Постанова № 20023725, 21.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2011 № 47/250

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Новікова М.М.

суддів:

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1

ОСОБА_2 адвокат за угодою від 27.10.2011

ОСОБА_3 дов. б/н від 23.11.2011

від відповідача: ОСОБА_4 дов. №960-06 від 01.07.2011

ОСОБА_5 дов. б/н від 03.10.2011

від третьої особи: ОСОБА_6

ОСОБА_3 дов. б/н від 01.12.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Компанія Росток”

на Рішення Господарського суду м. Києва

від 06.09.2011

у справі №47/250 (суддя Станік С.Р.)

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_8

до Закритого акціонерного товариства „Компанія Росток”

третя особа Фізична особа підприємець ОСОБА_6

про витребування майна із чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_8 (надалі - ФОП ОСОБА_8, позивач) про відповідача про витребування з чужого незаконного володіння належне на праві власності майно, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита та послуг інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.09.2011 у справі №47/250 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство „Компанія Росток” (надалі ПАТ „Компанія Росток”, відповідач), яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства „Компанія Росток”, звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі №47/250 від 06.09.2011 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що приймаючи спірне рішення, господарський суд м. Києва не дослідив факт перебування майна, яке є предметом спору, у незаконному володінні відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 було залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Фізичну особу підприємця ОСОБА_6.

Позивач та третя особа проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Статтею 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову, обєктом якого може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подачі позову.

Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна або особа, яка хоч і не є власником майна, але володіє ним на підставах, встановлених законом чи договором. Відповідачем за віндикаційним позовом є особа, яка незаконно володіє майном (незалежно від того, чи заволоділа вона майном незаконно сама, чи придбала його у особи, яка не мала права його відчужувати), тобто заволоділа ним без відповідної правової підстави. Незаконність володіння майном відповідачем повинна бути доведена позивачем у суді, оскільки законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння чужим майном, якщо інше не випливає з закону або не встановлено рішенням суду (ч. 3 ст. 397 ЦК України).

Крім того, підстави, зазначені позивачем у позовній заяві, повинні підтверджувати право власності позивача на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2010 року між позивачем (консигнантом) та третьою особою (консигнатором) укладено договір, відповідно до умов якого, консигнант передає консигнатору замовлений товар для продажу на умовах даного договору, відповідно до накладної, яка є невідємною частиною договору (п. 1.1), консигнатор несе відповідальність за схоронність та відповідне зберігання товару консигнанта, консигнант має право в будь-який час проводити інвентаризацію свого товару, що знаходиться у консигнатора в присутності представників консигнатора, а також вилучити свій товар зі складу консигнатора (пп., 3.5, 3.6), вся неоплачена продукція, що знаходиться у консигнатора, є власністю консигнанта та може бути вилучена консигнантом у відповідності до умов даного договору (п.4.4), строк дії договору до 31 грудня 2010 (п. 9.1.).

Згідно наявної в матеріалах справи видаткової накладної №8 від 17.04.2010, всього консигнант передав консигнатору товару на загальну суму 209400,00 грн.

11.11.2009 року між Закритим акціонерним товариством “Компанією Росток” (орендодавцем) та третьою особою (орендарем) було укладено договір оренди приміщення №179, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв нежилі приміщення, загальною площею 2100 кв.м., які розташовані на першому, другому та третьому поверхах приміщення за адресою: АДРЕСА_2.

Як зазначено в позовній заяві, на виконання умов договору від 17.04.2010 року третя особа розмістила в даних приміщеннях належний позивачу товар, а саме: - Диван „Amanda”1 шт. вартістю 36300,00 гривень, Пуф круглий „Amanda” 1 шт. вартістю 5500,00 гривні, Диван „Bellini” 1 шт. вартістю 29700,00 гривень, Диван „Eollo” 1 шт. вартістю 16500,00 гривень, Диван „Sofia” 1 шт. вартістю 25300,00 гривень, ОСОБА_2 „Sofia” 1 шт. вартістю 4400,00 гривень, Вітрина „Анжеліна” 1 шт. вартістю 18590,00 гривень, Комод-буфет „Анжеліна” 1 шт. вартістю 17270,00 гривень, Шкаф „Анжеліна” 1 шт. вартістю 25340,00 гривень, Куток „Niko” 1 шт. (Диван 2 шт, крісло 1 шт.) вартістю 30500,00 грн.

Разом з цим, наявні в матеріалах докази (лист про розірвання договору, поштове повідомлення (а.с. 115-120) свідчать про те, що зазначений договір оренди від 11.11.2009 року був розірваний в січні 2010 року, а приміщення опечатані (акт опечатування від 17.02.2010), тобто до моменту укладення договору консигнації від 17.04.2010 року.

Також рішенням господарського суду м. Києва від 03.08.2010 року у справі №11/208 за позовом Закритого акціонерного товариства „Компанія Росток” до Фізичної особи підприємця ОСОБА_6 стягнуто на користь Закритого акціонерного товариства „Компанія Росток” 202409,48 грн. орендної плати за період грудень січень 2010 року.

Той факт, що договір оренди від 11.11.2009 року був достроково розірваний саме в січні 2010 року зазначений самим позивачем в позовній заяві.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належних та допустимих доказів щодо підстав користування приміщенням після закінчення дії договору оренди та зберігання там майна, належного позивачу, з інших правових підстав до матеріалів справи не надано.

15.11.2010 третьою особою та позивачем складено акт обстеження приміщення за адресою: АДРЕСА_2 від 15.11.2010 про те, що в вищезазначеному приміщенні знаходяться меблі, які належать позивачу, а власник приміщення на вимогу позивача відмовляється повернути належні позивачу меблі.

Даний акт не може бути взятий судом до уваги як доказ наявності у приміщенні меблів, належних позивачу, оскільки він складений лише представниками позивача та третьої особи без участі представників відповідача та інших третіх осіб.

Таким чином, позивачем не доведено наявність майна у незаконному володінні відповідача станом на час розгляду справи судом першої інстанції. Більше того, в суді апеляційної інстанції сторони та третя особа підтвердили відсутність вказаного майна у володінні позивача, надавши на підтвердження даного факту спільний акт про відсутність майна від 20.12.2011.

Крім того, у справі відсутні належні та допустимі докази ідентифікації майна, яке може знаходиться у раніше орендованих та належних ПАТ „Компанія Росток” нежитлових приміщеннях, тоді як віндикаційний позов може були заявлений лише про витребування майна, яке наділене індивідуальними, а не родовими ознаками.

Так, ні накладна №8 від 17.04.2010, ні інші докази подані позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, не містять переліку жодних індивідуальних ознак, якими наділене витребовуване майно.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Компанія Росток” підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва у справі №47/250 від 06.09.2011 має бути скасоване та прийняте нове рішення про повну відмову у позові.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Компанія Росток” задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 06.09.2011 у справі №47/250 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_8 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Компанія Росток” (03680, м. Київ, бульв. І.Лепсе, 4, код 00227560) 1047 (одну тисячу сорок сім) грн. 00 коп. витрат по державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №47/250 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя

Судді