Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
08.12.11р.Справа № 30/5005/12976/2011 За позовом: публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя
До відповідача-1: державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ До відповідача-2: публічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", м. Краснодон Луганської області
Про: стягнення 10 552,32 грн.
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 20.04.2011 року №19/57, представник
Від відповідача-1: ОСОБА_2., довіреність від 01.01.2011 року №489, юрисконсульт 2 категорії
Від відповідача-2: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство "Запоріжкокс" звернулося до господарського суду з позовом, яким просить стягнути з належного відповідача (державного підприємства "Придніпровська залізниця", відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля" (ГЗФ "Самсонівська")) шкоду, завдану недостачею у розмірі 10 552,35 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами не забезпечено збереження вантажу під час перевезення, внаслідок чого в спірних вагонах виникла недостача вантажу. Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору №ДУК-01/07-21р/87 від 07.12.2007 року 02.02.2011 року на адресу позивача була направлена партія вугільного концентрату (вугілля) з 5-ти вагонів відповідно до залізничної накладної №48774906 (вантажовідправник - відкрите акціонерне товариство "Краснодонвугілля" (ГЗФ "Самсонівська"). Позивач зазначає, що 05.02.2011 року на станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці був складений комерційний акт АА №019060/70 про виявлення недостачі вантажу. Як вбачається з акту у вагоні №66243817 присутні виїмки розміром 150х150х180 см., виявлена недостача вантажу та зазначено, що вказаний вагон у технічному стані виявився несправним, без дверний, з права по ходу потягу лівий запор 2-го люка не порушений, правий запор відсутній, наявні сліди іржі. У комерційному відношенні завантаження нижче бортів на 20 см, праворуч по руху потягу над 2 люком є поглиблення. Позивач розрахував та просить стягнути з відповідачів шкоду, завдану недостачею у розмірі 10 552,35 грн.
Відповідач-1 проти позову заперечує та просить в його задоволенні відмовити. Відповідач-1 зазначає, що відповідальність у даному випадку має покладатись на вантажовідправника, оскільки останній бачивши пошкодження вагону від навантаження не відмовився та не підготував вагон до перевезення сипучих вантажів.
08.11.2011 року від відповідача-2 надійшов відзив на позов, згідно якого просить визнати його неналежним відповідачем по справі та покласти відповідальність на відповідача-1, посилаючись на п.п. 110, 113 Статуту, відповідно до яких, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу під час прийняття до перевезення і до моменту видачі отримувачу; за відсутності збереження прийнятого до перевезення вантажу вона несе відповідальність у розмірі фактично спричинених збитків.
У судовому засіданні, яке відбулося 28.11.2011 року, представник відповідача-1 надав лист від директора групової збагачувальної фабрики "Самсонівська", яка є структурним підрозділом відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля" (№1311/21-150 від 04.03.2011р.), адресований начальнику станції Семейкіно-Нове, згідно якого повідомляє, що за виявленою ваговою недостачею у залізничному вагоні №66243817 у кількості 5 950 кг. від 05.02.2011 року, питання про відшкодування недостачі вугілля вирішено з вантажоотримувачем без участі залізниці.
08.12.2011 року позивачем надані додаткові пояснення, якими повідомлено, що питання між вантажовідправником та вантажоодержувачем про відшкодування недостачі вугілля вирішено не було, що й зумовило подання позову до суду.
Як вбачається із Статуту публічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" відкрите акціонерне товариство "Краснодонвугілля" змінило назву на публічне акціонерне товариство "Краснодонвугілля".
З метою приведення назви відповідача у відповідність до його установчих документів, господарський суд вважає за необхідне зазначити назву відповідача - публічне акціонерне товариство "Краснодонвугілля".
Розгляд справи був відкладений з 18.10.2011 року на 09.11.2011 року, з 09.11.2011 року на 28.11.2011 року, з 28.11.2011 року на 08.12.2011 року.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2011 року строк вирішення спору продовжено на 15 днів до 13.12.2011 року.
