Постанова № 20023294, 12.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2011 № 20/29 (11/149(6/131))

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Новікова М.М.

суддів: Мартюк А.І.

за участю представників

від прокуратури: Греськів І.І. посв. №214 від 24.06.2010

від позивача: ОСОБА_1. дов. №24-01/11 від 17.01.2011

від відповідача: ОСОБА_2. дов. №42 від 18.11.2010

від третьої особи: ОСОБА_3 дов. №471/10-024 від 10.01.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Чернігівської області

на рішення господарського суду Чернігівської області

від 17.06.2011

у справі №20/29(11/149(6/131)) (суддя Цимбал-Нарожна М.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Карлтон ТрейдінгУкраїна”

до Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” в особі НГВУ

„Чернігівнафтогаз” ВАТ „Укрнафта”

третя особа Прилуцька обєднана державна податкова інспекція

за участю Першого заступника прокурора Чернігівської області в інтересах

держави

про визнання дій такими, що не відповідають вимогам чинного

законодавства

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Чернігівської області були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Карлтон ТрейдінгУкраїна” (надалі ТОВ „Карлтон ТрейдінгУкраїна”, позивач) до Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” в особі НВГУ „Чернігівнафтогаз” ВАТ „Укрнафта” (надалі - відповідач) про визнання дій такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2011 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2011 та рішення господарського суду Чернігівської області від 09.11.2010 у справі №11/149(6/131) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Карлтон Трейдінг Україна” до Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” в особі НГВУ „Чернігівнафтогаз” ВАТ „Укрнафта” про визнання дій Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” в особі нафтогазовидобувального управління „Чернігівнафтогаз” ВАТ „Укрнафта” щодо прийняття рішення (лист від 01.09.2010 вих. №11) по нарахуванню та сплаті рентної плати за обсяги нафти і газу, видобутих в процесі спільної діяльності за договором про спільну діяльність №35/4 у період починаючи з 16 червня 2010 року, такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.

За результатами нового розгляду рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.06.2011 у справі №20/29(11/149(6/131)) позов задоволено повністю.

29.06.2011 до господарського суду Чернігівської області надійшли апеляційні скарги Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції та Першого заступника прокурора Чернігівської області на рішення господарського суду Чернігівської області від 17.06.2011 та були передані на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 апеляційні скарги на рішення господарського суду Чернігівської області від 17.06.2011 у справі №20/29(11/149(6/131)) залишено без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2011 у справі №20/29(11/149(6/131)) касаційну скаргу Першого заступника прокурора Чернігівської області задоволено. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 у справі №20/29(11/149(6/131)) скасовано, а справу направлено до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Прилуцька обєднана державна податкова інспекція, з метою уникнення перешкод розгляду апеляційної скарги Першого заступника прокурора Чернігівської області, відмовилась від касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2011, на підтвердження чого надала заяву про відмову від касаційної скарги із відтиском штампу вхідної кореспонденції Вищого господарського суду України від 08.12.2011.

У своїй апеляційній скарзі Перший заступник прокурора Чернігівської області просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 17.06.2011 у справі №20/29(11/149(6/131)) та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №2275-VI визначає лише величину корегуючого коефіцієнта, тим самим вносячи зміни до ЗУ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008 №309-VI, скасовує ЗУ „Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат”. Також апелянт зазначає, що укази Президента та постанови Кабінету міністрів України, якими родовища були віднесені до важковидобувних та звільнені від сплати рентних платежів, були скасовані, а в подальшому було введено в дію Закони України, які визначали нормативи сплати рентних платежів до набрання чинності Закону №2275-VI від 20.05.2010.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Представник третьої особи підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник відповідача просив суд за результатами розгляду апеляційної скарги прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

19.01.1999 між відкритим акціонерним товариством „Укрнафта” та товариством з обмеженою відповідальністю „Карлтон Трейдінг Україна” укладено договір про спільну діяльність в Прилуцькому нафтогазопромисловому районі № 35/4 (далі - договір № 35/4).

Відповідно до умов договору № 35/4 (п. п. 4.1, 13.1, 13.2) ведення спільних справ, повязаних з його виконанням, покладено на виконавчу дирекцію, посадові особи якої, згідно з п.п. 13.4 та 13.8 Договору № 35/4, знаходяться у трудових відносинах з ВАТ„Укрнафта” у складі нафто - газовидобувного управління (НВГУ „Чернігівнафтогаз”).

На підставі договору і рішень його учасників платником податків визначено нафтогазовидобувне управління (НГВУ „Чернігівнафтогаз”) ВАТ „Укрнафта”, яке з метою виконання цих функцій додатково зареєстровано за реквізитами:

НГВУ „Чернігівнафтогаз” спільна діяльність за договором №35/4 реєстраційний (обліковий) номер 534663345.

Для обслуговування спільної діяльності в АКБ „Сітібанк (Україна)” м. Київ, МФО 300584 відкрито розрахунковий рахунок № 26002200143019, код ЄДРПОУ 534663345, на якому акумулюються доходи від спільної діяльності і з якого здійснюються розрахунки у процесі її здійснення, у тому числі сплата податків та зборів (обовязкових платежів).

Суб'єкти господарювання, які є учасниками договору № 35/4, від імені і за рахунок яких діє платник податків НГВУ „Чернігівнафтогаз” спільна діяльність за договором №35/4, реєстраційний (обліковий) номер 534663345, вносять до Державного бюджету України рентну плату за нафту, газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні. При цьому права на користування надрами родовищ, на яких здійснюється спільна діяльність, належать учаснику договору 35/4 ВАТ „Укрнафта”, і це відповідає вимогам статті 49 Закону України „Про нафту і газ”.

До квітня 2005 року відповідач не здійснював нарахування рентної плати на додаткові (понад базові) обсяги нафти, видобутої у процесі спільної діяльності з Прилуцького, Гнідинцівського, Малодівицького, Богданівського, Щурівського та Скороходівського родовищ.

Інвестиційний проект робіт на Прилуцькому, Гнідинцівському, Малодівицькому, Богданівському, Щурівському та Скороходівському родовищ був започаткований виконаним ВАТ „Україниський нафтогазовий інститут” „Техніко-економічним обґрунтуванням інвестиційної програми ВАТ „Укрнафта” і ТОВ „Карлтон Трейдінг Україна” про спільну діяльність в Прилуцькому нафтогазопромисловому регіоні України”.

В ході вирішення спору місцевим господарським судом встановлено, що починаючи з квітня 2005 року по серпень 2007 року відповідач здійснив нарахування рентної плати на додаткові (понад базові) обсяги нафти, видобутої у процесі спільної діяльності з Прилуцького, Гнідинцівського, Малодівицького, Богданівського, Щурівського та Скороходівського родовищ.

Проте, рішенням господарського суду Чернігівської області від 28 травня 2008 року у справі № 18/147(6/192), визнано такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства дії відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” в особі НВГУ „Чернігвнафтогаз” ВАТ „Укрнафта” по сплаті рентної плати в сумі 54238634,26 грн. за обсяги нафти, видобутої у процесі спільної діяльності за договором від 19.01.99 протягом квітня 2005 року по березень 2007 року. Дане судове рішення набрало законної сили.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.11.2007 у справі №6/356 визнано дії відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” в особі НВГУ „Чернігвнафтогаз” ВАТ „Укрнафта” (спільна діяльність за Договором №35/4) по сплаті рентної плати у сумі 23956445,88 грн. за обсяги нафти і газу, видобутих у процесі спільної діяльності за Договором № 35/4 у період з квітня 2007 року по серпень 2007 року такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, та зобовязано відкрите акціонерне товариство „Укрнафта” в особі НВГУ „Чернігвнафтогаз” ВАТ „Укрнафта” (спільна діяльність за Договором №35/4) вжити дії щодо коригування податкових зобовязань за період з квітня по серпень 2007 року по сплаті рентної плати за обсяги нафти і газу, видобутих у процесі спільної діяльності за Договором № 35/4. Рішення набрало законної сили.

