Рішення № 20019450, 29.11.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 року                                        Справа № 08/5026/2537/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача –ОСОБА_1–представник за довіреністю,

від відповідача –ОСОБА_2 - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі

Черкаської філії публічного акціонерного товариства

"Укртелеком"

до

відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про стягнення 710,27 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Черкаської філії публічного акціонерного товариства “Укртелеком” звернулося до суду із позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 710,27 грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, в тому числі пені, інфляційних та 3% річних згідно договору про надання телекомунікаційних послуг №282278 від 02.03.2009.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що дійсно має заборгованість, але у зв’язку з тим, що не знав про розмір цієї заборгованості, оскільки рахунків на її сплату від позивача не отримував, тому не міг її погасити.

Письмового відзиву на позовну заяву суду не подано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

02.03.2009 між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком», (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укртелеком»згідно п. 1.2 статуту публічного акціонерного товариства «Укртелеком»), (оператором –позивач у справі) в особі ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності №428 від 30.12.2008, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (абонентом –відповідач у справі), було укладено договір №282278 про надання телекомунікаційних послуг (далі –договір), згідно п. 1.1 якого оператор зобов’язаний надавати абоненту послуги рухомого (мобільного) зв’язку стандарту UMTS, а також за домовленістю сторін інші супутні та додаткові послуги, а абонент зобов’язується приймати та оплачувати послуги на умовах договору, правил та тарифів.

Послуги надаються абоненту згідно з обраними ним тарифами (додаток №3050627 до договору), відповідно до правил надання та отримання послуг рухомого (мобільного) зв’язку “Утел” та інших супутніх послуг та нормативно-правових актів України, що регламентують діяльність у сфері телекомунікацій –п.1.2 договору.

Згідно положень п. 2.3.2 договору абонент зобов‘язується своєчасно оплачувати рахунки за послуги, відповідно до порядку розрахунків, встановлених договором та додатками до нього, у випадку неодержання рахунку, звертатися до оператора для його одержання.

Сторони у пункті 3.1 договору встановили, що вартість послуг визначається на підставі встановлених оператором тарифів, які діяли на момент надання послуг. Абонент оплачує вартість послуг з урахуванням чинних на Україні податків, зборів та інших обов‘язкових платежів у порядку та розмірі, визначеному чинним законодавством України, включаючи податок на додану вартість та збір до пенсійного фонду. Не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор надсилає абоненту рахунок для оплати вартості послуг, який Абонент сплачує не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Неотримання рахунку, а також припинення надання послуг або дії Договору не звільняє Абонента від обов‘язку оплати послуг у відповідності з Договором, діючими на момент надання послуг тарифами та правилами (п.3.2 договору).

За несвоєчасну оплату рахунків Оператор може вимагати сплату пені в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення, що передбачено п. 4.2 договору.

02.03.2009 між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду до договору про надання телекомунікаційних послуг №282278, якою сторони погодили, що термін її дії складає 365 календарних днів, починаючи з дати підписання її сторонами, але не раніше дати активації номера, протягом яких абонент не має права у односторонньому порядку відмовитися від договору та додатку до нього, абонент має право змінити обраний тарифний план або відмовитись від одержання послуг лише шляхом оплати послуги “Відмова від акції”. Вартість послуги “Відмова від акції” становить 425 грн. (п. 4 додаткової угоди.

Оператор належним чином виконував умови договору, надаючи Абоненту послуги мобільного зв’язку, проте абонент, порушуючи умови договору –п. п. 1.1, 2.3.2 та 3.3, за отримані послуги не розрахувався.

Листом від 03.09.2009 №4-6/209/25263 позивач повідомив відповідача про наявність у останнього заборгованості у сумі 147,89 грн. по оплаті отриманих послуг та вказав на необхідність її погашення.

Позивач вказує, що за період з 01.05.2009 по 01.12.2009 відповідач не оплачував надані йому телекомунікаційні послуги на суму 147,89 грн. та не оплатив відмову від акції “Інтернет там де ти” на суму 425,00 грн., внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у сумі 572,89 грн.

За порушення відповідачем строків виконання зобов‘язань по договору позивач нараховує до стягнення 8,44 грн. пені, відповідно до положень ст. 625 ЦК України за порушення строків виконання грошового зобов‘язання 99,06 грн. інфляційних втрат та 29,88 грн. 3 % річних.

