Рішення № 20047838, 24.11.2011, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-3598/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2011 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Муратової С.О.,

при секретарі - Сергєєвій В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ВОРОТА»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки , -

встановив :

Позивач 22.08.2011 звернувся до суду з позовом, просить звернути стягнення на нерухоме майно відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, а саме: трикімнатну квартиру загальною площею 104,60 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на користь позивача, ПАТ «ОСОБА_1 ВОРОТА»(61166, м. Харків пр. Леніна 36, рахунок № 29091010006782 в АТ «ОСОБА_1 ВОРОТА», код банку 351931, код ЄДРПОУ20015529) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 21.02.2005 № 13 в розмірі 390679, 20 гр., державне мито у розмірі 1700 гр. та витрати з інформаційно технічного забезпечення судового процесу з розгляду справи у розмірі 120, 00 гр.

На обґрунтування позову зазначає, що між АКБ «ОСОБА_1 ворота»та відповідачем 21.02.2005 укладено кредитний договір № 167, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу споживчий кредит у формі відновлюваної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 525000,00 гр., позичальник зобов’язався повернути кредит у терміни, встановлені графіком платежів, але не пізніше 11.04.2011, сплатити проценти за користування кредитом в розмірах та на умовах, визначених договором.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 23.02.2005 укладено договір іпотеки № 05-058, предметом якого є трикімнатна квартира загальною площею 104,60 кв. м, розташовану за адресою АДРЕСА_2. Обтяження вищезазначеного нерухомого майна іпотекою відповідно до ст. 4 Закону України “Про іпотеку” зареєстровано в порядку, встановленому законодавством. Кредитним договором передбачено надання позивачем відповідачу кредиту на певних умовах, а відповідач зобов’язаний виконувати всі умови кредитного договору у тому числі здійснювати погашення кредиту згідно з графіком погашення кредиту, який є невід’ємною частиною кредитного договору та сплачувати проценти за користування кредитом.

Зазначає, що відповідачем порушені умови кредитного договору, щодо повернення кредиту та сплати процентів, в строки та в розмірах, передбачених кредитним договором, у зв’язку з чим, станом на 03.08.2011 заборгованість відповідача становить 390679, 20 грн , яка складається з наступного: сума простроченого кредиту 309585,91 грн., сума прострочених відсотків 34878,75 грн., пеня по простроченому кредиту 41967,69 грн., пеня по простроченим відсоткам 4246,85 грн.

В судове засідання позивач в особі представника ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності № 2 від 04.01.2011 (а.с. 93) не з’явився, повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду справи, надав письмову заяву, в якій просить суд розглянути справу за її відсутністю та постановити по справі заочне рішення, вказуючи про обізнаність з правовими наслідками постановлення такого (а.с. 95).

Згідно відповіді СГІРФО Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 31.08.2011 на запит суду, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, з 24.01.1996 (а.с. 85, 86).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з’явилась, причину неявки суду не повідомила, повідомлена належним чином про час і місце судового розгляду справи за вказаним місцем реєстрації, про що свідчать зворотне поштове повідомлення про отримання ухвали про відкриття провадження у справі, позову з додатками (а.с. 89) та дані про вручення телеграми з повідомленням батьку позивача (а.с. 91, 94).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч. 5 ст. 74 ЦПК України, судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається, зокрема, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 76 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 не з’явилася в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомила, про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивача, викладеної в письмовій заяві, суд ухвалює заочне рішення, при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надійшло, отже, враховуючи, що в справі є достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідно до них правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом достовірно встановлено, що 21.02.2005 між АКБ “ОСОБА_1 Ворота” та ОСОБА_2 укладений договір про надання споживчого кредиту № 167, відповідно до умов якого, банк надав позичальнику кредит в сумі 37 000 доларів США строком до 17.02.2006 зі сплатою відсотків за користування за ставкою 20 % річних (а.с. 8-9).

Судом також встановлено, що 17.02.2006 між АКБ “ОСОБА_1 Ворота” та ОСОБА_2 укладено договір про зміни № 1 до договору № 167 (а.с. 10); 10.05.2006 укладено договір про зміни № 2 (а.с. 11); 16.08.2006 укладено договір про зміни № 3 (а.с. 12); 11.12.2006 укладено договір про зміни № 4 (а.с. 13); 16.04.2007 укладено договір про зміни № 5 (а.с. 14); 31.05.2007 укладено договір про зміни № 6 (а.с. 15-17); 01.06.2007 укладено договір про зміни № 7 (а.с. 18); 02.08.2007 укладено договір про зміни № 8 (а.с. 19); 03.09.2007 укладено договір про зміни № 9 (а.с. 20); 21.12.2007 укладено договір про зміни № 10 (а.с.21); 07.03.2008 укладений договір про зміни № 11 (а.с. 22); 28.05.2008 укладено договір про зміни № 12 (а.с. 23); 20.11.2008 укладено договір про зміни № 13 про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (відновлювальної) (а.с. 24-28); 29.05.2009 укладений договір про зміни № 14 (а.с. 29-30); 27.08.2009 укладено договір про зміни № 15 (а.с. 31-32); 01.09.2009 укладено договір про зміни № 16 (а.с. 33-34); 30.10.2009 укладено договір про зміни № 17 (а.с. 35-36); 06.11.2009 укладений договір про зміни № 18 (а.с. 37-38); 25.12.2009 укладено договір про зміни № 19 (а.с. 39-40); 26.03.2010 укладено договір про зміни № 20 (а.с. 41-42); 30.06.2010 укладено договір про зміни № 21 (а.с. 43-44); 30.07.2010 укладено договір про зміни № 22 (а.с. 45-46); 30.09.2010 укладено договір про зміни № 23 (а.с. 47-48); 11.01.2011 укладено договір про зміни № 24 (а.с. 49-50); 26.07.2011 укладений договір про зміни № 25 (а.с. 51-52).