В період з червня по листопад 2008 року відповідач здійснював нарахування рентної плати на додаткові (понад базові) обсяги нафти, видобутої у процесі спільної діяльності з Малодівицького родовища. Проте рішенням господарського суду Чернігівської області від 18 грудня 2008 року по справі №6/208, визнано такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства дії відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” в особі НВГУ „Чернігвнафтогаз” ВАТ „Укрнафта” по нарахуванню та сплаті рентної плати в сумі 107093,00 грн. за обсяги нафти і газу, видобутих у процесі спільної діяльності за договором № 35/4 у листопаді 2008 року. Рішення набрало законної сили.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 10.12.2009 у справі №11/179, визнано дії ВАТ „Укрнафта” в особі відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” нафтогазовидобувного управління „Чернігівнафтогаз” (Спільна діяльність за Договором №35/4) щодо прийняття рішення (лист від 12.01.2009 вих. № 15) по нарахуванню та сплаті рентної плати за обсяги нафти і газу видобутих у процесі спільної діяльності за договором №35/4 у період починаючи з січня 2009 року такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Дане судове рішення не оскаржувалося та набрало законної сили.

У даній справі спір виник у звязку з тим, що листом від 01.09.2010 №11 відповідач повідомив ТОВ „Карлтон Трейдінг Україна”, що у звязку з вступом в дію Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 20.05.2010 № 2275-VI виконавчою дирекцією спільної діяльності буде здійснюватись нарахування та сплата рентної плати за нафту, що видобувається починаючи з 16 червня 2010 року при здійсненні спільної діяльності за договором №35/4 з Прилуцького, Гнідинцівського, Малодівицького, Богданівського, Щурівського та Скороходівського родовищ, які раніше були визначені як родовища з важковидобувними та виснаженими запасами.

Своє рішення відповідач аргументував тим, що згідно з положеннями Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 20.05.2010 № 2275-VI Закон України „Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат” визнано таким, що втратив чинність, внаслідок чого змінився порядок зміни ставок і механізму сплати рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат податків та скасування пільг платникам та втратила чинність норма, яка давала право не сплачувати рентну плату за нафту, що видобувається з раніше визначених родовищ з важко видобувними та виснаженими запасами.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням, направив відповідачу листа від 03.09.2010 №190-09/10, в якому звернув увагу відповідача на те, що прийняття Закону № 2275-VI не дає підстав заперечувати зроблений господарським судом Чернігівської області висновок, що учасники договору №35/4 у порядку надання гарантій для здійснення інвестиційної діяльності звільнені від рентної плати за додатково видобуті нафту і газ понад базові обсяги протягом усього періоду експлуатації визначених родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами і просив відповідача переглянути наміри щодо нарахування та сплати рентної плати за нафту.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, відповідач нарахував рентну плату за червень 2010 року в сумі 2964662,72 грн. (лист №5 від 02.07.2010); за липень 2010 року в сумі 5788328,15 грн. (лист №7 від 02.08.2010); за серпень 2010 року у в сумі 5629588,32 грн. (лист №12 від 01.09.2010); за вересень 2010 року в сумі 5042473,91грн. (лист №23 від 01.10.2010); за жовтень 2010 року в сумі 5 081 122,24грн. (лист №37 від 01.10.2010); за листопад 2010 року в сумі 5 839 336,08грн. (лист №51 від 01.12.2010); за грудень 2010 року в сумі 6 561 276,78грн. (лист №3 від 04.01.2011).

Рентна плата за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні, була встановлена Указом Президента України „Про встановлення рентної плати за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні” від 21.12.1994 № 785/94.

Протягом 1995-1998 років діяли ставки рентної плати, що згідно з пунктом 2 даного Указу, затверджувалися Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України разом з Державним комітетом України по нафті і газу. З 1999 року до 2006 року включно ставки рентної плати встановлювалися законами про Держаний бюджет України на відповідний рік.

