Рішення № 20018076, 22.11.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.11.2011 Справа № 5024/1710/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків,

до відповідача-1: Приватного підприємства "Алко-Опт", сел. Антонівка, м. Херсон,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкоресурси", м. Херсон,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - АТ "ОТП Банк",

про визнання договору купівлі-продажу, укладений між відповідачами, недійсним; зобов'язання відповідача-2 повернути відповідачу-1 придбане майно та грошові кошти,

за участю представників:

позивача - не прибув;

відповідача-1- не прибув;

відповідача-2- ОСОБА_1- представник, довіреність № 01/01/10 від 13.12.2010р.;

третьої особи - не прибув.

Позивач у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.10.2011 р. (а. с. 52), просить: визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу від 04.11.2009 р., укладений між Приватним підприємством «Алко-опт»(код ЄДРПОУ 30069213, юридична адреса: 73485, Херсонська обл., м. Херсон, сел. Антонівка,вул. Кримська, буд. 57, № 3) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алкоресурси»(код ЄДРПОУ 24121487, юридична адреса: 73000, м. Херсон, вул. 1 Текстильна, буд. 1), посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 1179 про продаж базисного складу з паперу і картону розташований за адресою: м. Херсон, вул. 1-ша Текстильна, буд 1, зареєстрований Херсонським державним бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером 1475121, номер запису 918 в книзі 3;

зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Алкоресурси»(код ЄДРПОУ 24121487, юридична адреса: 73000, м. Херсон, вул. 1 Текстильна, буд. 1) повернути у власність Приватному підприємству «Алко-опт»(код ЄДРПОУ 30069213, юридична адреса: 73485, Херсонська обл., м. Херсон, сел. Антонівка, вул. Кримська, буд. 57, №3) базисний склад з паперу і картону розташований за адресою: м. Херсон, вул. 1-ша Текстильна, буд 1 зареєстрований Херсонським державним бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером 1475121 номер запису 918 в книзі 3;

зобов'язати Приватне підприємство «Алко-опт»(код ЄДРПОУ 30069213, юридична адреса: 73485, Херсонська обл., м. Херсон, сел. Антонівка, вул. Кримська, буд. 57, №3) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Алкоресурси»(код ЄДРПОУ 24121487, юридична адреса: 73000, м. Херсон, вул. 1 Текстильна, буд. 1) грошові кошти отримані від продажу базисного складу з паперу і картону розташованому за адресою: м. Херсон, вул. 1-ша Текстильна, буд 1, у розмірі 210 000,00 грн. (двісті десять тисяч гривень).

Заявлені вимоги ґрунтуються на недійсності спірного договору, укладеного відповідачами на підставі статей 202, 203 та 215 ЦК України з посиланням на їх укладення з порушенням діючого законодавства, а саме ч. 3 ст. 92 ЦК України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що укладення Договору купівлі-продажу щодо майна яке належало Відповідачу-1 безпосередньо вплинуло на права та охоронювані законом інтереси Позивача як кредитора по справі про банкрутство Відповідача-1, оскільки в результаті укладення Договору купівлі-продажу, з порушенням вимог діючого законодавства, Відповідач-1 отримав грошові кошти від продажу майна в розмірі значно меншому ніж його ринкова вартість, що вплинуло на можливість виконання грошових зобов'язань Відповідача-1 перед кредиторами, а також Позивач був позбавлений, як кредитор Відповідача-1, задовольнити свої вимоги за рахунок майна, згідно Договору купівлі-продажу. Крім того, позивач посилається на положення ст.. 180 ГК України, ст. ст. 92, 202, 203, 215, 216, 625, 626, 655 ЦК України, ст.ст. 26, 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», ст. 1.20. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Представник позивача, повідомленого про дату, час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, надіславши письмове клопотання про відкладення розгляду справи, яке залишене судом без задоволення у зв'язку із закінченням процесуального строку для вирішення даного спору, а також можливістю направлення позивачем іншого представника для участі у судовому розгляді справи.

Відповідач-1, повідомлений про дату, час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, надіславши письмове клопотання про відкладення розгляду справи, яке залишене судом без задоволення у зв'язку із закінченням процесуального строку для вирішення даного спору. Крім того, до клопотання не додано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у ньому обставин. У відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог, посилаючись на наступні обставини. Позивач не був стороною спірного договору та ніколи не був власником нерухомого майна, купівля-продаж якого була предметом спірного договору, тому, на думку відповідача-1, права позивача зазначеним договором не порушено. Регулювання цін в господарських договорах між суб'єктами господарювання не входить сферу державного регулювання цін та контролю за цінами, тому, на думку відповідача-1, сторони за спірним договором мали право встановлювати вільні ціни і це їх право не може ставитись під сумнів іншими суб'єктами, в т.ч. і позивачем.

