Рішення № 20016842, 29.11.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2011 Справа № 5024/1832/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон

до приватного підприємця ОСОБА_1, с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області

про стягнення 38 375 грн. 34 коп.

та за зустрічним позовом - приватного підприємця ОСОБА_1

до - публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

про визнання недійсним додатку №5 до договору про постачання електричної енергії

за участю представників

позивача (за первісним позовом): ОСОБА_2 - заст. начальника юр.відділу, дов. № 07/1951-11 від 04.04.11 р.

відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_1 - приватний підприємець; ОСОБА_3, представник, дов. № 2231 від 02.11.11 р.; ОСОБА_4, представник, дов. № 2231 від 02.11.11 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Строк вирішення справи продовжений до 07.12.2011 року ухвалою суду від 22.11.2011 року за клопотанням відповідача.

Публічне акціонерне товариство "ЕК "Херсонобленерго" звернулось до суду з позовною заявою, якою просить стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 38375 грн. 34 коп. боргу за спожиту електричну енергію, посилаючись на наступні обставини. З листопада 2009 року по лютий 2011 року відповідачем споживалась електрична енергія та проводились розрахунки з позивачем відповідно до виставлених рахунків. Проте, позивачем помилково вартість спожитої відповідачем електричної енергії розраховувалась за тарифною групою ІІ.ІХ (для населених пунктів), тоді як договором про постачання електричної енергії для відповідача встановлена тарифна група ІІ.VII (для непромислових споживачів). У зв'язку з цим позивачем здійснено донарахування вартості електричної енергії спожитої відповідачем у період з листопада 2009 року по лютий 2011 року на суму 38375 грн. 34 коп. та виставлено відповідачу додатковий рахунок №273_1 від 25.08.2011 року.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те що належний йому об'єкт, до якого позивач постачає електричну енергію, є житловим будинком, а тому умови договору викладені в додатку №5 до укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії щодо визначення для відповідача тарифної групи ІІ.VII. суперечить чинному законодавству. Розрахунки за спожиту електричну енергію здійснювались ним відповідно до виставлених позивачем рахунків у повному обсязі.

Крім того, відповідачем заявлено зустрічний позов про визнання недійсним додатку №5 до договору про постачання електричної енергії, як такого що не відповідає чинному законодавству. Зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на положеннях ст.ст. 188, 275, 276 ГК України, ст.ст. 203, 215, 632, 653, 691 ЦК України.

Позивач проти зустрічних позовних вимог заперечує, стверджуючи, що об'єктом відповідача до якого ним постачається електрична енергія є базою відпочинку, а тому договором обґрунтовано передбачено здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію за тарифною групою ІІ.VII (для непромислових споживачів).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

05 травня 1992 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 та радгоспом "Солнечный" був укладений Договір №3 відповідно до умов якого підприємець своїми силами і засобами забезпечує організацію і функціонування пункту харчування людей, що проживають в готелі розташованому на території радгоспу "Солнечный" (п. 1.1.). На підставі вказаного договору №3 від 05.05.1992 року радгосп "Солнечный" зобов'язався продати, а ПП ОСОБА_1 купити двоповерхову будівлю гуртожитку (п. 2.1.). При цьому після офіційного оформлення купівлі-продажу будівлі гуртожитку ПП ОСОБА_1 своїми силами і засобами зобов'язався реконструювати будівлю під харчоблок за наступною схемою:

а) 1-й поверх:

- кухня з допоміжними приміщеннями;

- бар з підсобними приміщеннями;

б) 2-й поверх:

- використовується на розсуд підприємця під діяльність, що не суперечить діючому законодавству;

в) крівля:

- кафе.

З вказаного договору вбачається, що наміри відповідача направлені на придбання двоповерхової будівлі гуртожитку, були пов'язані із здійсненням саме підприємницької діяльності.