Невиконання абонентом взятих на себе зобов’язань за договором стало підставою для звернення із цим позовом до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Крім того, вказані правовідносини є предметом правового регулювання Закону України «Про телекомунікації», який визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.

          Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Обов’язок своєчасно оплачувати отримані послуги на споживача покладений також п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації».

Як встановлено судом, між сторонами було узгоджено строк розрахунків за надання послуг мобільного зв’язку у п. 3.3 договору, яким встановлено, що не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор надсилає абоненту рахунок для оплати вартості послуг, який Абонент сплачує не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Неотримання рахунку, а також припинення надання послуг або дії Договору не звільняє Абонента від обов‘язку оплати послуг у відповідності з Договором.

Позивач вказує, що відповідач свої зобов’язання в частині оплати, належним чином не виконав, не оплативши вартість наданих послуг за період з 01.05.2009 по 01.12.2009 відповідач не оплачував надані йому телекомунікаційні послуги на суму 147,89 грн. та не оплатив відмову від акції “Інтернет там, де ти” на суму 425,00 грн., внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у сумі 572,89 грн.

Суд критично оцінює доводи позивача щодо визначення ним розміру заборгованості користувача за надані телекомунікаційні послуги, оскільки як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи заборгованість відповідача за надані послуги становить 147,89 грн., про необхідність сплати яких позивач повідомив відповідача відповідним листом, вказаний розмір заборгованості підтверджується також копіями рахунків та оборотною відомістю по особовому рахунку споживача (а. с. 8).

З огляду на положення п. 4 додаткової угоди від 02.03.2009 до договору про надання телекомунікаційних послуг №282278 з додатком про те, що протягом строку дії додаткової угоди, абонент має право, зокрема, відмовитись від одержання послуг лише шляхом оплати послуги “Відмова від акції”, вартість якої встановлено у сумі 425,00 грн. Позивач не надано суду ніяких доказів у підтвердження того, що відповідач відмовився від послуги “Інтернет там, де ти” більш того, представник відповідача у судовому засіданні виявив бажання продовжувати користуватися телекомунікаційними послугами, після оплати заборгованості.

Окрім того, суд приймає до уваги те, що відповідно до змісту наведеного вище пункту додаткової угоди, відмова від послуг здійснюється лише шляхом оплати послуги “Відмова від акції”, тобто відмова слідує після факту оплати вартості послуги “Відмова від акції” у сумі 425,00 грн., тому вказана сума не може бути визначена як заборгованість відповідача за надані йому послуги згідно укладеного між сторонами договору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає доведеною та такою, що підлягає до стягнення суму заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 147,89 грн., у стягненні 425,00 грн., суд вважає необхідним відмовити у зв’язку із недоведеністю.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 2 ст. 36 Закону України “Про телекомунікації” встановлено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідальність за несвоєчасну оплату наданих послуг передбачена також п. 4.2 договору, відповідно до якого, за несвоєчасну оплату рахунків оператор може вимагати сплату пені в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Позивач нарахував відповідачу пеню відповідно до положень ч. 2 ст. 36 Закону України “Про телекомунікації” та вказаного пункту договору за період з 21.05.2009 по 20.01.2010 в сумі 8,44 грн., яка є обґрунтованою та такою що підлягає до стягнення.

          Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

          Оскільки позивачем не доведено наявність у відповідача боргу у сумі 425,00 грн. за відключення від акції “Інтернет там, де ти”, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних частково, порахувавши їх із підтвердженої доказами суми заборгованості у розмірі 147,89 грн. за період з 21.02.2009 по 30.06.2011 до стягнення підлягають 31,80 грн. інфляційних втрат; з 21.05.2009 по 18.07.2011 до стягнення підлягають 9,83 грн. 3% річних, нарахованих за час прострочення виконання грошового зобов’язання.

Враховуючи вищевикладене, із відповідача на користь позивача належить стягнути 147,89 грн. заборгованості, 31,80 грн. інфляційних втрат та 9,83 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,0063,01 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Черкаської філії публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, буд. 34, код 01181877) –147,89 грн. заборгованості, 31,80 грн. інфляційних втрат, 9,83 грн. 3% річних, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          У задоволенні решти позову відмовити.

          Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко