Рішення № 20049344, 13.12.2011, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

                    Справа № 2- 2502/11р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           13.12.2011 р.

                    Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі головуючого –судді Алфьорової Т.М., за участю секретаря судових засідань –ОСОБА_1 розглянувши у судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Юрієвича про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

встановив:

                    Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, посилаючись на те, що вони з відповідачем були в зареєстрованому шлюбі з 29.06.2007 року. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 05.10.2011 року вона подала до суду позов про розірванню шлюбу. З відповідачем зараз проживають окремо один від одного, діти проживають разом з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач добровільно допомогу не надає і тому вона просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/2 частини усіх видів його заробітку, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісяця.

                    В судовому засіданні позивач позов підтримала в повному обсязі і дала пояснення як вказано вище, а також вказала, що вона не працює, доглядає за малолітній дитиною, отримує соціальну допомогу у розмірі 130 грн., відповідача неодноразово повідомляла про неможливість утримувати дітей лише за її рахунок, але він не змінив свого ставлення до своїх батьківських обов’язків.

                    Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково і пояснив, що він згоден сплачувати аліменти у розмірі 1/3 частини на утримання двох дітей і якщо буде у нього можливість він буде надавати матеріальну допомогу. Раніше він працював на двох роботах, але на теперішній час він працює тільки в ТОВ „ ГУД –СЕРВІС Харків” і отримує невелику заробітну плату, яка не дозволяє сплачувати аліментів розмірі ? частині.

Вислухавши сторони та дослідивши матеріали справи. суд вважає позов обґрунтованим, який підлягає задоволенню з наступних підстав.

                    Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Юрієвич знаходилися в зареєстрованому шлюбі з29.06.2007 року є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2

          –Згідно рішенню Фрунзенського райсуду від 18.11.2011 року шлюб між сторонами розірваній. Діти залишилися проживати з позивачкою, що підтверджується довідкою з місця проживання та не заперечується відповідачем.

                    Відповідно до положень ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення повноліття.

                    Статтею 181 ч.1, 2 СК України визначено, що способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) в натуральній формі.

                    Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляду справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них з ким вона проживає вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно зі ст.60 ЦПК Україні –кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач ОСОБА_3 не надав жодних доказів, які б підтвердили тій факт, що він приймає участь в утриманні дітей.

                    Судом встановлено, що ОСОБА_3 інших дітей немає, працездатний, на його утриманні ніхто не перебуває і тому може надавати відповідну матеріальну допомогу на утримання неповнолітніх доньок

                    За таких обставин суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини, але суд вважає можливим стягнути їх в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку відповідача, так як у відповідача нема матеріальної можливості сплачувати аліменти в розмірі ? частини заробітку.

                    У відповідності з положеннями ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

                    При цьому, при зміні майнового стану позивача та відповідача вони обидва не позбавлені можливості звернутися до суду з позовом стосовно зміни розміру аліментів.

                    На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судові витрати так як позивач по вказаної категорії справи звільнений від сплати судового збору.

                    Керуючись ст.ст. 180,181,182,183 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 11,60, 81,88, 208,209,212-215 ЦПК України, суд –

вирішив :

                    Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Юрієвича про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 Юрієвича, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх донек ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку відповідача, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 10.10.2011 р. до часу повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_3 Юрієвича на користь держави судові витраті у розмірі 94,10 грн. (Отримувач УДК у Фрунзенському р-ні м. Харкова, код отримувача 24134610. Банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, КОД класифікації доходів бюджету 22030001Ю, № доходного рахунку щодо сплати судового збору31214206700010, код суду ЄДРПОУ 028937

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя –