Рішення № 20024925, 16.12.2011, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 2-379/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2011 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

          головуючого - судді Гвоздика А. Є

          при секретарі Цихоцька Л. М.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Диканька цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 ОСОБА_2" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Вказуючи на те, що відповідач по справі ОСОБА_3 згідно кредитного договору укладеного з позивачем отримав кошти від останнього в сумі 12 700 грн. 00 коп. та відповідно до умов кредитного договору зобов’язаний здійснювати погашення кредиту та сплату відсотків за користування ним в порядку та строки згідно графіку повернення даного кредиту до 12 червня 2014 року, але відповідач по справі даний кредит не погашає, згідно чого з’явилася заборгованість в загальній сумі 27 961 грн. 85 коп., тому позивач звернувся з позовом до суду та просить стягти з відповідача суму кредиту по кредитному договору, відсотків за користування даним кредитом та пені в загальній сумі 27 961 грн. 85 коп., а також понесені витрати по оплаті судових витрат в сумі 279 грн. 62 коп.

          Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити виходячи з пояснень даних нею у судовому засіданні та матеріалів доданих до позовної заяви.

          Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов ПАТ “ОСОБА_1 ОСОБА_2” не визнав та просив в його задоволенні відмовити, при цьому пояснив, що заборгованість по сплаті кредиту виникла через невірно наданий позивачем розрахунок коштів, які він сплачував на погашення кредиту, а також позивачем невірно була нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

          Вивчивши документи, які маються в матеріалах справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в справі докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з копії кредитного договору № 014/2649/82/108041 укладеного 12 червня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 кредитор, позивач по справі зобов'язався надати позичальнику відповідачу по спрів кредит у розмирі 12700.00 грн. строком 72 місяці з 12 червня 2008 року по 12 червня 2014 року. Відповідач ОСОБА_3 зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 2 7% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку до Кредитного договору. Кінцевий строк погашення кредиту був визначений 12 червня 2014 року.

Позивач по справі згідно укладеного договору виконав покладені на себе зобов'язання та перерахував кошти в розмірі 12 700 грн. на поточний рахунок відповідача, що підтверджується копією меморіального ордера від 12.06.2008 року. Даного факту в суді не заперечував і сам відповідач ОСОБА_3

Але, незважаючи на умови договору, відповідач по справі починаючи з 12 череня 2009 року не виконує повністю взяті на себе зобов'язання по Кредитному договору, а саме не сплачує в повній сумі проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до Графіку, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість перед позивачем по справі, так станом на 04 листопада 2011 року загальна сума заборгованості склала 27 961 грн. 85 коп., де 8105 грн. 77 коп. непогашена сума кредиту та 4230 грн. 58 коп. несплачені проценти.

Крім того, відповідно до умов кредитного договору, а саме п. 13.3, де вказано, що за прострочення виконання будь - яких грошових зобов'язань за Кредитним договором позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 1%(процента) від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення.

Відповідно даних розрахунків позивача сума простроченого вказаного платежу по кредиту на час подачі позову 24 листопада 2011 року становить 15 625 грн. 50 коп.

Згідно п. 9.2 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний виконати вимоги Кредитора про дострокове погашення грошових зобов'язань за цим Договором на протязі не більше ніж 30 календарних днів з моменту її пред'явлення.

Така вимога позивачам була направлена ще 12 січня 2010 року про дострокове погашення грошових зобов'язань за Кредитним договором у строк до 11 лютого 2010 року.

Відповідач по справі вказаної вимоги позивача не виконав, тому заборгованість на кредитному договору на час розгляду справи складає 27 961 грн. 85 коп., з яких 8105 грн. 77 коп. сума непогашеного кредиту; 4 230 грн.58 коп. несплачені проценти; 15 625 грн. 50 коп., пеня за порушення умов кредитного договору.

Невиконання відповідачем зобов’язань є порушенням ст. ст. 530, 549, 1048, 1049 ЦК України, тому суд вважає за необхідне стягти з відповідача вказану суму боргу, яка визначена позивачем про справі.

Також, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 88 ЦК України стягнути з відповідача по справі судові витрати понесені позивачем при подачі позовної заяви до суду, які необхідно стягувати в примусовому порядку.

При цьому суд не бере до уваги клопотання та твердження відповідача про застосування строків позовної давності та зменшення відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК Українки розміру неустойки (пені) за рішенням суду.

Відповідно до ст.261 ЦК України "Початок позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений, або визначений моментом вимоги, початок позовної давності починається від дня коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

За умови що борг по кредитному договору був погашений термін позовної давності протягом якого відповідач мав право вимагати її застосування становить один рік, що передбачено п.1) ч.2 ст. 258 ЦК України, а коли кредит не був погашений тоді позовна давність становить три роки.

Тому, враховуючи ті обставини, що кредитний договір ще не закінчився у відповідача по справі відсутні всі підстави щодо вимоги застосування судом строку позовної давності, а саме спеціальної позовної даності один рік , відповідно до ст. 258 ч. 2, п. 1) ЦК України.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею ) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Тобто пеня це плата за порушення умов договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 550 ЦК України кредитор має право на неустойку, якщо боржник на підставі ст. 617 ЦК України не відповідає за порушення зобов'язання, тобто коли особа, яка порушила зобов'язання не доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 3 с. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Такими обставинами в розумінні ст. 551 ЦК України є ступінь виконання зобов'язання боржником, дострокове погашення кредиту та відсотків, доведені матеріалами справи тяжкий майновий стан боржника.

Як було встановлено в суді відповідач ОСОБА_3 маючи можливість з гідно графіка погашення кредиту та інших платежів погашати кредит, так як є пенсіонером і працює, безпідставно кредитного договору не погашав починаючи з січня 2010 року, незважаючи на неодноразові попередження позивача про виниклу заборгованість.

Внаслідок не виконання взятих на себе зобов'язань, відповідно п. 13.3 Кредитного договору відповідач ОСОБА_3 повинен сплачувати пеню в розмірі 1% ( проценту) від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення, Даного факту в суді не заперечував і сам відповідач при цьому не навів доказів про те, що в нього був скрутний матеріальний стан, що він не зміг своєчасно погасити заборгованість по кредиту.

Тому, суд вважає, що позивач правильно вирахував суму пені за невиконання відповідачем взятих на себе обов'язків, в сумі 15 625 грн. 50 коп., а тому немає підстав до застосування положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, щодо зменшення розміру неустойки, так як її розміри є не занадто такими, що перевищує розмір збитків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 543, 549, 611, 625, 1048, 1049,1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 208, 212-215 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Стягти з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця селища ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь «ОСОБА_1 ОСОБА_2», на рахунок 290944105 в ПОД АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2», МФО 331605, код ЄДРПОУ 22550043 заборгованість за кредитним договором у сумі 27 961( двадцять сім тисяч дев'ятсот шістдесят одна) грн. 85 коп.,

Стягти з ОСОБА_3 сплачені позивачем кошти за подання позовної заяви - судового збору в сумі 279 грн.62 коп., які слід перерахувати на користь «ОСОБА_1 ОСОБА_2» на рахунок 290944105 в ПОД АТ«ОСОБА_1 ОСОБА_2», МФО 331605, код ЄДРПОУ 22550043.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області на протязі десяти днів з дня його проголошення. Особи. які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийОСОБА_2