Рішення № 20018272, 06.12.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.12.2011 Справа № 5024/1992/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон", м. Херсон

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 143850 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, дов. 36774 від 08.09.2011р.

від відповідача: не прибув

Товариство з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон" (позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (відповідач) заборгованість за передану пакувальну тару в сумі 143850 грн.

Позивач уточнив позовні вимоги, повідомив, що станом на 05.12.2011 р. відповідач частково повернув позивачу металеві бочки та дерев'яні піддони на суму 141250 грн. та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2600 грн. В судове засідання позивач надав доказ погашення відповідачем боргу в сумі 1403 грн. Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи не направив свого представника в судове засідання, надав докази повернення позивачу зворотної тари в кількості 11 штук на суму 141250 грн.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Як випливає з матеріалів справи, за видатковими накладними №ПОК-628 від 06 жовтня 2009р., №ПОК-629 від 07 жовтня 2009р., №ПОК-632 від 08 жовтня 2009р., №ПОК-644 від 09 жовтня 2009р., №ПОК-649 від 09 жовтня 2009р., №ПОК-652 від 12 жовтня 2009р., №ПОК-650 від 12 жовтня 2009р., №ПОК-659 від 14 жовтня 2009р., №ПОК-658 від 14 жовтня 2009р., №ПОК-665 від 16 жовтня 2009р., №ПОК-662 від 15 жовтня 2009р., №ПОК-688 від 19 жовтня 2009р., №ПОК-669 від 19 жовтня 2009р., №пок-769 від 18 листопада 2009р., №ПОК-689 від 19 жовтня 2009р., позивачем було передано відповідачу пакувальну тару, а саме піддони та металеві бочки на загальну суму 143850 грн. Факт отримання вказаного товару відповідачем підтверджується довіреностями №010 від 01 жовтня 2009р., та №014 від 12 жовтня 2009р.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 525, 526, 599, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 175, 193 ГК України.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст.ст. 202, 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

В силу ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Поняття зобовязання та підстави його виникнення встановлені ст. 509 ЦК України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналіз фактичних обставин справи в сукупності з наведеними нормами права свідчить про те, що між сторонами виникли господарські відносини, що породили взаємні зобовязання, а саме: зобовязання позивача з передачі відповідачу обумовленого товару, та зобовязання відповідача оплатити отриманий від позивача товар.

До спірних правовідносин підлягають застосування положення діючого законодавства щодо взаємовідносин купівлі-продажу. Так, у відповідності зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був переданий відповідачу товар, що підтверджується вищезазначеними видатковими накладними та довіреностями. Згідно до вказаних документів, всього було передано товару на загальну суму 143550 грн.

З обставин справи також випливає, що між сторонами не був встановлений строк виконання відповідачем свого зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару, у звязку з чим до спірних правовідносин слід застосовувати положення ч.2 ст. 530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст.193 ГК України. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач згідно накладних №171 від 26.05.2010р., №146 від 04.04.2011р, №43 від 01.02.2011р., №289 від 21.06.2011р., №413 від 29.08.2011р., №440 від 30.09.2011р., №446 від 03.10.2011р., №447 від 03.10.2011р., №449 від 06.10.2011р., №455 від 19.10.2011р., №462 від 26.10.2011р. повернув позивачу зворотну тару в кількості 11 штук на суму 141250 грн. Також після звернення позивача до суду з позовом відповідач згідно накладної №460 від 30 листопада 2011 року частково сплатив борг в сумі 1403 грн. На підставі викладеного, суд у відповідності до п. 1-1 ст. 80 ГПК України, припиняє провадження в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 142653 грн., в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Аналіз вищевикладених обставин справи свідчить про те, що відповідач в порушення вищезазначених норм законодавства, не виконав своїх зобовязань з оплати вартості отриманого товару в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 1197 грн.

Доказів оплати товару суду не надано. Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заявлена сума боргу в розмірі 1197 грн. боргу.

Понесені позивачем витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку пропорційно задоволеній сумі.

Керуючись п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково в сумі 1197 грн. Припинити провадження в частині позовних вимог щодо стягнення 142653 грн.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон" (734841 м. Херсон, смт. Зеленівка, вул. Лесі Українки,4, р/р 26003870954231 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО 328016, код ЄДРПОУ 33824405) заборгованості в сумі 1197 грн., 102 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Немченко

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 13.12.2011р.