Представник відповідача-2 в ході с удового засідання заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на наступні обставини. Позивачем по даній справі, не є стороною укладеного між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 спірного договору купівлі-продажу. А відповідно до ст. 1 ГПК України - підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Посилання Позивача на те, що майно, що було реалізоване на підставі договору купівлі-продажу можна віднести до ліквідаційної маси, на думку відповідача-2, є хибним, оскільки це майно не було виявлено в ході ліквідаційної процедури та не увійшло до складу ліквідаційної маси. Адже, договір купівлі-продажу було укладено 04.11.2009 року, а процедуру банкрутства ПП «Алко-Опт»розпочато 07.06.2010 року згідно ухвали Господарського суду Херсонської області. Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України - ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін і лише у випадках якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. Однак ціна в договорі була встановлено. Крім того, відповідно до пункту 3 статті 189 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін. Також, відповідно до Листа ДПА України від 19.05.2005 N 9763/7/15-1117 «Щодо визначення рівня звичайних цін», то відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Підпунктом 1.20.5 п. 1.20 ст. 1 Закону визначено, що у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання. Це правило не поширюється на встановлення мінімальної продажної ціни - у цьому випадку звичайною є справедлива ринкова ціна. Таким чином, на думку відповідача-2, якщо сторони дійшли згоди встановити у договорі ціну у розмірі 210 000,00 (двісті десять тисяч) гривень, що прямо підтверджує той факт, що це є погодженою дією двох сторін, та безпосереднім волевиявлення учасників правочину, яке відповідало їх внутрішній волі. Спірний договір купівлі-продажу, на думку відповідача-2, укладений з дотриманням вимог ст. 203 ЦК України.

Представник третьої особи на стороні відповідачів, повідомленої про дату, час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, надіславши письмове клопотання про відкладення розгляду справи, яке залишене судом без задоволення у зв'язку із закінченням процесуального строку для вирішення даного спору. Крім того, до клопотання не додано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у ньому обставин. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду третя особа не представила. Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою по справі від 20.10.2011 р. продовжено строк вирішення даного спору на 15 днів.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

04.11.2009 р. між Приватним підприємством «Алко-опт» (надалі за текстом Відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алкоресурси»(надалі за текстом Відповідач-2) був укладений договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 1179 (надалі за текстом - Договір купівлі-продажу). Згідно умов Договору купівлі-продажу Відповідач-1 продав, а Відповідач-2 купив базисний склад з паперу і картону розташований за адресою: м. Херсон, вул. 1-ша Текстильна, буд 1. Відповідно до п. 2.1. Договору купівлі-продажу який було укладено 04.11.2009 р. продаж нерухомого майна, а саме базисного складу з паперу і картону розташованого за адресою: м. Херсон, вул. 1-ша Текстильна, буд 1, було вчинено за 210 000 грн.

25.12.2009 р. (після укладання спірного договору) господарським судом Херсонської області винесено ухвалу по справі № 17/10-Б-10, якою порушено провадження по справі про банкрутство Відповідача-1. 03.02.2010 р. постановою Господарського суду Херсонської області Відповідача-1 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру в якій Позивача визнано кредитором Відповідача-1. Зазначену Постанову було скасовано Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2010 p., провадження по справі припинено.

07.06.2010 р. (після оукладання спірного договору) господарським судом Херсонської області винесена ухвала по справі № 12/50-Б-10, якою прийнято заяву Відповідача-1 до розгляду, порушено провадження у справі про банкрутство Відповідача-1. 09.09.2010 р. Запорізьким апеляційним господарським судом винесено постанову, якою апеляційну скаргу Відповідача-1 задоволено, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.07.2010 р. по справі № 12/50-Б-10 скасовано, визнано Відповідача-1 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Крижановського Миколу Михайловича. Відповідно до Повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів № 12/50-01 від 10.11.2010 р. ліквідатором були визнані вимоги Позивача.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Враховуючи, що на дату укладання спірного договору купівлі-продажу ліквідаційна процедура щодо відповідача-1 відкрита не була, посилання позивача на порушення спірним договором його прав кредитора у справі про банкрутство відповідача-1 не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

За вказаних обставин, у позивача не виникло право на даний позов, у розумінні ст.. 1 ГПК України, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову залишається судом без задоволення, оскільки позивачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами викладені у відповідній заяві обставини, щодо можливого утруднення чи унеможливлення виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. В задоволенні позову відмовити.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Суддя Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України "09" грудня 2011 р.