З довідки радгоспу "Солнечный" №241 від 25 серпня 1992 р. вбачається, що будинок-гуртожиток, розташований в с. Залізний Порт переданий підприємцю ОСОБА_1

Рішенням №8 від 17.02.1993 року виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради народних депутатів Голопристанського району Херсонської області у відповідності інструкції ЦСУ СРСР від 15.06.85 "Про порядок державного обліку житлового фонду", а такогж роз'яснення держбудівництва УРСР і МІНЖИВкомунгоспу УРСР №7-753-3/45-2617-18 від 16.07.87 та довідки радгоспу "Сонячний", признано право власності на житловий будинок за ОСОБА_1, який проживає в радгоспному будинку по АДРЕСА_1, в зв'язку з тим, що він провів повний розрахунок з радгоспом "Сонячний" за будівлю, в якій він проживає.

Право власності відповідача на житловий будинок №18а, в с. З.Порт по вул. Морській зареєстровано 03 березня 1993 року, про що свідчить Свідоцтво №34 (а.с. 36).

З метою забезпечення будівлі, що належить відповідачу, електропостачанням між сторонами даного спору був укладений договір №272 від 01 березня 1996 р. на користування електричною енергією, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію до бази відпочинку "Караван", а відповідач розраховуватись за спожиту електричну енергію.

Таким чином, незважаючи на правовий статус об'єкту відповідача - житлова будівля, з 1996 року він використовувався відповідачем для здійснення підприємницької діяльності, а саме розміщення бази відпочинку.

При цьому, 28 листопада 2004 року між сторонами укладено договір №273 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався постачати електричну енергію до належного відповідачу гуртожитку, а відповідач розраховуватись за спожиту електричну за встановленою ІХ тарифною групою.

З матеріалів справи також вбачається, що розпорядженням голови Голопристанської районної державної адміністрації №51 від 11.02.1999 року затверджено Акт державної технічної комісії по прийомці в експлуатацію закінченої будівництвом першої черги профілакторію "Караван" (замовник - приватний підприємець ОСОБА_1.).

Згідно довідки управління містобудування і архітектури Херсонської обласної адміністрації №6-114/3 від 08.04.1999 року в перелік об'єктів першої черги профілакторію "Караван" в с. Залізний Порт, вул. Морська, 18-а входять: 11 котеджів загальної місткості; спортивно-оздоровчий корпус; двоповерховий будинок з добудовою, в якому знаходиться: на першому поверсі - кафе на 50 посадочних місць, на другому поверсі - госпприміщення і житло для обслуговуючого персоналу.

Проте, 28 листопада 2004 року між сторонами укладений новий договір №273 про постачання електричної енергії, відповідно до додатку №5 до вказаного договору було визначено, що об'єкт споживача розраховується за тарифною групою ІХ, яка застосовується до населених пунктів, зокрема гуртожитків.

09 листопада 2009 року сторонами укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №273 від 28 листопада 2004 року, якою договір викладено у новій редакції. Згідно додатку №5 до договору в редакції додаткової угоди від 09.11.2009 р. визначено, що об'єкт споживача розраховується за тарифною групою VІІ, яка застосовується до непромислових споживачів.

Відповідно до положень частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Закон України "Про електроенергетику" визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 1.1. Правил користування електричною енергією затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31 липня 1996р. (надалі - ПКЕЕ), передбачено, що ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами. При цьому, дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 5.1. ПКЕЕ визначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Пункт 5.2. передбачає, що при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору.

Згідно частини 6 статті 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до положень п. 1.2. прейскуранту №09-01 тарифів на електричну і теплову енергію, затвердженого постановою Держкомцін СССР від 28 лютого 1990 р. №152, до VII тарифної групи непромислових споживачів відносяться, зокрема, готелі, будинки відпочинку, пансіонати, мотелі, кемпінги, туристичні бази; столові, закусочні, кафе, чайні, ресторани, буфети, фабрики кухні, комбінати харчування, домові кухні, молочно-роздаточні пункти дитячого харчування; всі інші, не вказані вище підприємства роздрібної торгової мережі і громадського харчування, що безпосередньо здійснюють продаж продовольчих і промислових товарів і полуфабрикатів і відпуск блюд і напоїв населенню. По вказаному тарифу оплачується електрична енергія , що витрачається підприємствами торгівлі і громадського харчування на освітлення і виробничі технічні потреби незалежно від потужності установок і відомчої підпорядкованості підприємств торгівлі і громадського харчування, а також електрична енергія, що споживається відділами по доставці товарів до дому і які знаходяться безпосередньо при торгових підприємствах і підприємствах громадського харчування, холодильниками, складами і різними підсобними цехами (кулінарними, кондитерськими, розфасовочними і т.п.), продукція яких реалізується даним торговим підприємством або підприємством громадського харчування.

Матеріалами справи підтверджується, що об'єкт відповідача до якого позивачем постачається електрична енергія складається з кафе на 50 посадочних місць та госпприміщень і житла для обслуговуючого персоналу.

Таким чином, додаток №5 до договору про постачання електричної енергії в редакції додаткової угоди від 09.11.2009 р. відповідає вимогам прейскуранту №09-01 тарифів на електричну і теплову енергію, затвердженого постановою Держкомцін СССР від 28 лютого 1990 р. №152 (далі - прейскурант).

Посилання відповідача в зустрічній позовній заяві на порушення позивачем його прав як споживача з посиланням на ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до якої продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, не можуть бути прийнятими судом до уваги, оскільки, як зазначено вище, договір про постачання електричної енергії укладається на основі типового договору, який є додатком до Правил користування електричною енергією, умови щодо тарифної групи, за якою сторони зобов'язані здійснювати розрахунки, включені в договір на підставі прейскуранту та не можуть застосовуватись на розсуд однієї або обох сторін договору про постачання електричної енергії.

Слід також зазначити, що починаючи з лютого 2011 року розрахунки за спожиту відповідачем електричну енергію здійснюються саме за тарифною групою VII, яка встановлена у додатку №5 до договору про постачання електричної енергії в редакції додаткової угоди від 09.11.2009 р., що не заперечується сторонами та підтверджується доданими до матеріалів справи копіями актів прийому передачі активної електроенергії за період з березня по вересень 2011 року та рахунками за вказаний період, які додані до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, в задоволенні зустрічних позовних вимог має бути відмовлено.

Щодо позовних вимог ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" про стягнення з відповідача 38375 грн. 34 коп. боргу за спожиту електричну енергію суд зазначає наступне.

У зв'язку з тим, що розрахунки між сторонами помилково проводились по тарифній групі ІХ відповідачу було здійснено перерахунок вартості спожитої електроенергії з листопада 2009 року по лютий 2011 року і виставлено додатковий рахунок №273_1 від 25.08.2011 року, який був надісланий на адресу ПП ОСОБА_1 з супровідним листом від 26.08.2011 року, що підтверджується фіскальним чеком №7635 від 26.08.2011 року.

Слід зазначити, що підставність нарахування відповідачу спірної суми перевірялась комісією Інформаційно-консультаційного центру ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" (ІКЦ) по роботі зі споживачами електричної енергії у склад якої входять і начальник територіального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики в Херсонській області Рижков О.Т. та заступник начальника інспекції Держенергонагляду в Херсонській області Михайлов В.М. За результатами перевірки ухвалено, що проведення перерахунку та виставлення споживачу до сплати відповідного рахунку здійснено згідно умов діючого Договору.

Відповідно до вимог п. 1 Додатку №2 до Договору будь-які рахунки на оплату електричної енергії мають бути оплачені споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання споживачем рахунка.

Оскільки, відповідачем рахунок виставлений позивачем оплачений не був, останній звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 38375 грн. 34 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного на керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, Херсонська область) на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія" "Херсонобленерго" (вул. Пестеля, 5, м. Херсон, код ЄДРПОУ 05396638:

- на рахунок зі спеціальним режимом використання 26036300020852 у філії Херсонського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" № 10021, МФО 352457) - 38375 грн. 34 коп. основного боргу;

- поточний рахунок 26007010068166 у ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) - 383 грн. 75 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 05.12.2011 р.