Рішення № 20019740, 06.12.2011, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-4660/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 грудня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді:                                                                                Бондаренко В.М.

при секретарі:                                                                                 Галенко А.А.

за участю відповідача: ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ОСОБА_3»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд –

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ОСОБА_3»звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 22572,80 грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 29.06.2010 року ПАТ «Хоум ОСОБА_2», що стало правонаступником ЗАТ «Хоум ОСОБА_2»та ТОВ «ОСОБА_2 ОСОБА_3»уклали договір факторингу. П. 1.1. Договору факторингу Фактор зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб –Боржників, включаючи суму основного зобов’язання, проценти нараховані банком за користування кредитом, комісії та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Згідно Договору Факторингу та Виписки із Реєстру Боржників від 29 червня 2010 року, ОСОБА_2 передав Позивачу право вимоги до ОСОБА_1. 15.05.2008 року ОСОБА_2 та відповідач уклали кредитний договір № НОМЕР_1, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у сумі 20199,98 грн. У порушення зазначених норм законодавства та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв’язку з чим, за кредитним договором виникла заборгованість в сумі 22572,80 грн.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, в тому числі: фотокопію кредитного договору № НОМЕР_1 від 15.05.2008 року, відповідно до змісту якого відповідач уклав договір з позивачем та погодився на його умови, фотокопію паспорту відповідача, розрахунок заборгованості, встановив наступне :

29.06.2010 року ПАТ «Хоум ОСОБА_2», що стало правонаступником ЗАТ «Хоум ОСОБА_2»та ТОВ «ОСОБА_2 ОСОБА_3»уклали договір факторингу. П. 1.1. Договору факторингу Фактор зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – Боржників, включаючи суму основного зобов’язання, проценти нараховані банком за користування кредитом, комісії та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Згідно Договору Факторингу та Виписки із Реєстру Боржників від 29 червня 2010 року, ОСОБА_2 передав Позивачу право вимоги до ОСОБА_1. 15.05.2008 року ОСОБА_2 та відповідач уклали кредитний договір № НОМЕР_1, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у сумі 20199,98 грн.

Однак, відповідач в порушення умов договору не виконував взятих на себе обов’язків, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість на загальну суму 22572,80 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 1049 ЦК України зазначено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України по кредитному договору банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 58, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 192, 526, 611, 1049, 1054 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ОСОБА_3»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_1 (ідент.номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ОСОБА_3»(01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, код 34045919) заборгованість за кредитним договором № НОМЕР_1 від 15.05.2008 року в розмірі 22572 (двадцять дві тисячі п’ятсот сімдесят дві) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідент.номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ОСОБА_3»(01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, код 34045919) судові витрати по справі, а саме: суму судового збору в розмірі 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 73 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:ОСОБА_4