Рішення № 20017001, 29.11.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2011 Справа № 7/24-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універбуд", м.Нова Каховка

до Фізично особи-підприємця ОСОБА_1, м.Нова Каховка

про стягнення 146770 грн. 30 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, юрисконсульт, довіреність № 03/420 від 14.11.2011 р.

від відповідача - не прибув

Сутність спору: Позивач (ТОВ "Універбуд", м.Нова Каховка, код ЄДРПОУ 31165735) звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ( приватний підприємець ОСОБА_1, м.Нова Каховка, ІПН НОМЕР_1) 146 770грн. 30коп. збитків, у тому числі 142 345грн. 30коп. збитків, завданих знищенням внаслідок пожежі майна - автобусу марки МАЗ 256-200, та 4425грн. збитків в зв'язку із транспортуванням автобусу з АР Крим до м.Нова Каховка.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що транспортний засіб відповідачу передано у строкове платне користування на підставі укладеного між сторонами 19.10.2009р. договору оренди автобуса марки МАЗ 256-200 випуску 2008р., реєстр. № НОМЕР_2.

Згідно з досягнутою між сторонами у договорі домовленістю відповідач зобов'язався повернути орендодавцеві транспортний засіб після закінчення строку дії договору у технічно справному стані.

Натомість, як свідчить акт про пожежу, складений 27.10.2009р. Симферопольським МЧС України, під час перевезення пасажирів до м.Ялта виникла пожежа транспортного засобу, під час якої його було фактично знищено.

На думку позивача, знищення транспортного засобу вдалося б уникнути, якби ПП ОСОБА_1 дотримувався правил експлуатації автотранспорту. У відповідності до п.4.2 договору у разі виходу з ладу транспортного засобу внаслідок порушення орендарем правил експлуатації, він сплачує орендарю повну вартість завданих цим збитків.

Обгрунтовуючи позов, позивач посилається на правові норми ст.779 ЦК України, п.1, 2 ст.193, ст.216 та ст.224 ГК України, п.п.2.3.2; 2.3.4; 4.1 та 4.3 договору транспортного засобу.

Відповідач позов не визнає, зазначає, що наданий позивачем суду договір оренди автобуса ним з ТОВ "Універбуд" не укладався. 03.05.2008р. згідно наказу №58-К ОСОБА_1 знаходиться з ВАТ "БМУ-8" у трудових відносинах - працює водієм. Пасажирський автобус МАЗ 256-200 механіком БМУ -8 ОСОБА_3 був переданий йому для виконання трудових обов'язків у числі інших транспортних засобів, а саме: пасажирського мікроавтобуса "Газель" та вантажного автомобіля ЗИЛ-130.

Звертає увагу суда на той факт, що з ТОВ "Універбуд" не має ніяких трудових відносин і домовленостей, оскільки здійснював свою трудову діяльність на транспортних засобах ВАТ БМУ-8.

З огляду на те, що сторони обгрунтовували підстави позову і заперечення взаємовиключаючими обставинами (позивач, як на підставу позовних вимог, посилався на укладення договору оренди транспортного засобу, а відповідач факт укладення договору заперечував), господарський суд, на підставі п.2 ч.2 ст.79 ГПК України, зупиняв провадження у справі і направляв матеріали справи для вчинення слідчих дій до прокуратури Херсонської області.

Після проведення слідчих дій та одержання справи провадження по ній було поновлено з призначенням розгляду на 29.11.2011р.

В зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи був відкладений на 29.11.2011р.

На дату, призначену для розгляду справи, відповідач, належним чином повідомлений про дату і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням відділення зв'язку ф.119, одержаним 24.11.2011р., у судове засідання для розгляду справи не прибув.

Господарський суд у телефонному режимі повідомлений про неможливість відповідача прибути для розгляду справи в зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні.

Відповідно до ст.69 ГПК України господарський суд має вирішити спір у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. З врахуванням дати поновлення справи (04.10.2011р.) строк для її вирішення спливає 05.12.2011р.

