Ухвала суду № 20049329, 03.06.2011, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-1503/11

У Х В А Л А

03.06.2011 суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Бобко Т.В. розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_1 і Кредит»в особі Філії «Слобожанське РУ»АТ «ОСОБА_1 та Кредит»до ОСОБА_2, третя особа –товариство з обмеженою відповідальністю «Алюмбуд» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 35v-01-07 від 31.05.2007 року у загальній сумі 1612906,92 гривень, що складає 12823739,05 гривень, та 628595,63 гривень, а також стягнути з відповідача сплачені при пред’явленні позову до суду судовий збір у сумі 1700 гривень та витрати на іноформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У позовній заяві зазначено заяву про забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження відповідача у праві виїзду за кордон до повного погашення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування необхідності забезпечення позову позивач зазначав, що порушення відповідачем умов кредитного договору є грубим, має тривалий та очевидний характер. Позивач вважає, що з боку відповідача існує реальна можливість ускладнити або унеможливити виконання рішення суду в разі його винесення на користь позивача.

Суд, перевіривши доводи та підстави забезпечення позову, зазначені позивачем, вважає заяву про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», який регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв’язання спорів у цій сфері.

Підстави, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом обмеження управі виїзду з України може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачем не зазначені, доводи позивача ґрунтуються на припущенні.

Крім того, як вбачається з матеріалів позовної заяви, на забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, між сторонами був укладений договір іпотеки, предметом якого є нерухомість за адресою: Харківська область, м. Змійов, вул. 50 років Комсомолу, 115; м. Харків, вул. Пліточна, 12; іпотечна нерухомості, що придбавається за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Робоча, 55А; Харківська область, м. Чугуїв, вул. Щорса, 57Ж та № 57Е.

Змістом зазначеного договору спростовуються доводи представника позивача щодо відсутності інформації про наявність у відповідача нерухомого майна.

Відповідно до ч.1. ст. 33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання позивач вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, суд не має підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом обмеження відповідача у виїзді за межі України будь-яким чином утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки, відповідно до статті 38 Закону України «Про іпотеку», дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Крім того, як вбачається зі змісту кредитного договору, виконання грошового зобов’язання за договором забезпечено договором застави товару в обігу ТОВ «Алюмбуд», майнового поручителя АТ «Металлист-СМК», договором застави майнових прав, договором поруки.

При таких обставинах, спосіб, який просить застосувати позивач для  забезпечення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором не відповідає позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

          У задоволенні заяви заяву позивача про забезпечення позову по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_1 і Кредит»в особі Філії «Слобожанське РУ»АТ «ОСОБА_1 та Кредит»до ОСОБА_2, третя особа –товариство з обмеженою відповідальністю «Алюмбуд» про стягнення заборгованості за кредитним договором –відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали шляхом подачі апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

        Суддя Фрунзенського районного

суду м. Харкова                                                                      Т.В.Бобко