Постанова № 20023836, 20.12.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р.Справа № 5024/1649/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Шевченко В.В.

Суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Ткачук Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дорученням

від відповідача: ОСОБА_2 за дорученням, Свинаренко І.П. директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Херсонського центру позашкільної роботи Херсонської міської ради

на рішення господарського суду Херсонської області

від 18 жовтня 2011 року

у справі № 5024/1649/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"

до Херсонського центру позашкільної роботи Херсонської міської ради

про стягнення 9971 грн. 80 коп.

ВСТАНОВИЛА:

23.08.2011 р. Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (далі позивач, ПАТ) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Херсонського центру позашкільної роботи Херсонської міської ради (далі відповідач, Центр) про стягнення 16630 грн. 80 коп. заборгованості, посилаючись на те, що останній не виконав свої зобовязання за укладеним між сторонами у справі договором № 92 від 13.09.2010 р. та додаткових угод до нього щодо своєчасної та повної оплати отриманої теплової енергії для приміщення, розташованого за адресою: м. Херсон, проспект Текстильників буд. 6, 6а, загальною площею 1021,2 кв. м., внаслідок чого має борг по її оплаті за період з січня 2011 р. по березень 2011 р. включно в сумі 15699 грн. 78 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а також ще й 150 грн. 98 коп. 3% річних, 780 грн. 04 коп. пені, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі: 167 грн. на сплату держмита та 236 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги вважав безпідставними, посилаючись на те, що Центр є розпорядником бюджетних коштів 3 рівня, підпорядкований управлінню освіти Херсонської міської ради та діє згідно Бюджетного кодексу України і в межах затверджених на рік бюджетних асигнувань.

Заявою від 15.09.2011 р. ПАТ зменшив розмір заявлених позовних вимог та посилаючись на те, що в процесі розгляду справи судом, відповідач частково погасив борг просив стягнути з Центру на свою користь: 9040 грн. 78 коп. боргу за період з січня 2011 р. по березень 2011 р. включно, 150 грн. 98 коп. 3% річних та 780 грн. 04 коп. пені за період з 21.04.2011 р. по 15.08.2011 р., а також понесені судові витрати по справі: 167 грн. на сплату держмита та 236 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.10.2011 року (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволений у повному обсязі.

Рішення мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобовязання за укладеним між сторонами у справі договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 92 від 13.09.2010 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманої теплової енергії, внаслідок чого має борг по її оплаті за період з січня 2011 р. по березень 2011 р. включно в сумі 9040 грн. 78 коп., а тому повинний відшкодувати позивачеві не лише зазначену суму боргу, а також сплатити 150 грн. 98 коп. 3% річних та 780 грн. 04 коп. пені за період з 21.04.2011 р. по 15.08.2011 р., а також відшкодувати понесені судові витрати по справі: 167 грн. на сплату держмита та 236 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати та постановити нове рішення яким позовні вимоги залишити без задоволення посилаючись на те, що позивачем при визначенні вартості поставленої енергії застосовані більші тарифи, ніж передбачено умовами договору, а також поставлено більше теплової енергії, ніж визначено сторонами у додатковій угоді без номеру від 01.01.2011 р., у звязку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

В судовому засіданні представники скаржника доводи апеляційної скарги підтримали.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судовому засіданні представник позивача просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 13.09.2010 р. між сторонами у справі укладено договір № 92 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за умовами якого позивач зобовязався постачати відповідачеві теплову енергію до приміщення, розташованого за адресою: м. Херсон, проспект Текстильників 6, 6а, загальною площею 1021,2 кв. м., а останній своєчасно та в повному обсязі оплачувати одержану теплову енергію.

У п. 30 договору сторонами передбачено, що договір набирає чинності з дня його укладення, тобто з 13.09.2010 р. та діє до 15.04.2011 р.

Додатковою угодою № 1 від 18.11.2010 р. сторонами погоджено, що договір діє до 31.12.2010 р. та вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду. Оскільки, в матеріалах справи не міститься доказів щодо припинення названого договору, то він є діючим до сьогоднішнього часу.

