Постанова № 2005222, 25.06.2008, Житомирський окружний адміністративний суд

h

справа № 

2-а-8498/08 

категорія  41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25 червня 2008 р.                                                                                                    м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сичової О.П.,

при секретарі -  Файчук Т.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом  Відкритого акціонерного товариства "Житомирський маслозавод"

до   Державної податкової інспекції в м. Житомирі

про  скасування рішення,-

встановив:

Позивач просить визнати протиправним та скасувати в повному розмірі рішення відповідача від 25.04.2008 р. №000016/22/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 4466,72 грн.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів зазначених в  запереченні на позов          № 48670/9/10 від 26.05.2008 року.

Розглянувши матеріали справи ,вислухавши сторону та враховуючи, що :

- за наслідками виїздної  планової документальної перевірки Відкритого акціонерного товариства „Житомирський маслозавод” з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. Державною податковою інспекцією у м. Житомирі  було складено акт від 15.04.2008 р.           № 2185/23-1/00182863/0110;

- на підставі зазначеного акту  Відповідачем прийнято Рішення від 25.04.2008 р.          № 000016/22/0 про застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції на суму         4466,72 грн. за порушення ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” на підставі  п. 2 ст. 16 цього Декрету та п. 2.6 розділу ІІ Положення про валютний контроль, що затверджене Постановою Правління НБУ від 08.02.2000 р;

-підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення стало те , що у періоді, що перевірявся, відшкодування витрат на відрядження за кордон працівникам                       ВАТ „Житомирський маслозавод” проводилось у іноземній валюті та у національній валюті України.

Працівниками підприємства, які виїздили у відрядження до Росії і отримали аванс у російських рублях, були придбані за готівкову іноземну валюту 20.02.07 для підприємства спеціальна література ,  а також оплачено готівкою за послуги по навчанню на курсах підвищення кваліфікації в сумі 21400,00 рос. руб. по договору від 07.02.07 № 410/145, укладеним між ВАТ “Житомирський маслозавод”та ГНУ ВНИІІМС Россельхозакадемии;

- за таких обставин працівники  Державної податкової інспекції у м. Житомирі зробили висновок , що підприємством порушено вимоги статті 7 Декрету КМУ від 19.02.93 р. № 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”(із змінами і доповненнями), а саме проведено розрахунки в іноземній валюті в межах торгівельного обороту без участі уповноваженого банку.

Зазначене рішення підлягає скасуванню з наступних підстав :

-відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються Господарським кодексом України, іншими законодавчими актами;

-застосована відповідачем, що є таким уповноваженим органом державної влади, до позивача штрафна (фінансова) санкція за порушення вимог ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарських санкцій, перелік яких наведений в ст. 239 Господарського кодексу України;  

- у відповідності із ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання потягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом;

Із матеріалів перевірки вбачається , що спірне правопорушення було скоєне позивачем 20.02.2007 р., однак воно було виявлено відповідачем лише 15.04.2008 р. (дата складання акту перевірки), тобто за межами визначеного ст. 250  Господарського кодексу України річного строку.

 За таких обставин відповідач не міг застосовувати до позивача штрафні (фінансові) санкції так як чинним законодавством не передбачено збільшення такого терміну для  їх застосування .

 Заперечення відповідача по справі спростовуються з наступних підстав:

- за приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади (до яких віднесені також і податкові органи) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України ;

- п. 4 ч.1 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу” визначено, що податковий орган  при здійсненні контролю за законністю валютних операцій повинен діяти тільки в межах своїх повноважень, визначених законодавством;

- відповідно до част. 3 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України  „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” від 19.02.1993 р. № 15-93 податкові органи здійснюють фінансовий контроль лише за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України;

- обов’язок по контролю за валютними операціями, що проводяться резидентами за межами території України, приписами абз. 2 част. 1 ст. 13 цього Декрету покладено не на податкові органи, а на Національний банк України , як головний орган валютного контролю, та його органи на місцях ;

- в спірному  акті перевірки від 15.04.2008 р. №2185/23-1/00182863/0110 зазначено , що готівкові валютні розрахунки з нерезидентом без участі уповноваженого банку були здійснені   ВАТ "Житомирський маслозавод" не на території України, а на території Російської Федерації (стор. 48);

- відповідно до ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки;

- нарахування податковою інспекцією штрафних фінансових санкцій на підставі         ст. 7 зазначеного Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 є неправомірним, так як передбачені п. 2 ст. 16 Декрету міри відповідальності (фінансові санкції) до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю застосовуються Національним банком України та підпорядкованими йому установами;

- зазначеним положенням Декрету не встановлюється застосування штрафних санкцій органами податкової служби.

Тому, доводи відповідача щодо повноважень органів державної податкової служби при спірних правовідносинах  не можуть бути взяті до уваги.

Таким чином, в даному випадку при проведенні перевірки та складані акту за її наслідками Відповідач вийшов за межі своєї компетенції та діяв всупереч припису                  ст. 6 Конституції України, відповідно до якої органи виконавчої влади (яким є Відповідач) повинні здійснювати свої повноваження у визначених межах та відповідно до Конституції і законів України;

- є помилковою думка відповідача про те, що строки накладення штрафних санкцій за порушення Позивачем вимог ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р.     №15-93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” визначаються не положеннями ст. 250 Господарського кодексу України, а приписами п. 15.1.1 ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

п. 15.1.1 ст. 15 зазначеного Закону встановлено, що податковий орган має право самостійно не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, визначити додаткову суму лише зобов'язань платника, що носять податковий характер.

Ст.ст. 14,15 Закону України „Про систему оподаткування” визначено виключний перелік таких податків і зборів (обов'язкових платежів), що запроваджені та справляються в Україні. Серед цього переліку відсутній податок (збір чи обов’язковий платіж), що має назву „штрафні (фінансові) санкції за порушення порядку валютних розрахунків”, що визначений  ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України  „Про систему валютного регулювання та валютного контролю”.

На  підставі зазначеного позовні вимоги повинні бути задоволеними, а судові витрати у відповідності з ч.1 ст.94 КАС України відшкодовані позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-ІУ(в редакції чинній на момент виникнення спору), ст.ст. 86, 94, 158-162 , 163                 КАС України, суд-

постановив:

Позов  Відкрите акціонерне товариство "Житомирський маслозавод" (м. Житомир)   задоволити.

Визнати протиправним та скасувати в повному розмірі рішення відповідача від 25.04.2008 р. № 000016/22/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 4466,72 грн.

Стягнути з  Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн.

Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 

Суддя:                                                                                                О.П. Сичова