Рішення № 20015959, 12.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2011 р. Справа № 5023/10033/11

вх. № 10033/11

Суддя господарського суду Яризько В.О.

при секретарі судовогозасідання Сінченко І.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 (дов.)

3-ї особи <Текст >відповідача - 1 - ОСОБА_1 (дов.)

відповідача - 2 - не з'явився 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш", м. Ковель Волинської області 3-я особа <Текст >

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Профілакторій", м. Вінниця

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Флавія", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення солідарно 80000,00 грн.

та по зустрічній позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Профілакторій", м. Вінниця

до Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш", м. Ковель Волинської області

про стягнення збитків у сумі 5735829,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ "Ковельсільмаш", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів, 1. ТОВ "Профілакторій", 2. ТОВ "Флавія" про стягнення солідарно заборгованості 1-відповідача за договором № ДГ-0001332 від 31.12.2009р. у сумі 80000,00 грн.

Крім того судом прийнятий до розгляду зустрічний позов ТОВ "Профілакторій" до ПАТ "Ковельсільмаш" про стягнення збитків у сумі 5735829,84 грн.

У судовому засіданні позивач за первісним позовом підтримує позовні вимоги, вказуючи, що, відповідно до укладеного між ним та 1-відповідачем договору відшкодування витрат, 1-відповідач зобовязався у строки та умовах, встановлені договором, розраховуватися із позивачем. Відповідно до укладеного між позивачем та 2-відповідачем договору поруки, 2-відповідач-2 зобовязався частково відповідати перед позивачем за невиконання 1-відповідачем умов договору відшкодування витрат. У звязку із існуванням заборгованості за договором, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Проти задоволення зустрічних вимог відповідача заперечує, вказуючи, що обовязок зняття заборони відчуження обєктів нерухомості, щодо яких 1-відповідач не зміг укласти основний договір купівлі-продажу, діючим законодавством покладений на банківську установу, з якою позивач укладав відповідний договір застави, що був підставою для накладання заборони.

1-відповідач за первісним позовом проти позову заперечує, вказуючи, що позивачем не додержаний порядок досудового врегулювання спору, а саме, що позивачем не направлялася претензія на адресу 1-відповідача, що передбачено приписами господарського процесуального кодексу. 1-відповідач підтримує зустрічні позовні вимоги, вказуючи, що 1-відповідач не зміг виконати умови попереднього договору та укласти основний договір купівлі-продажу належних 1-відповідачу на праві власності обєктів нерухомості, у звязку із існуванням заборони відчуження цього майна, внаслідок укладеного позивачем договору застави, під час знаходження вказаного майна у власності позивача. Внаслідок відсутності належних дій позивача, направлених на зняття заборони відчуження обєктів нерухомості, 1-відповідач зазнав збитки у вигляді упущеної вигоди та сплачених штрафних санкцій, внаслідок невиконання умов попереднього договору.

2-відповідач за первісним позовом у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлювався ухвалою суду. Від 2-відповідача через канцелярію суду 09.12.2011р. надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю, за наявними матеріалами.

За таких обставин справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

31.12.2009р. між ВАТ "Ковельсільмаш" (позивач) та ТОВ "Профілакторій" (1-відповідач) укладений договір № ДГ-0001332 про відшкодування витрат.

Відповідно до умов договору позивач зобовязався надавати, а 1-відповідач зобовязався у строки та на умовах, визначених договором, сплачувати, на протязі дії договору, послуги позивача, повязані із експлуатацією обєктів нерухомості профілакторію, розташованих за адресою Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, б.143.

Відповідно до п. 3.1 договору позивач, не пізніше останнього дня поточного місяця, надає 1-відповідачу для підписання Акт надання послуг, в якому відображуються витрати позивача, повязані із експлуатацією профілакторію.

Відповідно до п.3.3 договору 1-відповідач після підписання відповідного Акту надання послуг, та в термін не пізніше ніж до 10 числа місяця, наступного за поточним, сплачує на користь позивача відповідні грошові кошти, визначені актом.

Відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків між позивачем та 1-відповідач станом на 17.11.2011р. 1-відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 309832,72 грн.

Відповідно до укладеного між позивачем та ТОВ "Флавія" (надалі 2-відповідач) договору поруки від 20.04.2011р., 2-відповідач поручився за належне виконання 1-відповідач обовязків за договором № ДГ-0001332 від 31 грудня 2009р.

Відповідно до умов п.3.1 договору поруки, поручитель (2-відповідач) солідарно із боржником (1-відповідач) відповідає за виконання боржником визначних договором № ДГ-0001332 від 31.12.2009р. обовязків щодо своєчасного сплати боржником наданих позивачем послуг, повязаних із експлуатацією обєктів нерухомості профілакторію, розташованих за адресою Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, б.143.

Відповідно до п.3.2. договору поруки, поручитель і боржник несуть перед позивачем солідарну відповідальність в межах, встановлених договором.

Відповідно до п.3.2.1 договору поруки, обсяг відповідальності 2-відповідача встановлюється в розмірі 80000,00 грн.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу (ЦК) України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, станом на 17.11.2011р. 1-відповідач та 2-відповідач мають солідарну заборгованість перед позивачем у сумі 80000,00 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу (ГК) України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За наведених фактів та обставин, суд приходить до висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог позивача за первісним позовом щодо стягнення солідарно із відповідачів суми заборгованості за договором у розмірі 80000,00 грн.

При цьому суд не приймає посилання 1-відповідача на не додержання з боку позивача порядку досудового врегулювання спору.

Відповідно до ст.5 ГПК України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

Відповідно до ст.6 ГПК України підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.

Укладеним між позивачем та 1-відповідач договором не передбачений будь-який особливий порядок досудового врегулювання спору, що виник на підставі укладеного договору. Крім того ніхто не може бути позбавлений права звернення до суду.

Таким чином, можливості звернення позивача до суду із відповідним позовом до відповідачів не перешкоджала відсутність направлення на адресу Відповідача-1 претензії щодо існуючої заборгованості.

Стосовно заявлених зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Відповідно до ст. 182 ГК України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

14.06.2011р. між Відповідачем-1 та ТОВ "Компанія "Опціон" (м. Харків) укладений попередній договір, відповідно до якого сторонами було досягнуто домовленість про укладення, в термін до 14.08.2011р., договору купівлі-продажу обєктів нерухомості (Основний договір), розташованих за адресою Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, буд. 143, а саме: будівля профілакторію літ. А-3, площею 3097,0кв.м.; трансформаторна підстанція літ. Б-1, площею 40,7 кв.м.; сарай з овочесховищем літ. В-1, площею 177,3 кв.м.; убиральня літ. Г-1, площею 2,8 кв.м., що належать Продавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.10.2009р., виданого Ковельською міською радою на підставі рішення виконкому Ковельської міської ради від 08.10.2009р.

Відповідно до п.2 попереднього договору, Позивач та ТОВ "Компанія "Опціон" домовилися що істотними умовами Основного договору купівлі-продажу будуть наступні: за Основним договором продавець передає покупцеві обєкти нерухомого майна, розташовані за адресою Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, буд. 143, а саме: будівля профілакторію літ. А-3, площею 3097,0 кв.м.; трансформаторна підстанція літ. Б-1, площею 40,7 кв.м.; сарай з овочесховищем літ. В-1, площею 177,3 кв.м.; убиральня літ. Г-1, площею 2,8 кв.м., а покупець зобовязується сплатити на користь продавця грошові кошти у розмірі 6000000 (шість мільйонів) грн. 00коп., в тому числі ПДВ 20%. Ціна Основного договору встановлювалася сторонами в сумі 6 000 000,00 (шість мільйонів) гривень 00 коп., в тому числі ПДВ 20%.