З метою стимулювання збільшення видобутку нафти, і газу на родовищах із важковидобувними та виснаженими запасами та залучення інвестицій для дорозробки таких родовищ, Президентом України був прийнятий Указ „Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами” від 17.06.1996 №433/96 (надалі - Указ №433/96).

Пунктом 1 Указу №433/96 було встановлено, що видобувні підприємства звільняються від рентної плати за додатково видобуті нафту і газ понад базові обсяги на родовищах, визначених Кабінетом Міністрів України як родовища важковидобувними та виснаженими запасами, протягом усього періоду експлуатації зазначених родовищ.

При цьому термін „базові обсяги” означає обсяги видобутку нафти і газу, що повинні досягатися видобувним підприємством із використанням існуючих на родовищі виробничих потужностей, техніки та технологій. Базові обсяги встановлюються Державним комітетом нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України та зазначаються в ліцензії на експлуатацію родовища, яка видається видобувному підприємству.

За видобуті нафту і газ у межах базових обсягів здійснюються всі обовязкові платежі згідно з чинним законодавством України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що указ №433/96, на момент його прийняття, стимулював залучення інвестицій в дорозробку нафтових родовищ шляхом гарантування звільнення від рентної плати за додатково видобуті нафту і газ понад базові обсяги протягом усього періоду експлуатації зазначених родовищ, визначених Кабінетом Міністрів України родовища з важковидобувними та виснаженими запасами.

Відповідно до Указу №433/96 постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2000 №699 „Про визначення нафтових родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами” (далі - Постанова №699) було визначено нафтові родовища згідно з додатком такими, що належать до родовищ з важковидобувними виснаженими запасами. До таких родовищ були віднесені наступні родовища Чернігівської області: Прилуцьке, Гнідинцівське, Малодівицьке, Богданівське, Щурівське, Скороходівське.

Цією ж Постановою №699 було визначено базові обсяги видобутку нафти на період 1999-2019 роки, встановлені Міністерством палива та енергетики України.

На вказаних в Постанові № 699 родовищах видобування нафти та газу ведеться в рамках здійснення власної діяльності ВАТ „Укрнафта” його структурної одиницею НГВУ „Чернігівнафтогаз”, а також в рамках спільної діяльності товариства та ВАТ „Укрнафта” за вказаним договором №35/4 про спільну діяльність. Згідно з умовами договору базові обсяги видобутку нафти та газу (базові вуглеводні) є власністю ВАТ „Укрнафта” тобто продукція, яка отримана при здійсненні спільної діяльності, є додаткова - понад базові обсяги видобутку нафти і газу. Виключення складають випадки коли фактичні обсяги видобутку нафти по окремих родовищах є нижчими базових, що вказані в Постанові № 699.

Постанова № 699 дала підстави для використання положень Указу №433/96 при нарахуванні та сплаті рентної плати за нафту, видобуту на вказаних родовищах понад встановлені базові обсяги. З вступом у дію Постанови №699 (з травня 2000 року) рентна плата нараховувалась лише на базові обсяги видобутку нафти з Прилуцького, Гнідинцівського, Малодівицького, Богданівського, Щурівського, Скороходівського родовищ і сплачувалась платником податків НГВУ „Чернігівнафтогаз”.

Своє рішення про нарахування рентної плати за нафту, що видобувається починаючи з 16 червня 2010 року при здійсненні спільної діяльності з раніше визначених родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами за договором № 35/4 відповідач обґрунтував прийняттям Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” № 2275-VI вимагає безумовної плати рентної плати за нафту, газ та конденсат, що видобуваються в Україні.

Суд першої інстанції, досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми матеріального права, правомірно встановив, що Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №2275-VI прийнятий 20 травня 2010 року, тобто його положення щодо зміни податків, зборів (обовязкових платежів), механізму їх сплати, можуть діяти лише з 2011 року, як то передбачається нормами чинного законодавства про внесення таких змін у закони про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги стосовного того, що посилання суду на те, що зміна ставки рентної плати у період менший ніж 6 місяців до початку нового бюджетного року не відповідає нормам законодавства, є необґрунтованими та не відповідають матеріалам справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані для всього періоду експлуатації Прилуцького, Гнідинцівського, Малодівицького, Богданівського, Щурівського, Скороходівського родовищ гарантії продовжують діяти на сьогодні і діятимуть у майбутньому.