Судом також достовірно встановлено, що 23.02.2005 між АКБ «ОСОБА_1 ворота»та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 05-058, відповідно до умов якого іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору, укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем, та всіма додатковими угодами до нього, відповідно до якого є трикімнатна квартира загальною площею 104,60 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.52-53), до якого укладені договори про зміни, а саме: від 17.02.2006 (а.с. 54); від 16.08.2006 (а.с. 55); від 11.12.2006 (а.с. 56); від 18.04.2007 (а.с. 57); від 01.06.2007 (а.с. 58); від 28.05.2008 (а.с. 59); від 02.08.2009 (а.с. 60); від 29.05.2009 (а.с. 61); від 28.10.2010 (а.с.62); від 09.08.2010 (а.с. 63); від 14.04.2010 (а.с. 64); від 13.01.2010 (а.с. 65); від 18.02.2011 (а.с. 66).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 4.2.1 кредитного договору, позичальник зобов’язаний здійснити погашення кредиту та сплату процентів, комісійної винагороди в повному обсязі та на умовах, передбачених договором.

У порушення зазначених норм закону та умов вказаних договорів, відповідач належним чином не виконував свої зобов’язання, у зв’язку з чим станом на 03.08.2011 виникла заборгованість за кредитним договором та додатковими угодами до нього.

Так, згідно з наданим розрахунком, станом на 03.08.2011 заборгованість відповідача за вказаними договірними зобов’язаннями становить 390679, 20 грн , яка складається з суми простроченої заборгованості 344464,66 грн., в тому числі, за кредитом в сумі 309585,91, за відсотками в сумі 34878,75 грн. та пені за простроченою заборгованістю 46214,54 грн., в тому числі за кредитом в сумі 41967,69 грн., за відсотками в сумі 4246,85 грн (а.с. 70, 71-74).

Доказів щодо неправильності складеного ОСОБА_1 розрахунку заборгованості за кредитним договором та додатковими угодами до нього відповідачем, який достовірно обізнаний про знаходження справи в суді, до суду не надано. Інший розрахунок заборгованості, в тому числі за офіційним курсом долару США на іншу дату, за укладеним між сторонами по справі договором, суду не представлено.

Отже, виходячи з таких встановлених принципів цивільного судочинства, як змагальність та диспозитивність, що передбачені ст. 10, 11 ЦПК України, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, суд, оцінюючи докази окремо кожний та в їх сукупності, приходить до висновку про належність та допустимість представленого ОСОБА_1 на обґрунтування вимог розрахунку заборгованості

Відповідно до п. 5.1.1. кредитного договору, у випадку порушення строку повернення кредиту, передбаченого п. 1.1. договору, або строків сплати процентів, комісійної винагороди, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно п. 6.7 кредитного договору передбачено, що виконання позичальником своїх зобов’язань перед банком за кредитним договором забезпечується заставою нерухомого майна.

Згідно ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов’язання або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення перешкод. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Судом встановлено, що письмове повідомлення від 01.06.2011 про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання та вимога про усунення порушення вручено банком ОСОБА_2 09.06.2011 (а.с. 67).

Згідно з пунктом 1.1 вказаного іпотечного договору, предметом іпотеки, що є забезпеченням викладеного у кредитному договорі зобов’язання іпотекодавця, є нерухоме майно, а саме: трикімнатна квартира, загальною площею 104,60 кв. м, розташована за адресою АДРЕСА_3.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про заставу” за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Згідно зі ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 2.1.2 договору іпотеки, іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем у встановлений строк зобов’язань за кредитним договором самостійно: звернути стягнення на майно та реалізувати його для погашення вказаних зобов’язань, залишити у своїй власності майно шляхом погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок власних коштів, реалізувати майно третім особам на підставі договору купівлі –продажу для погашення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з винної сторони всі судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача стягується судовий збір в сумі 1700 гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гр., сплачені позивачем при подачі позовної заяви (а.с. 2-3).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 74, 77, 88, 169, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 533, 572, 589, 590, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ВОРОТА»–задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту від 21.02.2005, укладеним між АКБ „Золоті Ворота” та ОСОБА_2, та договорів про внесення змін до нього, що становить станом на 03.08.2011 в загальному розмірі 390679,20 грн., та складається з суми простроченої заборгованості 344464,66 гр., в тому числі, за кредитом в сумі 309585,91 гр., за відсотками в сумі 34878,75 гр. та пені за простроченою заборгованістю в сумі 46214,54 гр., в тому числі за кредитом в сумі 41967,69 гр., за відсотками в сумі 4246,85 гр., звернути стягнення на нерухоме майно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, а саме: на трикімнатну квартиру, загальною площею 104,60 кв. метрів, розташовану за адресою АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Ворота»(м. Харків, пр. Леніна 36, рахунок № 29091010006782 в АТ «ОСОБА_1 Ворота», код банку 351931, код ЄДРПОУ 20015529).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Ворота»(м. Харків, пр. Леніна 36, рахунок № 29091010006782 в АТ «ОСОБА_1 Ворота», код банку 351931, код ЄДРПОУ 20015529) судовий збір в сумі 1700 (одна тисяча сімсот гривень) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 (сто двадцять гривень), сплачені позивачем при подачі позовної заяви, а всього стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Ворота” 1820 гр. (одна тисяча вісімсот двадцять гривень).

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення виготовлене в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Суддя –