Рішення № 20042553, 22.08.2011, Вільнянський районний суд Запорізької області

Вільнянський районний суд Запорізької області

                              Справа № 2-0805-727/2011

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.08.2011 Вільнянський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Кіяшко В.О.,

при секретарі Павлівській І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в позові зазначивши, що між ОСОБА_2 та ПриватБанком був укладений кредитний договір 09.04.2008р. № ZPС0GК0000000069, згідно якого Позичальник отримала 13488,60доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 09.04.2018р.

          Зобов’язання за кредитним договором забезпечується укладеним 09.04.2008р. між Банком та ОСОБА_2 договором іпотеки, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 58,2кв.м, який розташований за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, с. Новогупалівка, вул. Комсомольська, буд. 26.

          Предмет іпотеки оцінено сторонами у сумі 86779,20грн.

Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконувала, з допущених нею порушень склалася заборгованість перед банком загальною сумою –16539 доларів США, що за курсом НБУ складає 130658,13грн.

          З метою врегулювання питання погашення заборгованості Банком вживались наступні заходи: проводились телефонні розмови та особисті зустрічі з позичальником з метою досягнення домовленості щодо погашення боргу та роз’яснення наслідків примусового стягнення суми заборгованості, на адресу Позичальника була надіслана вимога про повернення заборгованості за кредитами від 09.12.2010р., в якій оповіщено про суму боргу та попереджено про правові наслідки в разі її несплати.

          Не зважаючи на вжиті заходи заборгованість за Кредитним договором погашена не була, у зв’язку з чим ОСОБА_1 змушений звернутись до суду з вказаним позовом.

          В судове засідання представник позивача не з’явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутності, та просив позов задовольнити на тих підставах, що в ньому зазначені.

Відповідач також в судове засідання не з’явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позову не заперечувала.

Суд, вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін, так як він них надійшли відповідні заяви.

          Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          У судовому засіданні встановлено наступне.

          Між ОСОБА_2 та ПриватБанком був укладений кредитний договір від 09.04.2008р. № ZPС0GК0000000069, згідно якого Позичальник отримала 13488,60 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 09.04.2018р.

Відповідно до п. 3 ст. 3 та ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договорів та визначенні умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості.

          При укладанні кредитного договору ОСОБА_2 відповідно до статті 509 ЦК України прийняла на себе зобов’язання повернути перший кредит до 09.04.2018р.

Зобов’язання за кредитним договором забезпечується укладеним 09.04.2008р. між Банком та ОСОБА_2 договором іпотеки, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 58,2кв.м, який розташований за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, с. Новогупалівка, вул. Комсомольська, буд. 26.

          Предмет іпотеки оцінено сторонами у сумі 86779,20грн.

          Невиконання Позичальником умов Кредитного договору призвело до того, що ПАТ КБ «ПриватБанк»несе на сьогодні значні матеріальні збитки через те, що сформований страховий резерв за рахунок прибутку Банка.

          Відповідно до умов договору іпотеки ПриватБанк направив 09.12.2010р. на адресу Іпотекодавця/Позичальника листом з повідомленням письмову вимогу про усунення порушень, яка залишена позичальником без задоволення.

          Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконувала, з допущених нею порушень склалася заборгованість перед банком загальною сумою 16539 доларів США що за курсом НБУ складає 130658,13грн. з них:

          - 11709,18доларів США = 92502,52грн –заборгованість за кредитом,

          - 2276,16 доларів США = 17981,66грн. –заборгованість за відсотками по кредиту;

- 84,37доларів США = 666,52грн. –заборгованість по комісії за користування кредитом;

          - 1651,59 доларів США = 13047,56 грн. –пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за кредитом;

          - 31,45доларів США = 250грн. –штраф (фіксована частина);

          - 786,06 доларів США = 6209,87грн. –штраф (процентна складова).

          Не зважаючи на вжиті заходи заборгованість за Кредитним договором погашена не була, у зв’язку з чим ОСОБА_1 змушений звернутись до суду з вказаним позовом.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов’язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Банку достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

          Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно положень закону України «Про іпотеку», у разі порушення Іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання –звернути стягнення на предмет іпотеки ст. 12 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зазначені положення також закріплені в ст.ст. 589-590 ЦК України, та передбачена п. 18.13 Іпотечного договору.

Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що в разі порушення основного зобов’язання та (або) умов іпотечного договору іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш: як тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення, іпотеко держатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Про наявність заборгованості та необхідність їх погашення відповідач була повідомлена належним чином.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку»передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

При цьому рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

У зв’язку з вище викладеним суд приходить до висновку, що позовні вимоги стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається к пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов’язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Пунктом 5.3, 5.2 кредитного договору передбачена відповідальність за порушення зобов’язання, а саме: штраф в розмірі 250рн. + 5% від суми позову, та пеня в розмірі 0,1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. Тобто за одне й те саме порушення зобов’язання передбачена подвійна відповідальність одного виду. При цьому в ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме покарання.

Отже пеня і штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що підставою стягнення як штрафу в розмірі 789,51 доларів США, так і пені в розмірі 1651,59доларів США як різновидів неустойки, стало порушення ОСОБА_3 строків повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, отже по суті таке стягнення являється подвійною цивільно-правовою відповідальністю одного й того ж виду за одне й теж порушення договірного зобов’язання.

У зв’язку з чим суд приходить до висновку, що розмірі заборгованості підлягає зменшенню станом на 12.10.2010р. за мінусом пені від суми позову (16539 доларів США (130658,13грн.) –1651,59 доларів США (13047,56грн.) = 14887,41 доларів США (117610,57грн.)).

ПАТ КБ «ПриватБанк», як сторона по справі на користь якої виноситься рішення суду, також має право в порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України на стягнення з відповідачки понесених документально підтверджених судових витрат, зокрема витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн., та судового збору в розмірі 1428,23грн.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 208, 209, 212 – 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Цивільний позов Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення –частковому задовольнити.

          В рахунок погашення заборгованості у розмірі 14887,41доларів США що за курсом НБУ складає 117610,57грн., виходячи з курсу валют, встановленого Національним банком України станом на 12.10.2010р., яка склалась із заборгованості за кредитом у розмірі 13488,60 доларів США, за укладеним Публічним Акціонерним Товариством ОСОБА_1 банк «ПриватБанк»з ОСОБА_2 договором № ZPС0GК0000000069 від 09.04.2008р., звернути стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок загальною площею 58,2кв.м, який розташований за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, с. Новогупалівка, вул.. Комсомольська, буд. 26, та належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки жилого будинку від 09.04.2008р.) Публічним Акціонерним Товариством ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з будь-якою особою-покупцем, з отриманням ОСОБА_4 з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Встановити початкову ціну реалізації предмету іпотеки визначену на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»судові витрати –судовий збір в розмірі 1428,23грн., та витрати на ІТЗ в розмірі 120грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:ОСОБА_4 22.08.2011