Ухвала суду № 20019475, 20.12.2011, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2 –4849/2011

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді                               –                    Бібіка М.М.,

при секретарі                                         –                    Лобовій Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк»до ОСОБА_2, третя особа: УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області; про звернення стягнення,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2011 року позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2, зазначивши третьою особою: УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області; про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет застави. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 18 серпня 2006 року між ним та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № DNC0АЕ00000211, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 27 090 доларів США строком дії до 18 серпня 2011 року. Відповідач зобов’язався своєчасно повертати кредит та відсотки за ним у відповідності із графіком. З метою забезпечення виконання зобов’язань за укладеним договором, ОСОБА_2 надав в заставу автомобіль Mercedes-Benz, модель: 313CDI, рік випуску: 2001, тип ТЗ: автобус-D, № кузова/шасі: WDB9036631R267704 , реєстраційний номер: АЕ 4117 ВВ. Дотепер відповідач свої обов’язки виконує неналежно, що явилося причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № DNC0АЕ00000211 від 18 серпня 2006 року, шляхом звернення стягнення на предмет застави (а.с. а.с. 26 –28).

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 50).

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи, у розумінні ч. 5 ст. 74 ЦПК України, повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, тому суд відповідно до ст. ст. 169, 224, 225 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи ( а.с. а.с. 42, 48,49).

Представник третьої особи УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області в судове засідання не з’явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за відсутності їх представника (а.с. 35).

Суд розглядає справу, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 18 серпня 2006 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № DNC0АЕ00000211, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 27 090,00 доларів США зі сплатою процентної ставки 10,56 % річних, строком дії до 18 серпня 2011 року (а.с. а.с. 10 - 11).

Того ж дня відповідач фактично отримав кредитні кошти.

Дотепер відповідач не виконує свої зобов’язання з повернення кредиту за кредитним договором та відсотків за ним, і у нього перед позивачем утворилася заборгованість станом на 15 березня 2011 року в сумі 26882,31 доларів США з урахуванням відсотків та пені відповідно до доданих позивачем розрахунків, а саме:

-          заборгованість за кредитом – 15633, 64 доларів США;

-          заборгованість по процентами за користуванню кредитом –6221, 24 доларів США;

-          заборгованість по комісії за користування кредитом –1339, 44 доларів США;

-          пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором –3687, 99 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № DNC0АЕ00000211 від 18 серпня 2006 року з ОСОБА_2 був укладений договір застави автотранспорту № DNC0АЕ00000211 від 18 серпня 2006 року, згідно яким він передав в заставу автомобіль Mercedes-Benz, модель: 313CDI, рік випуску: 2001, тип ТЗ: автобус-D, № кузова/шасі: WDB9036631R267704 , реєстраційний номер: АЕ 4117 ВВ, який належить йому на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с а.с 12-13, 29)

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року, кредитним договором № DNC0АЕ00000211 від 18 серпня 2006 року, а також договором застави автотранспорту № DNC0АЕ00000211 від 18 серпня 2006 року.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав ОСОБА_2 певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер не виконує свої обов’язки з повернення кредиту та відсотків за ним і у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 26882,31 доларів США, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням її зобов’язань у розумінні наведеної норми.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов’язаного, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про заставу", заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Судом було встановлено, що основне зобов’язання (кредитний договір) було забезпечено заставою за договором застави автотранспорту № DNC0АЕ00000211 від 18 серпня 2006 року, укладеним з ОСОБА_2 отже, зважаючи на те, що дотепер боржник за кредитним договором не виконує свої зобов’язання, позивач вправі просити звернення стягнення на заставлене майно.

Крім того, право позивача на звернення стягнення на предмет застави для задоволення своїх передбачено п. 1 договору застави.

Згідно ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 не виконує свої обов’язки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про звернення стягнення.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити, а саме у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу автомобіля Mercedes-Benz, модель: 313CDI, рік випуску: 2001, тип ТЗ: автобус-D, № кузова/шасі: WDB9036631R267704 , реєстраційний номер: АЕ 4117 ВВ без проведення публічних торгів.

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача також у солідарному порядку слід стягнути судовий збір в сумі 1 700 гривень 00 копійок, витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 589, 590, 610, 1054 Цивільного кодексу України 2003 року, ст.. ст. 33, 35, 38-40 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 4 –8, 10, 11, 18, 57 –60, 79, 81, 88, 197, 208, 209, 212 –215, 218, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк»до ОСОБА_2, третя особа: УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області; про звернення стягнення –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк»(ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № DNC0АЕ00000211 від 18 серпня 2006 року в сумі 213 445 гривень 54 копійки, шляхом звернення стягнення на автомобіль Mercedes-Benz, модель: 313CDI, рік випуску: 2001, тип ТЗ: автобус-D, № кузова/шасі: WDB9036631R267704 , реєстраційний номер: АЕ 4117 ВВ, що належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на праві власності, шляхом надання Публічному акціонерному товариству ОСОБА_1 «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), як заставодержателю, права на продаж предмета застави будь –яким способом.

Стягнути із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приват Банк»(ЄДРПОУ 14360570), судовий збір в сумі 1 700 гривень 00 копійок, витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок, разом –1 820 гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                                                         М.М. Бібік