У п. 8 договору сторонами встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць та оплата наданих послуг проводиться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно умов договору облік спожитої енергії проводиться за показниками лічильника відповідача.

З матеріалів видно, що обсяг спожитої відповідачем теплової енергії визначений за показниками лічильника та складає: у січні 2011 р. 10,07 Г/кал; у лютому 2011 р. 16,72 Г/кал та у березні 2011 р. 18,38 Г/кал; а всього за зазначений період часу 45,17 Г/кал теплової енергії загальною вартістю 32319 грн. 78 коп., виходячи з тарифу 604 грн. 10 коп. за 1 Г/кал.

Додатковою угодою № 2 від 01.01.2011 р. до названого договору сторонами погоджений тариф у розмірі 724,92 грн. за 1 Г/кал (з ПДВ).

Згідно ч. 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

На підставі п. "а" під. 2 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів в сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Згідно ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Як вбачається з матеріалів справи при здійсненні розрахунку вартості поставленої теплової енергії позивач керувався відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування та застосував тариф у розмірі 604 грн. 10 коп. з ПДВ за 1 Г/кал, а не в розмірі 724 грн. 92 коп. за 1 Г/кал з ПДВ, як визначено сторонами у додатковій угоді № 2 від 01.01.2011 р. до названого договору, внаслідок чого доводи скаржника про те, що позивачем при визначенні вартості поставленої енергії застосовані більші тарифи, ніж передбачено умовами договору є голослівними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи та умовах укладеного договору.

Не заслуговують на увагу і доводи скаржника про те, що у додатковій угоді без номеру від 01.01.2011 р. сторонами погоджено, що вартість послуг за спожиту теплову енергію згідно кошторису 2011 р. становить 23279 грн., а тому лише цю суму відповідач і повинний сплатити позивачеві, оскільки у п. 2 названої додаткової угоди відповідач гарантував позивачеві повну оплату всієї фактично спожитої теплової енергії.

Як слідує з матеріалів справи станом на час звернення позивача з позовом до суду відповідач спожиту енергію оплатив частково в сумі 16620 грн. та мав заборгованість по її оплаті в сумі 15699 грн. 78 коп. В процесі розгляду справи місцевим судом відповідач перерахував відповідачеві ще 6659 грн., а від оплати решти частини боргу за отриману енергію вартістю 9040 грн. 78 коп. ухилився.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобовязання має виконуватися своєчасно та належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, у звязку з чим суд першої інстанції підставне стягнув з відповідача на користь позивача 9040 грн. 78 коп. боргу за спожиту в період з січня 2011 р. по березень 2011 р. включно теплову енергію, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу, а також 3% річних від простроченої суми, внаслідок чого місцевий суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 150 грн. 98 коп. 3% річних за період з 21.04.2011 р. по 15.08.2011 р. виходячи з суми боргу 15699 грн. 78 коп.

Пунктом 12 укладеного договору, за несвоєчасне проведення розрахунків, сторонами передбачена сплата пені в розмірі 0.1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Але, згідно п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення та мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Частиною сьомою названої статті передбачено, що господарські договори укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до вимог ст. 1 спеціального Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 названого Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, ч. 2 ст. 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, розмір пені обмежується вищеназваним спеціальним Законом України та Господарським кодексом України, а в договорі сторони встановили пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочки, яка більше ніж та, що передбачена Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та ч. 2 ст. 343 ГК України, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що відповідач повинний сплатити позивачеві 780 грн. 04 коп. пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тобто за період з 21.04.2011 р. по 15.08.2011 р., виходячи з суми боргу 15699 грн. 78 коп.

Правомірно, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача всі понесені судові витрати по справі: 167 грн. на сплату держмита та 236 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 18.10.2011 року у справі № 5024/1649/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Херсонського центру позашкільної роботи Херсонської міської ради без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:Шевченко В.В.

Судді:Бєляновський В.В.

Мирошниченко М.А.