Рішення № 20020136, 20.12.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 року                                        Справа № 09/5026/2734/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком Авто" м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" м.Умань Черкаської області про стягнення 36047,04 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 36047,04 грн., у тому числі: 32204,16 грн. основного боргу за виконані роботи та 3842,88 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов договору на виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту транспортних засобів №0168 від 20 січня 2010 року у лютому 2011 року позивач на замовлення відповідача здійснив ремонт автомобіля Mercedes Benz (державний номер СА 1888 АТ), вартість якого становить 32204,16 грн. (у тому числі ПДВ), однак у встановлений договором строк відповідач не здійснив оплату ремонту автомобіля, запасних частин та матеріалів, що змусило звернутись за захистом до суду.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду уповноваженій особі відповідача 07.12.2011 року.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, до початку судового засідання телефонував про неможливість прибуття у судове засідання у зв'язку із хворобою.

Неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджають вирішенню спору по суті.

На підставі ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлено наступне.

20 січня 2010 року між сторонами укладено Договір №0168 на виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту транспортних засобів (далі - Договір), відповідно до умов якого за замовленням замовника (відповідач у справі) виконавець (позивач у справі) виконує роботи по сервісному, технічному обслуговуванню та ремонту вузлів і агрегатів транспортних засобів замовника з наданням необхідних запчастин і супутніх товарів, які спрямовані на підтримання необхідних споживчих властивостей автомобілів замовника.

Згідно п.4.1 Договору вартість запчастин, матеріалів, робіт узгоджується між замовником і виконавцем у кожному окремому випадку і зазначається у рахунку-фактурі, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що замовник у безготівковому порядку платіжним дорученням перераховує грошові кошти за виконання робіт на поточний рахунок виконавця згідно з рахунком-фактурою та актом виконання робіт не пізніше 10-ти робочих днів з моменту виписки рахунку-фактури.

Відповідно до п.4.3 Договору рахунок-фактура неоплачений замовником у встановлений п.4.2 даного Договору термін, розглядається виконавцем як порушення умов даного Договору і надає право виконавцеві вимагати та отримувати від замовника сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Даний Договір, згідно п.9.1, набирає чинності з моменту його підписання та діє упродовж одного року і може бути пролонгований автоматично на наступний календарний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про припинення даного Договору за 10 календарних днів до дня закінчення терміну його дії.

На виконання умов Договору, по замовленню відповідача позивач здійснив ремонт автомобіля Mercedes Benz (державний номер СА 1888 АТ). Вартість ремонту становить 32204,16 грн. (у тому числі ПДВ), що підтверджується рахунком-фактурою №ЮА-0295 від 08.02.2011 року та Актом №ЮА-0295 виконаних робіт по технічному обслуговуванню та ремонту вказаного автомобіля від 08.02.2011 року, який підписаний керівниками обох сторін та скріплений печатками підприємств.

У Акті виконаних робіт зазначено, що оплату виконаних робіт по технічному обслуговуванню та ремонту автомобіля замовник (відповідач у справі) гарантує протягом 3-х банківських днів.

У встановлені Договором та Актом строк відповідач, як замовник, виконані роботи не оплатив.

19 жовтня 2011 року позивач направив відповідачу претензію №159, у якій вимагав перерахувати в десятиденний термін з дня отримання претензії, суму основного боргу в розмірі 32204,16 грн. та 3336,88 грн. пені. Відповідач на претензію не відповів, у визначений строк борг та пеню не сплатив.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення суми боргу з оплати за виконані по договору роботи та договірних санкцій (пені) за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Сторони спірних правовідносин є суб’єктами господарювання, зобов’язання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними.

Договір на виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту транспортних засобів, на підставі якого заявлені позовні вимоги, за правовою природою є господарським договором підряду.

Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179 ГК України).

Господарським кодексом України не встановлено особливостей укладання та виконання договорів підряду, тому до правовідносин сторін підлягають загальні положення ЦК України про підряд, встановлені главою 61.

Так, згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що на замовлення відповідача позивач виконав роботу з ремонту автомобіля, із свого матеріалу та своїми засобами.

Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Умовами Договору передбачено, що замовник у безготівковому порядку платіжним дорученням перераховує грошові кошти за виконання робіт на поточний рахунок виконавця згідно з рахунком-фактурою та актом виконання робіт не пізніше 10-ти робочих днів з моменту виписки рахунку-фактури.

Згідно умов договору 08 лютого 2011 року позивач виставив відповідачу рахунок на оплату роботи та матеріалів, відповідач прийняв виконану роботу без зауважень, що підтвердив 08.02.2011 року підписанням акту виконаних робіт. Однак в порушення умов Договору та зазначених норм чинного законодавства відповідач не оплатив виконані позивачем роботи, строк оплати за які відповідно до умов договору настав 17.02.2011 року.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 32204,16 грн. боргу за виконані ремонтні роботи.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У договорі сторони визначили право виконавця вимагати та отримувати від замовника сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нарахована пеня в сумі 3842,88 грн. за період прострочення з 18.02.2011 року по 25.11.2011 року (281 день), тобто з перевищенням шестимісячного періоду нарахування, встановленого ч.6 ст.232 ГК України.

Оскільки умовами Договору строк нарахування пені сторони не збільшили, суд вважає підлягаючою стягненню з відповідача пеню в сумі 2488,98 грн. за період з 18.02.1011 року по 18.08.2011 року (182 дні), тому в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому судом, відповідно до ч.3 ст.82, ст.111-28 ГПК України, враховані правові позиції Верхового Суду України з питань застосування ч.6 ст.232 ГК України, зокрема викладені у постановах від 18.04.2011 року №№30/190, 30/191.

З огляду на наведені норми законодавства та докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 32204,16 грн. боргу та 2488,98 грн. пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1411,50 грн. судового збору, сплаченого останнім при поданні позову.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" (Черкаська область, м.Умань, вул. Ленінської Іскри, буд.1/24, ідентифікаційний код 30626432) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком Авто" (м.Київ, Військовий проїзд, буд.8, ідентифікаційний код 31663318) - 32204,16 грн. (тридцять дві тисячі двісті чотири гривні 16 коп.) боргу, 2488,98 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят вісім гривень 98 коп.) пені та 1411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 50 коп.) судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.           

          СУДДЯ                                                                                Н.М. Курченко

Повне рішення складено 20 грудня 2011 року.