14.07.2011р. під час укладання та нотаріального посвідчення Основного договору, виявився факт існування у Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна, заборони на відчуження вказаних обєктів нерухомості, в звязку із чим 14.07.2011р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 винесено постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії щодо нотаріального посвідчення Основного договору. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 14.07.2011р., заборона відчуження вказаних обєктів нерухомості зареєстрована Ковельською державною нотаріальною конторою на підставі договору застави н/в від 31.03.1998р. Таким чином, укладенню Основного договору купівлі-продажу завадила заборона відчуження обєктів нерухомості, що були предметом попереднього договору, що виникла на підставі договору застави від 31.03.1998р.

20.07.2011р. 1-відповідач звернувся до позивача за первісним позовом з вимогою щодо термінового здійснення необхідних дій, направлених на зняття заборони відчуження обєкта нерухомості.

Відповідно до повідомлення від 26.08.2011р. заборона відчуження належних 1-відповідачу обєктів нерухомості була знята 26.08.2011р. державним нотаріусом Ковельської державної нотаріальної контори, в той час, як, відповідно до умов попереднього договору, 1-відповідач зобовязався укласти основний договір купівлі-продажу в строк до 14.08.2011 р.

Таким чином, як встановлено судом, неможливість укладення 1-відповідачем Основного договору купівлі-продажу обєктів нерухомості, відповідно до умов попереднього договору, була викликана існуванням заборони відчуження вказаних обєктів нерухомості, що виникла внаслідок укладання договору застави між позивачем за первісним позовом та Ковельським відділенням АТ "Промінвестбанк".

Відповідно до п.4 попереднього договору, Сторона, яка ухиляється від укладення Основного договору в строк, визначений п.1 цього попереднього договору, повинна, зокрема, сплатити на користь іншої сторони неустойку у розмірі 20% (двадцять відсотків) ціни Основного договору, визначеною п.2.2 цього договору, що складає 1200000,00 грн.

Відповідно до рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2011р. по справі № 5023/9244/11 з ТОВ "Профілакторій" на користь ТОВ "Компанія "Опціон" стягнуто грошові кошти в сумі 1224000,00 грн., в тому числі 1200000,00 грн. в якості неустойки за не укладання ТОВ "Профілакторій" основного договору купівлі-продажу на умовах, визначених попереднім договором, та 24000,00 грн. судового збору.

Як пояснив позивач за первісним позовом, між ним та Ковельським відділенням АТ "Промінвестбанк" 31.03.1998р. був укладений договір застави, предметом якого були обєкти нерухомості профілакторію, належні на той час позивачу.

Проте, у звязку із укладенням додаткової угоди від 28.02.2001р. до договору застави від 31.03.1998р., предмет застави, що складався із вказаних обєктів нерухомості, було змінено на інший предмет застави.

Таким чином, із дати укладання додаткової угоди до договору застави від 31.03.1998р., щодо зміни предмету застави, заборона відчуження вказаних обєктів нерухомості мала бути знята за заявою банківської установи до державної нотаріальної контори.

Позивач за первісним позовом вказує, що 01.08.2011р. направив на адресу Ковельського відділення АТ "Промінвестбанк" лист із вимогою про здійснення відповідних дій для зняття заборони відчуження вказаних обєктів нерухомості.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про заставу" у редакції, діючої станом на 2001р., предмет застави може бути замінений за угодою сторін договору.

Відповідно до додаткової угоди від 28.02.2001р. до договору застави від 31.03.1998р., предмет застави, що складався із вказаних обєктів нерухомості, було змінено на інший предмет застави.

Таким чином, із дати укладання додаткової угоди, а саме 28.02.2001р., до договору застави від 31.03.1998р., щодо зміни предмету застави, договір застави, в частині визначення предметом застави обєктів нерухомості профілакторію, розташованих за адресою Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, б.143, було припинено.

