Рішення № 2003168, 26.08.2008, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" серпня 2008 р. Справа № 10/3546

Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Кравцовій Ю.А., за участю представників сторін:

позивача –Опадчого М.Є. –за довіреністю,

відповідача –Заболотнього Л.П. –за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Дочірнього підприємства "Енергоальянс-Черкаси" ТОВ "Енергоальянс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхняка-цукор"

про стягнення 22705,47 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 9864,26 грн. боргу за поставлений природний газ, 147,96 грн. –3% річних, 1746,90 грн. збитків від інфляції, 1082,09 грн. пені, 9864,26 грн. –доплати за змінену ціну згідно п. 5 Додаткової угоди №2 від 31.01.2007 р.

Позивач заявою про уточнення вимог повідомив суд про сплату відповідачем боргу в сумі 9864,27 грн. після подачі позову до суду, позов підтримав у решті позовних вимог.

Відповідач у відзиві на позов підтвердив факт сплати позивачеві боргу на суму 9864,27 грн. 18.08.2008 р., тобто після подачі позову до суду, проти решти вимог заперечив.

Встановивши на підставі поданих суду доказів обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 9864,27 грн. підлягає припиненню, а в решті вимог позов задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарські взаємовідносини сторін, з яких виник спір, здійснювались на підставі договору № 15 на поставку природного газу, укладеного сторонами 25.12.2006 р. (у подальшому тексті „договір” у відмінках), та додаткових угод до нього.

Позивач довів, а відповідач підтвердив те, що відповідач заборгував позивачеві за поставлений у жовтні-грудні 2007 р. та січні 2008 р. газ на суму 9864,26 грн. Це підтверджено копіями вказаного договору та додаткових угод до нього, розрахунком боргу, поданим позивачем, та не спростовано відповідачем.

Борг у вказаній сумі відповідач сплатив позивачеві 18.08.2008 р., тобто після подачі позову до суду. Це підтверджено платіжним дорученням № 1516 від 18.08.2008 р. та позивачем.

За викладених обставин провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню судом згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

У решті вимог позов задоволенню судом не підлягає з таких мотивів.

Підпунктом 4.6 п. 4 договору встановлено, що оплата за природний газ здійснюється на умовах, зазначених в додатковій угоді до даного договору, що є його невід’ємною частиною. Додатковою угодою до договору встановлено, що Споживач (відповідач за позовом) здійснює оплату за природний газ з січня 2008 р. шляхом перерахування коштів на поточні рахунки Постачальника (позивача за позовом) на умовах 100 % попередньої оплати в термін до 23 числа місяця попереднього до місяця поставки.

Доказів визначення сторонами іншого порядку оплати газу суду не подано. Таким чином сторони, передаючи та приймаючи газ без попередньої оплати, фактично узгодили інший порядок та строки його оплати, не внісши змін до договору, як це передбачено ст.. 654 ЦК України.

За викладених обставин позов в частині вимог про стягнення нарахувань інфляційних, річних, пені задоволенню судом не підлягають, оскільки відсутнє прострочення грошового зобов’язання.

Позивачем також заявлено до стягнення 9864,26 грн. доплати за змінену ціну згідно з п. 3 додаткової угоди від 01.01.2008 р.

Пунктом 3 вказаної додаткової угоди передбачено, що ліміти на газ будуть виділені тільки на суму отриманих коштів, а у випадку неотримання коштів згідно з п. 2 даної угоди, сума заборгованості подвоюється.

Виділивши ліміти на газ без отримання коштів позивач порушив вказаний пункт договору. Крім того, за договором отримувати кошти за газ мав саме позивач, а не відповідач.

За таких обставин позов в цій частині також не підлягає задоволенню судом.

Оскільки спір виник з вини обох сторін суд вважає, що судові витрати покладаються на сторони відповідно до розміру вимог, які мали бути задоволені судом у випадку несплати відповідачем визнаного ним боргу, після подачі позову до суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині стягнення 9864,26 грн. боргу припинити за відсутністю предмету спору.

Стягти з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхняка-цукор”, Черкаська область, Христинівський район, смт. Верхняка, вул. Заводська, 1, код 31359992, на користь Дочірнього підприємства „Енергоальянс-Черкаси”, м. Черкаси, бул. Шевченка, 190, код 30239004, 98,64 грн. відшкодування сплаченого державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати.

Суддя В.В. Шумко