Так, Вищий господарський суд України, досліджуючи обґрунтованість цього висновку, у постанові від 20.04.2011 зазначив, що гарантії, які надані згідно з Указом №433/96 та Постановою №699 продовжують діяти, оскільки стосовно них зберігається дія норми останнього речення абзацу 4 ч. 1 статті 19 Закону України „Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 року №1560-XII про те, що державні гарантії захисту інвестицій не можуть бути скасовані або звужені стосовно інвестицій, здійснених у період дії цих гарантій.

Державні гарантії захисту інвестицій були звужені згідно із Законом України „Про внесення змін до деяких законів України з метою усунення випадків ухилення окремих підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)” від 20 грудня 2001 року №2899-III шляхом обмеження поняття державних гарантій захисту інвестицій. Тобто, це відбулося після того, як на умовах Указу № 433/96 та Постанови № 699 розпочалася інвестиційна діяльність на Прилуцькому, Гнідинцівському, Малодівицькому, Богданівському, Щурівському, Скороходівському родовищах і позивач вже здійснив свої інвестиції в обсягах, що були обумовлені договором і спільними рішеннями його учасників.

Судова колегія також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що визнання Закону України „Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат” таким, що втратив чинність, як і наступне введення в дію Податкового кодексу України не відміняє дію гарантії, що надана згідно з Указом №433/96 та Постанови №699 і полягає у звільненні від рентної плати за додатково видобуту нафту понад базові обсяги на Прилуцькому, Гнідинцівському, Малодівицькому, Богданівському, Щурівському, Скороходівському родовищах, визначених Кабінетом Міністрів України як родовища з важковидобувними та виснаженими запасами, протягом усього періоду експлуатації зазначених родовищ.

Колегія суддів також зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що указом №433/96 встановлення базових обсягів передбачається для видобувного підприємства на період дії ліцензії на експлуатацію родовища (спеціального дозволу на користування надрами згідно чинного законодавства), що позбавляє видобувне підприємство підстав для звільнення від рентної плати після закінчення дії відповідного дозволу. Такі підстави можуть виникнути лише у випадку нового затвердження базових обсягів видобутку.

Аналогічного висновку дійшов також Вищий господарський суд у постанові від 20.04.2011 у даній справі.

Наявні у матеріалах справи ліцензії ВАТ „Укрнафта” (НГВУ „Чернігівнафтогаз”) №1622 від 27 жовтня 1998 року на видобування/експлуатацію Богданівського родовища з терміном дії 20 років; №1563 від 31 серпня 1998 року на видобування/експлуатацію Гнідинцівського родовища з терміном дії 20 років; №1439 від 22 червня 1998 року на видобування/експлуатацію Прилуцького родовища з терміном дії 20 років; №1596 від 05 жовтня 1998 року на видобування/експлуатацію Малодівицького родовища з терміном дії 20 років; та №2031 від 11 листопада 1999 року на видобування/експлуатацію Скороходівського родовища з терміном дії 20 років отримані відповідачем під час дії Указу №433/96 та продовжують діяти як у спірному періоді так і на майбутнє.

Таким чином суд першої інстанції правомірно зазначив, що дії відповідача щодо нарахування рентної плати за період з 16.06.2010 року по 31.12.2010 року порушують права позивача, як інвестора та суперечать чинному законодавству, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Першого заступника прокурора Чернігівської області задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Чернігівської області від 17.06.2011 у справі №20/29(11/149(6/131)) має бути залишене без змін.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Чернігівської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернігівської області від 17.06.2011 у справі №20/29(11/149(6/131)) залишити без змін.

Матеріали справи №20/29(11/149(6/131)) повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя

СуддіМартюк А.І.