Зважаючи на те, що господарським судом у встановлений законом спосіб виконано процесуальний обов'язок щодо належного повідомлення відповідача про дату і місце розгляду справи, що підтверджується належними доказами, його правова позиція щодо предмета спору викладена в поданому відзиві і наданих у попередніх засіданнях поясненнях, розгляд справи відбувається без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Як зазначає позивач, 19.10.2009р. між сторонами укладений договір оренди автобуса марки МАЗ 256-200, випуску 2008р., реєстр. № НОМЕР_2, на підставі якого позивач передав відповідачу в платне, строкове користування транспортний засіб, двигун №НОМЕР_3, шасі НОМЕР_4. (а.с.8)

Транспортний засіб в користування відповідачу переданий на підставі двосторонього акту до договору оренди від 19.10.2009р. (а.с.9)

В процесі експлуатації транспортного засобу та перевезення пасажирів до м.Ялта сталася пожежа транспортного засобу, під час якої його було фактично знищено. Зазначений факт підтверджено складеним 27.10.2009р. Сімферопольським МЧС України актом про пожежу (а.с.12), з якого вбачається, що ймовірною причиною пожежі є несправність паливної системи.

З посиланням на пояснювальну записку пасажира ОСОБА_4 позивач зазначає, що ПП ОСОБА_1 (водій) був двічі повідомлений про наявність в салоні запаху диму, який йшов з вентиляційних отворів, проте водій продовжував рух транспортного засобу протягом 15-ти хвилин і зупинив його лише після повідомлення від пасажирів про ймовірну пожежу.

Після зупинки транспортного засобу та звільнення його пасажирами сталася пожежа, яка знищила транспортний засіб.

Позивач вважає, що відсутність реакції щодо негайної зупинки транспортного засобу є свідченням порушення ПП ОСОБА_1 правил експлуатації транспортного засобу, що призвело до його знищення, з посиланням на приписи ст.779 ЦК України, ст.ст.216, 224 ГК України, пункт 4.2 договору оренди, просить суд відшкодувати за рахунок відповідача завдані пожежею автотранспортного засобу збитки у розмірі заявленої до стягнення суми.

Відповідач позов не визнає за наявності підстав, викладених у описовій частині рішення.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, суд відмовляє у задоволенні позову, врахувавши наступне.

Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

У конкретному випадку мова йде про реальну шкоду, під якою необхідно розуміти: витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням транспортного засобу.

Згідно положень ст.224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За загальним правилом особа, якій завдано збитків у разі порушення її цівільного права, має право на їх відшкодування.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Таким чином, юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення даного зобов'язання, є факт заподіяння шкоди як самостійної підстави виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відшкодування збитків є мірою відповідальності, що застосовується за наявності вини заподіювання шкоди і причинного зв'язку між самою шкодою та неправомірними діями особи, що заподіяла шкоду. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдали не з її вини. Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювання шкоди покладається на особу, якій завдано збитків.

Приписами статей 32 та 34 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обгрунтовуючи підстави позову, позивач вбачає протиправну поведінку відповідача у недотриманні правил експлуатації автотранспортного засобу, яке виявилося у несвоєчасному реагуванні на зауваження пасажирів щодо наявності горілого запаху та диму з вентиляційних отворів.

Натомість такі пояснення не можуть бути належним доказом по даній справі, оскільки надані пасажиром ОСОБА_4 на ім'я директора школи та носять суб'єктивне уявлення та відтворення подій, пов'язаних з пожежею транспортного засобу.

Не може бути також належним доказом підтвердження протиправної поведінки відповідача складений Сімферопольським МЧС України від 27.10.2009р. акт про пожежу, оскільки є виключно доказом факту пожежі, ймовірною причиною якої є несправність паливної системи.

Будь-які докази, які б доводили та підтверджували наявність вини відповідача у заподіюванні шкоди і причинного зв'язку між самою шкодою та неправомірними діями ПП ОСОБА_1, суду не надано.

З огляду на викладене, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82 -85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

Суддя Н.О. Задорожна

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

01.12.2011р.