця.

01.07.2010р. ТОВ "Влада 2009" (орендар, третя особа-2) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський торгово-промисловий Альянс" (суборендар) Договір № 01/07/2010 суборенди (найму) приміщень строком дії до 01.06.2013 р., відповідно до п. 1.4. орендар передає Майно в суборенду Суборендарю з метою здійснення останнім здачі в суборенду приміщень.

09.08.2010р. ТОВ "Дніпропетровський торгово-промисловий Альянс" (далі - орендар, відповідач) уклало з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - суборендар, позивач) Договір № 11/08/2010-22 суборенди нежилого приміщення (далі - Договір № 11/08/2010-22), який набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін і діє до 09.08.2011 р. (п. 8.1. Договору № 11/08/2010-22).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 11/08/2010-22 орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування частину нежитлового приміщення (далі - об'єкт).

Об'єкт має бути переданий орендарем і прийнятий суборендарем 01.09.2010 року, згідно з Актом приймання-передачі нежилих приміщень, який підписується повноважними представниками сторін і є невід'ємною частиною даного договору (п. 2.1. Договору № 11/08/2010-22).

Згідно Акту приймання-передачі приміщення від 07.09.2010 р. майно було передано в оренду.

З моменту підписання додатку № 1 до Договору суборендар сплачує щомісячну орендну плату у розмірі 120,00 грн. з урахуванням ПДВ, за 1 кв.м. на місяць, з урахуванням її індексації. Розмір орендної плати включає в себе всі експлуатаційні та комунальні послуги окрім послуг за електроенергію (п.п. 3.1., 3.2. Договору № 11/08/2010-22).

Відповідно до п. 3.3. Договору № 11/08/2010-22 орендна плата сплачується в безготівковому порядку в гривнях на поточний рахунок орендаря не пізніше 25 числа попереднього місяця за поточний місяць. Суборендар зобов'язаний сплатити орендарю орендну плату за перший та останній місяць оренди не пізніше 3 календарних днів з моменту укладення цього Договору. Нарахування орендної плати починається з 01.09.2010 р..

ФОП ОСОБА_1 12.08.2010р. платіжним дорученням № 2 від 12.08.2010 р. перерахувала ТОВ "Дніпропетровський торгово-промисловий Альянс" орендну плату за перший та останній місяць оренди у розмірі 110 952,00 грн.

Платіжним дорученням № 46 від 02.11.2010 р. позивач перерахував відповідачу орендну плату за грудень у розмірі 55 476,00 грн.

Також, ФОП ОСОБА_1 помилково ще раз платіжним дорученням № 50 від 16.11.2010 р. перерахувала ТОВ "Дніпропетровський торгово-промисловий Альянс" орендну плату за грудень у розмірі 55 476,00 грн.

Згідно платіжних доручень (а.с. 41-43) позивач перерахував відповідачу орендну плату у розмірі 221 904,00 грн.

29.10.2010р. між ПП "Славутич-Лізинг" та ТОВ "Влада 2009" був розірваний договір оренди (найму) приміщень № 67/10 від 01.07.2010р., згідно з яким ТОВ "Влада 2009" 01.07.2010р. уклало договір суборенди (найму) приміщень з ТОВ "Дніпропетровський торгово-промисловий Альянс", а в свою чергу останній 09.08.2010 р. уклав договір суборенди з ФОП ОСОБА_1

ПП "Славутич-Лізинг" (третя особа-1) у своїх поясненнях підтвердила факт розірвання договору оренди (найму) приміщень № 67/10 від 01.07.2010р., укладеного між ним та ТОВ "Влада 2009".

Згідно з ст. 774 ЦК України, строк договору суборенди не може перевищувати строк договору оренди.

З 29.10.2010 року ФОП ОСОБА_1 вела переговори з ТОВ "Дніпропетровський торгово-промисловий Альянс" щодо розірвання Договору № 11/08/2010-22 суборенди нежилого приміщення від 09.08.2010р. та підписання акту повернення приміщення, але ТОВ "Дніпропетровський торгово-промисловий Альянс" ухилялося від прийняття рішення.

Позивач 09.12.2010р. направив відповідачу лист (вих.№3) з проханням підписати акт приймання-передачі (повернення) приміщення та Угоду про розірвання договору, до якого було додано акт приймання-передачі (повернення) приміщення та Угоду про розірвання договору суборенди нежитлового приміщення № 11/08/2010-22 від 09.08.2010р., де позивач передбачив повернення відповідачем позивачу надлишково сплачених коштів.

Але відповідач Угоду та Акт приймання-передачі (повернення) приміщення не підписав. Кошти, які були помилково сплачені позивачем у розмірі 166 428,00 грн. не повернув.

22.06.2011р. позивач направив відповідачу претензію (вих. №142), в якій запропонував в досудовому порядку в строк до 30.06.2011р. сплатити заборгованість (а.с. 46-48), яка залишена відповідачем без відповіді та виконання, що і є причиною спору.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Спірні правовідносини сторін регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст. 759, 762 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовий або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи, що відповідач грошові кошти у сумі 166 428,00 грн. позивачу не повернув, вимоги позивача не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 166 428,00 грн.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 12 049,17 грн., індекс інфляції - 1664,28 грн., 3% річних - 2 475,90 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 12 049,17 грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 547 ЦК України Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Між тим, згідно з п. 2.1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994р. "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої ст.ст. 1,2 Закону, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений актами чинного законодавства.

Сторони в договорі не обумовили розмір пені за невиконання орендодавцем грошових зобов'язань.

Отже, якщо сторони у договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, у зв'язку з чим у стягненні з відповідача 12 049,17 грн. пені слід відмовити.

Крім того, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та індексу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, неналежними до сплати кредиторові.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Так, підлягає сплаті індексація за період з 01.12.2010р. по 30.04.2011р., розмір якої становить 1 664,28 грн., а також 3 % річних з простроченої суми за період з 01.12.2010р. по 30.05.2011р. - становить 2 475,90 грн..

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Ст.ст. 33, 34 ГК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на дату розгляду справи відповідач доводи позивача не спростував, заборгованості не погасив, у звязку з чим вимоги Позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати у справі слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 16, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 34, 49, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський торгово-промисловий Альянс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова, буд. 13, кв. 12; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35739888) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованості відповідно до договору суборенди нежитлового приміщення № 11/08/2010-22 від 09.08.2010 р. у розмірі 166 428,00 грн. (сто шістдесят шість тисяч чотириста двадцять вісім грн. 00 коп.), інфляційних втрат у розмірі 1 664,28 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят чотири грн. 28 коп.), 3% річних у розмірі 2 475,90 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят п'ять грн. 90 коп.), витрат по сплаті державного мита у розмірі 1 705,68 грн. (одна тисяча сімсот п'ять грн. 68 коп.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 220,43 грн. (двісті двадцять грн. 43 коп.), про що видати наказ.

В частині стягнення 12 049,17 грн. пені відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 16.12.2011р.