Рішення № 20060293, 12.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.11р.Справа № 21/5005/14554/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Оскар", м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства "Нікопольський трубний завод", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 676 317,20 грн. за договором про надання зворотної фінансової допомоги

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 04.01.10р.;

від відповідача - ОСОБА_2, дов. б/н від 07.09.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Оскар" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Нікопольський трубний завод" про стягнення основного боргу в сумі 532 890,00 грн., пені - 7 920,35 грн., штрафу - 133 222,00 грн., 3% річних - 1 751,96 грн., інфляційних втрат - 532,89 грн., судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору № 2011/6 про надання зворотної фінансової допомоги від 01.04.2011р. в частині своєчасного та повного повернення отриманих відповідачем грошових коштів.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 22.11.11р. оголошувалась перерва до 08.12.11р.

Відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі, у відзиві на позовну заяву № 231/1 від 14.11.2011 р. просить відстрочити виконання рішення рівними частками на шість місяців, мотивуючи тим, що у зв'язку з незадовільним фінансовим станом підприємства (величезна заборгованість, арешт рахунків та відсутність виробничої діяльності), на даний час своєчасне та повне виконання рішення суду, з боку ДП "НТЗ" буде ускладнене, через несприятливу фінансову ситуацію на підприємстві.

Представник позивача у судовому засідання заперечив проти задоволення клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

В судовому засіданні 08.12.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2011 року між Державним підприємством "Нікопольський трубний завод" (далі - сторона 1, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Оскар" (далі - сторона 2, позивач) укладено договір № 2011/6 про надання зворотної фінансової допомоги (далі - договір), згідно п. 1.1 якого, сторона 2 зобов'язується надати зворотну фінансову допомогу стороні 1, а сторона 1 зобов'язується прийняти зворотну фінансову допомогу в розмірі 1 000 000,00 грн. та повернути її стороні 2 в строк та на умовах, визначених цим договором до 30.11.2011 року (п.2.1. договору).

Цей договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 01.04.2014 року (п.4.1. договору).

Зворотна фінансова допомога надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок сторони 1 (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 3.1 договору сторона 1 зобов'язана повернути стороні 2 зворотну фінансову допомогу у розмірі фактично отриманих на поточний рахунок сторони 1 грошових коштів, протягом 14 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги стороні 2 про повернення фінансової допомоги, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок сторони 2.

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу кошти як зворотну фінансову допомогу в сумі 532 890,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи (а. с. 29-37).

В порушення умов договору, відповідач в обумовлені договором строки не повернув позивачу отримані кошти.

Позивач направив відповідачу вимогу за № 312/1 від 01.09.2011 р. про повернення грошових коштів, в якій позивач вимагав здійснити погашення суми заборгованості протягом 14 календарних днів з дня отримання даної вимоги (а.с. 38).

Заборгованість відповідача підтверджується Актами звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2011 - 01.11.2011 між позивачем та відповідачем, підписана повноважними представниками сторін та завірена печатками підприємств (а.с.71).

Вищенаведені обставини позивачем та відповідачем не заперечуються.

Позивач посилається на ті обставини, що відповідачем не здійснено повернення зворотної фінансової допомоги, повернення яких, положеннями п. 3.1. договору покладається на відповідача, станом на сьогоднішній день заборгованість на користь позивача складає 532 890,00 грн., яка не повернута, що і є причиною спору.

Доказів виконання зобов'язання по здійсненню повернення зворотної фінансової допомоги у сумі 532 890,00 грн. на момент розгляду спору відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню - 7 920,35 грн., штраф - 133 222,00 грн., 3% річних - 1 751,96 грн., інфляційні втрати - 532,89 грн. за порушення строків повернення фінансової допомоги.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобовязань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (549 Цивільного кодексу України).

Пунктами 5.2, 5.3 договору сторони визначили наступне: якщо сторона 1 порушить строк повернення фінансової допомоги, передбачений п. 3.1 договору, більше ніж на п'ять календарних днів, то вона зобов'язується сплатити стороні 2 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, за кожний день прострочення виконання зобов'язання, а у випадку порушення стороною 1 строку повернення фінансової допомоги, передбаченого п. 3.1 договору, більше ніж на 30 календарних днів, остання сплачує стороні 2 штраф у розмірі 25% від суми невиконаного (несвоєчасно виконаного) зобов'язання.

За несвоєчасне повернення зворотної фінансової допомоги позивачем нарахувано відповідачу пеню в сумі 7 920,35 грн. за період з 21.09.11р. по 25.10.11р., а штрафу - 133 222,00 грн.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції „при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Із змісту листа Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997 року “Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” випливає, що розраховані Міністерством статистики України індекси інфляції застосовуються помісячно, при чому, якщо за період в індексованому місяці набирається не менше пятнадцяти днів.

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що 3% річних та інфляційні втрати, які підлягають стягненню з відповідача нараховані вірно і складають 3% річних за період 15.09.11р. по 21.10.11р. - 1 751,96 грн. та інфляційні втрати з вересня 2011р. по жовтень 2011р. включно - 532,89 грн.

Щодо клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення рівними частками на шість місяців суд зазначає наступне.

Пунктом 6 статті 83 ГПК України суду при прийнятті рішення надано право відстрочити або розстрочити його виконання.

При цьому слід ураховувати приписи ст. 121 ГПК про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи викладене, господарський суд прийшов до висновку про відхилення вказаного клопотання, у зв'язку з ненаданням відповідачем суду доказів в підтвердження неможливості ним погашення суми боргу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене до стягнення підлягає основного боргу в сумі 532 890,00 грн., пені - 7 920,35 грн., штрафу - 133 222,00 грн., 3% річних - 1 751,96 грн., інфляційних втрат - 532,89 грн. та відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрат на оплату державного мита - 6 763,17 грн., витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 236,00 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 199 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 78, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Нікопольський трубний завод" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, буд. 56; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32289481) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче обєднання "Оскар" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35495711) основного боргу в сумі 532 890,00 грн. (п'ятсот тридцять дві тисячі вісімсот дев'яносто грн. 00 коп.), пені в сумі 7 920,35 грн. (сім тисяч дев'ятсот двадцять грн. 35 грн.), штрафу в сумі 133 222,00 грн. (сто тридцять три тисячі двісті двадцять дві грн. 00 коп.), 3% річних в сумі 1 751,96 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят одна грн. 96 грн.), інфляційних втрат в сумі 532,89 грн. (п'ятсот тридцять дві грн. 89 коп.), витрат на оплату державного мита в сумі 6 763,17 грн. (шість тисяч сімсот шістдесят три грн. 17 коп.), витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 12.12.2011р.