В судовому засіданні 08.12.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
28 січня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" (продавець) та відкритим акціонерним товариством "Запоріжкокс" (покупець) було узгоджено та підписано Специфікацію №469 до договору №ДУК-01/07-21р/87 від 07.12.2007 року, відповідно до якої продавець зобов'язався поставити покупцю у власність, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар (вугільну продукцію) у лютому 2011 року.
Згідно з п.2.1 договору, вугілля постачається на умовах "FСА станція відправлення", згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "Ікотермс" в редакції 2000р. Датою поставки і переходу ризиків втрати/пошкодження вугілля вважається дата календарного штемпеля залізничної станції. Датою переходу права власності вважається дата підписання актів приймання-передачі (п.2.2 договору).
На виконання умов договору №ДУК-01/07-21р/87 від 07.12.2007 року, на підставі Специфікації від 28.01.2011 року, за залізничною накладною №48774906 у вагонах №№67703439, 60421344, 63300339, 66243817, 67658971 було здійснено відправлення відкритому акціонерному товариству "Запоріжкокс" насипом концентрату вугільного, вантажовідправником якого є відкрите акціонерне товариство "Краснодонвугілля" (ГЗФ "Самсонівська").
Залізнична накладна №48774906 містить відмітку відправника: вантаж змерзся профілактика: омаслено 0,3%, вагони очищені від вантажу, який раніше перевозився (п.1). Вантаж розміщено і закріплено згідно Технічних умов правильно. Вантажовідправник чи організація, що здійснює навантаження, несе відповідальність за наслідки недотримання Технічних умов навантаження і кріплення вантажів (п.3).
04.02.2011 року складений акт №12 про технічний стан вагону (контейнера), відповідно до якого при огляді вагону №66243817 (4 полувагон вантажопідйомністю 69 т) виявлені несправності: з правої сторони походу поїзду відсутній запор другого люку, люк відкритий. По станції люк закритий, закручений проволокою за запорний кутник та за сектор. Як зазначено в акті внаслідок зазначеної вище несправності можливі утрати вантажу, вантажовідправник міг їх бачити.
04.02.2011 року на станції Запоріжжя Ліве складений акт загальної форми №4084 про те, що при прийнятті поїзду виявлено з обох сторін відсутні підніжки, по старому в місцях з'єднання сліди іржі. Праворуч відсутні запори 2-го люка, відкритий люк. Завантаження нижче бортів 20 см ущільнене. Поглиблення розміром 150х150х180 см. Вагон бездверний зданий під охорону.
В доповнення до акту загальної форми №4084 04.02.2011 року складений акт загальної форми №1144, яким доповнені наступні обставини: праворуч по ходу лівий запор 2-го люку не порушений, правий запор відсутній, наявні сліди іржі.
05.02.2011 року на станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці складений комерційний акт АА №019060/70, відповідно до якого на підставі актів загальної форми №4084, №1144 станції Запоріжжя Ліве від 04.02.2011 року проведена комісійна видача вантажу вантажоотримувачу прийомоздавальником залізниці ОСОБА_3., прийомоздавальником заводу ОСОБА_4 в присутності заступника начальника станції ОСОБА_5 з перевантаженням вагону 66243817 на справних електронних вагах вантажотримувача; 085 повірених 12.11.2010 року. Згідно залізничної накладної значиться вагон 66243817 вага 65 000 кг, тара 23 000 кг (не зазначено тара пров. чи з бруса), фактично виявилось: брутто 82 050 кг, тара бруса 23 000 кг, нетто 59 050 кг, що менше ваги зазначеної в документі на 5 950 кг. В технічному відношенні вагон несправний, бездверний, праворуч по ходу поїзду лівий запор 2-го люку не порушений, правий запор відсутній, наявні сліди іржі. По станції люк закритий, закручений проволокою за запорний кутник і сектор. Останні люки закриті, протікання вантажу відсутнє. Складений технічний акт форми ГУ 106 від 04.02.2011 року №12. В комерційному відношенні завантаження нижче бортів на 20 см, ущільнена, праворуч по ходу поїзда над 2 люком наявні поглиблення розміром 150х150х180 см. При повторному перевантаженні вагона комісією в тому ж складі результат не змінився. Дана телеграма. Зав. Вантажного двору за штатним розписом відсутній.