Відповідно до ст.74 Закону України "Про нотаріат" у редакції станом на 2001р., одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позички, повідомлення про припинення договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, державний нотаріус або посадова особа виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Відповідно до п.253 Інструкції "Про вчинення нотаріальної дії", затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. №20/5, нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), за заявою, зокрема, банку, іншої юридичної особи про погашення позики (кредиту); заставодавця (іпотекодавця) та заставодержателя (іпотекодержателя) про припинення договору застави (іпотеки) або лише заставодавця (іпотекодавця) у разі подання ним безспірних доказів виконання зобов'язання

Відповідно до викладеного, суд, керуючись приписами закону України "Про заставу", закону України "Про нотаріат", інструкцією "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", беручи до уваги факт часткового припинення дії договору застави, в частині визначення предметом застави обєктів нерухомості профілакторію, розташованих за адресою Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, б.143, встановив, що відповідні дії стосовно повідомлення державного нотаріусу про обставини, що є підставою для зняття заборони відчуження вказаних обєктів нерухомості, шляхом звернення із відповідною заявою до державної нотаріальної контори, мав право та можливість здійснити ПАТ "Ковельсільмаш", в якості заставодавця за договором застави. Відсутність здійснення таких дій з боку позивача за первісним позовом, призвели до неможливості укладення 1-відповідачем Основного договору купівлі-продажу обєктів нерухомості в термін, встановлений попереднім договором.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.147 ГК України, збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Відповідно до ст.20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4)вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Відповідно до довідки про балансову вартість, вартість обєктів нерухомості, що були предметом попереднього договору, станом на 14.07.2011р. складала 1488170,16 грн.

Таким чином, судом встановлено, що внаслідок неможливості укласти Основний договір купівлі-продажу, на умовах, визначених попереднім договором, у звязку із незаконною бездіяльністю позивача за первісним позовом, 1-відповідач отримав збитки, у вигляді упущеної вигоди, в сумі 4511829,84 грн. (різниця між вартістю обєкта нерухомості, відповідно до умов попереднього договору, та балансової вартістю), а також сплачених за рішенням господарського суду у вигляді штрафних санкцій та судового збору, в сумі 1224000,00грн.

Суд не приймає посилання позивача на те, що обовязок звернутися до державного нотаріуса із заявою про зняття заборони діюче законодавство покладає на банківську установу, що виступала в якості заставодержателя.

Діючі на час звернення 1-відповідача до позивача за первісним позовом з листом про здійснення дій, направлених на зняття заборони, правові норми, а саме ст. 74 Закону України "Про нотаріат", п.253 Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", передбачають можливість звернення із відповідною заявою про зняття заборони відчуження обєктів нерухомого майна до нотаріусу, як з боку заставодавця (позивач за первісним позовом), так і з боку заставодержателя (банківська установа за договором застави). Відповідно до викладеного, отримавши вимогу від 1-відповідача про здійснення необхідних заходів щодо зняття заборони, позивач за первісним позовом мав звернутися із відповідною заявою до нотаріуса, що не було зроблено позивачем. Позивачем за первісним позовом не доведено вчинення всіх дій, спрямованих на зняття заборони відчуження та на зменшення збитків, що завдаються 1-відповідачу.

Що стосується посилань позивача за первісним позовом на факт його повідомлення, щодо існування заборони відчуження обєктів нерухомого майна, банківської установи, з метою здійснення банківською установою відповідних дій по зняттю вказаної заборони, то, відповідно до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

На підставі наведеного суд вважає зустрічні позовні вимоги нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом покладаються солідарно на відповідачів за первісним позовом, за зустрічним позовом - на позивача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 1, 5, 6, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 60, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу, суд <Текст >

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги ПАТ "Ковельсільмаш".

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профілакторій" (місто Вінниця, вул. Короленко, 15, код 36102271) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Флавія" (місто Харків, пров. Університетський, 1, код 33289629) на користь Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш" (Волинська область, місто Ковель, вул. Варшавська, б.1, код 00238138) кошти в сумі 80000,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.

Задовольнити зустрічні позовні вимоги ТОВ "Профілакторій".

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш" (Волинська область, місто Ковель, вул. Варшавська, б.1, код 00238138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профілакторій" (місто Вінниця, вул. Короленко, б.15, код ЄДРПОУ 36102271) збитки в сумі 5735829,84 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 56460,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Яризько В.О.

Повний текст рішення підписаний 13.12.2011р.