Рішення № 20059340, 07.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.12.11р.Справа № 18/5005/5860/2011 За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ

третя особа Акціонерний комерційний банк "Новий", м. Дніпропетровськ

про стягнення 46 733,52 грн.

Головуючий колегії Петрова В.І.

суддя Мельниченко І.Ф.

суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 дов. від 07.10.2010 року

від відповідача: не з"явився

від третьої особи: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Каштан" звернулосьдо господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, з урахуванням уточнень до позовної заяви просить стягнути 38601,00 грн. страхового відшкодування, 6057,58 грн. інфляційних,2074,94 грн. річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі генерального договору добровільного страхування ризику непогашення кредитів № -2006 КРЕД/ДН від 05.07.2006р., укладеного між позивачем та АКБ „Новий”, було здійснено останньому виплату страхового відшкодування в розмірі 38601,00 грн. за непогашення відповідачем кредитних платежів та відсотків за кредитним договором №319008/01 від 27.02.2008 р. Позивач вважає, оскільки він виплатив суму страхового відшкодування страхувальнику (АКБ “Новий”) до нього перейшло право вимоги до відповідача на суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідач та третя особа Акціонерний комерційний банк "Новий" явку представників в судове засідання не забезпечили, відзив на позов та витребувані судом документи не подали, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертались.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2006 року між Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Каштан” (страховик), правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Каштан”, та Акціонерним Комерційним банком „Новий” (страхувальник), був укладений генеральний договір добровільного страхування ризику непогашення кредитів №-2006 КРЕД/ДН, згідно з умовами якого позивач (страховик) прийняв на страхування ризик непогашення кредиту, виданих страхувальником позичальнику на строк до трьох років (надалі договір страхування).

За п.1.2 договору страховик бере на себе зобовязання у разі настання страхового випадку виплатити страхувальнику страхове відшкодування на умовах, передбачених цим договором страхування, а страхувальник зобовязується сплачувати вчасно і в повному обсязі страхові платежі та виконувати інші умови цього договору.

27.02.2008 року між відповідачем (позивальник) та Акціонерним Комерційним банком „Новий” (кредитор) був укладений кредитний договір № 319008/01, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит в розмірі 40 000,00 грн. строком до 26.02.2010р. із сплатою процентів за користування коштами в розмірі 18% річних (п.п. 1.1, 1.2 кредитного договору).

05.05.2008р. внаслідок невиконання відповідачем зобовязання перед АКБ „Новий” із повернення кредиту та сплати відсотків, передбачених кредитним договором № 319008/01/01 від 27.02.2008р., банк звернувся до позивача, як страховика за генеральним договором добровільного страхування ризиків непогашення кредитів № -2006 КРЕД/ДН, із заявою про настання страхового випадку у звязку з неповерненням відповідачем (позичальником) кредиту в розмірі 40 000,00грн. та відсотків в сумі 1 200,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач згідно (платіжним дорученням № 1481 від 17.04.2009р., № 891 від 16.03.2009р., № 3241 від 22.10.2008р.) здійснив виплату страхового відшкодування на користь АКБ „Новий” на загальну суму 38 601,00 грн.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за неналежне виконання зобов'язання за кредитним договором в сумі 38601,00 грн.

12.11.2010 позивач звернувся до відповідача з вимогою (а.с.34) погасити заборгованість протягом двох тижнів з дня отримання цього листа в сумі 39 047,01 грн.

Оскільки, відповідач заборгованість не сплатив, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача зазначену заборгованість.

До того ж, позивач просить стягнути з відповідача інфляційних в розмірі 6057,58 грн. та річних в розмірі 2074,94 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, даний господарський спір виник з правовідносин відшкодування шкоди в порядку регресу, а не з договірних зобов'язань.

Згідно з ч.3 ст.198 ГК України відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Натомість, відповідно до ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом .

Наведене також випливає з приписів п.1 ч.3 ст.22 ЦК України, згідно якої збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі .

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту п.1 ч.3 ст.22, ст. 993, ч.1 ст.1191 ЦК України, ч.3 ст.198 ГК України та ст. 27 Закону України „Про страхування" до позивача виключно у межах фактичних витрат перейшло право зворотної вимоги до особи (ФОП ОСОБА_1), відповідальної за заподіяний збиток, тобто без права на розширення вказаних меж шляхом додаткового нарахування інфляційних втрат та 3% річних, оскільки у деліктних правовідносинах чинне цивільне законодавство не передбачає відшкодування шкоди в порядку регресу у більшому розмірі (з врахуванням інфляційних втрат, 3% річних тощо). Оскільки з боку відповідача існує обов'язок щодо відшкодування шкоди внаслідок деліктного зобов'язання, тому положення ч.2 ст.625 ЦК України до спірних правовідносин не застосовуються.

Даної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах №№ 23/289 від 30.03.2010р., 13/51 від 25.05.2010р.,34/313 від 28.09.10р.

Позивач сплатив 2000 грн. за послуги адвоката, що підтверджується банківською випискою.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 38 601,00 грн.

Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" (юридична адреса: 01021, м. Київ, Кловський узвіз,12 оф.37, фактична адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 48/50, ЄДРПОУ 32071894) 38 601,00 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот одна грн. 00 коп.) страхового відшкодування, 386,01(триста вісімдесят шість грн.01коп.) державного мита, 194,93 грн. (сто дев'яносто чотири грн. 93 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1 651,96 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят одна грн. 96 коп.) витрати на юридичну допомогу.

В іншій частині позову - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Головуючий колегії

Суддя

Суддя В.І. Петрова

І.Ф. Мельниченко

Н.Г.Назаренко Повне рішення складено 08.12.2011 року