Акт складений у відповідності з правилами складання актів.
Позивач розрахував вартість нестачі вантажу та просить стягнути її з відповідачів-1,2, проти чого відповідачі-1,2 заперечують, що і є причиною спору.
Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).
Згідно п.129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року (надалі Статуту) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).
Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Факт нестачі за спірним перевезенням (у вагоні №66243817), підтверджується матеріалами справи, зокрема комерційним Актом АА №019060/70 від 05.02.2011 року.
Як вбачається з комерційного акту АА №019060/70 від 05.02.2011 року при прийнятті вантажу була виявлена нестача вантажу у кількості 5 950 кг.
Позивач розрахував вартість нестачі вантажу в сумі 10 552,32 грн. з урахуванням природної втрати 1% - 650 кг.
Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 року № 457 та визначає обовязки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.
Згідно ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.
Водночас ч. 5 ст. 31 Статуту залізниць України встановлено, що придатність рухомого складу, зокрема вагонів, для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.
У відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, посвідчуються комерційним актом.
Пунктом 5 Правил перевезень вантажу у вагонах відкритого типу передбачено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.
У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу.
Як вбачається зі змісту залізничної накладної №48774906 та комерційного акту АА №019060/70 від 05.02.2011 року визначення маси вантажу у вагонах, а також навантаження здійснювалося засобами відправника, тобто відкритим акціонерним товариством "Краснодонвугілля". Вагон у технічному стані виявився несправним, про що зазначено, як в актах загальної форми №4084, №1144, акті №12 про технічний стан вагону (контейнеру), так і в комерційному акті АА №019060/70 від 05.02.2011 року.
Крім того, з комерційного акту АА №019060/70 від 05.02.2011 року вбачається наявність поглиблення розміром 150х150х180 см.
Зважаючи на викладене, суд вбачає вину як відповідача-1, як залізниці, так і відповідача-2, як відправника вантажу в нестачі вугілля та відхиляє їх доводи, наведені в обґрунтування заперечень на позовні вимоги.
Стосовно посилань відповідача-2 на те, що за умовами договору №ДУК-01/07-21 передбачена поставка на умовах "FCA - станція відправлення", тому на продавця покладаються мінімальні обов'язки, пов'язані з витратами та ризиками щодо перевезення товару, слід зазначити, що відправник зобов'язаний був пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення. Доказів того, що відкрите акціонерне товариство "Краснодонвугілля" вжило заходів щодо збереження вантажу під час перевезення матеріали справи не містять.
За викладеного, заявлена у розмірі 10 552,32 грн. шкода підлягає стягненню із залізниці державного підприємства "Придніпровська залізниця" (в розмірі 5 276,18 грн.) та з вантажовідправника відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля" (в розмірі 5 276,17 грн.).
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються порівну на відповідачів-1,2.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" (94404, Луганська область, м. Краснодон, вул. Комсомольська, 5, код ЄДРПОУ 32363486) на користь публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, код ЄДРПОУ 00191224) шкоду, завдану недостачею у розмірі 5 276,18 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 52,66 грн. та витрати, повязані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу в розмірі 118 грн., про що видати наказ.
Стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, код ЄДРПОУ 00191224) шкоду, завдану недостачею у розмірі 5 276,17 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 52,66 грн. та витрати, повязані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу в розмірі 118 грн., про що видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
Повне рішення складено 09.12.2011 року
Судове рішення № 20059435, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 08.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 30/5005/12976/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: