Рішення № 20015653, 15.12.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.12.11 Справа № 5021/2459/2011. за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, м. Суми

до відповідача приватного виробничого підприємства «Вибір», м. Суми

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача Статутного територіально галузевого обєднання «Південна залізниця» в особі Сумського будівельно - монтажного експлуатаційного управління Південної залізниці

про повернення орендованого майна

за зустрічним позовом приватного виробничого підприємства «Вибір», м. Суми

до відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, м. Суми

про визнання продовженим договору оренди та зобов'язання укласти договір

Суддя Гудим В.Д.

Представники сторін за первісним позовом:

Від позивача представник ОСОБА_1 (довіреність № 106 від 30.08.2011року)

Від відповідача представник ОСОБА_2 (довіреність від 20.10.2011року)

Від третьої особи представник ОСОБА_3 (довіреність № 41 від 4.01.2011року)

В судовому засіданні 05.12.2011року було оголошено перерву до 15.12.2011року

Суть спору: позивач подав позовну заяву в якій просить суд в зв'язку з припиненням дії договору оренди державного майна від 25.11.2005року № 740, укладеного між сторонами, зобов'язати відповідача повернути державне нерухоме майно нежитлові приміщення, загальною площею 977,0 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 балансоутримувачу Сумському будівельно-монтажному експлуатаційному управлінню Південної залізниці, оформивши передачу актом прийому передачі, обов'язок по складанню акту прийому-передачі, при цьому, покласти на відповідача.

Відповідач подав зустрічну позовну заяву в якій просить суд визнати продовженим договір оренди державного майна від 25.11.2005року № 740, укладений між сторонами терміном до 25 липня 2013 року та зобов'язати позивача за первісним позовом укласти з відповідачем за первісним позовом договір про внесення змін до договору оренди державного майна від 25.11.2005року № 740, яким продовжити строк дії договору до 25 липня 2013 року включно.

Відповідач за первісним позовом подав заяву про уточнення зустрічних позовних вимог в якій просить суд визнати продовженим договір оренди державного майна від 25.11.2005року № 740, укладений між сторонами терміном до 25 липня 2013 року та зобов'язати позивача за первісним позовом укласти з відповідачем за первісним позовом договір про внесення змін до договору оренди державного майна від 25.11.2005року № 740, яким продовжити строк дії договору до 25 липня 2013 року включно. При цьому, відповідач за первісним позовом просить витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу сплачені при подані зустрічного позову покласти на відповідача за первісним позовом.

Позивач за первісним позовом наполягає на задоволенні первісних позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Відповідач за первісним позовом повністю заперечує проти задоволення первісного позову та наполягає на задоволенні зустрічних позовних вимог.

Відповідач за первісним позовом подав доповнення до зустрічної позовної заяви в обгрунтування своєї позиції по справі.

Третя особа подала відзив на первісну та зустрічну позовні заяви, в якому просить суд задовольнити первісний позов та відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди державного майна від 25.11.2005р. № 740, позивач за первісним позовом, як орендодавець, в присутності третьої особи, відповідно до акту приймання передачі майна від 25.11.2005р. передав відповідачу за первісним позовом в строкове платне користування нежитлові приміщення, загальною площею 961,2 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в одноповерховій будівлі складу станції Суми - Товарна, що перебуває на балансі Сумського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Південної залізниці.

Відповідно до п. 10.1. договору, він діє з 25.11.2005року до 25.10.2006року.

7 грудня 2006 року, 22 січня 2008 року, 30 грудня 2008 року між сторонами були укладені договори про внесення змін до договору оренди № 740, якими в кінцевому результаті строк дії договору № 740 продовжено до 25 липня 2009 року включно. (а.с. 42, 45-48, 50)

07.10.2009року між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору № 740 щодо визначення нового строку дії останнього, а саме з 26.07.2009року до 25.07.2011року.

04.12.2009року між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору № 740 щодо визначення нової загальної орендованої площі, а саме 977,0 кв. м.

Відповідно до п. 10.9. договору (в новій редакції), у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом листами від 24.06.2011року № 11-09-02152, від 18.08.2011р. № 11-09-02774 повідомив відповідача про те, що дія договору оренди державного майна від 25.11.2005р. № 740 припиняється в зв'язку з закінченням строку дії, на який його було укладено та про те, що відповідач за первісним позовом зобов'язаний повернути орендоване майно відповідно до п. 10.10. та п. 10.11. договору оренди. (а.с. 17-18).

В обгрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на те, що незважаючи на припинення договірних відносин між сторонами, орендоване за договором майно не повернуто балансоутримувачу (третій особі).

В обгрунтування своєї позиції по справі та зустрічних позовних вимог щодо визнання продовженим договору оренди державного майна від 25.11.2005року № 740, укладеного між сторонами терміном до 25 липня 2013 року та зобов'язання позивача за первісним позовом укласти з відповідачем за первісним позовом договір про внесення змін до договору оренди державного майна від 25.11.2005року № 740, яким продовжити строк дії договору до 25 липня 2013 року включно, відповідач за первісним позовом зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Відповідач зазначає, що починаючи з моменту укладення договору оренди № 740 він сумлінно, в повній мірі та належним чином виконував взяті на себе договірні зобов'язання, а саме своєчасно проводилась оплата всіх платежів пов'язаних з орендою, у відповідності до положень договору та вимог законодавства було проведено страхування об'єкту оренди, зі згоди позивача за первісним позовом відповідач провів поточний ремонт орендованого приміщення. За весь період дії договору № 740 жодних зауважень або будь-яких скарг стосовно виконання відповідачем за первісним позовом умов договору з боку позивача за первісним позовом не отримувалось. В листах позивача за первісним позовом від 24.06.2011року № 11-09-02152 від 18.08.2011р. № 11-09-02774 не йде посилання на те, що орендоване відповідачем за первісним позовом приміщення необхідно для потреб власника, внаслідок чого позивач за первісним позовом не скористався своєчасно правом розірвання договору, а тому строк дії останнього повинен бути продовжений. Позивач за первісним позовом не має права вважати договір оренди № 740 автоматично розірваним та повинен був укласти з відповідачем за первісним позовом додатковий договір яким продовжити строк дії укладеного між сторонами договору оренди № 740.

При цьому, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Аналогічна норма міститься і в частині 2 статті 17 Закону про оренду держмайна, відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Волевиявлення орендодавця щодо припинення договірних відносин і повернення об'єкту оренди підтверджується його листами від 24.06.2011року № 11-09-02152 від 18.08.2011р. № 11-09-02774, надісланими в межах місячного строку, встановленого ст. 764 ЦК України та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Таким чином, договір оренди державного майна від 25.11.2005р. № 740 припинив свою дію 25 липня 2011 року.

З урахуванням викладених обставин, господарський суд вважає зустрічні позовні вимоги з посиланням на ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що серед способів захисту прав чи інтересів, визначених у ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, не передбачено такого способу, як визнання договору продовженим, отже, відповідач за зустрічним позовом, посилаючись на положення нормативних актів, які на його думку, наділяють його правом на продовження користування об'єктом оренди за спірним договором оренди, реалізував свій намір захистити це право у спосіб, не передбачений чинним законодавством України, що, в тому числі, унеможливлює задоволення його позовних вимог щодо визнання продовженим договору оренди державного майна від 25.11.2005року № 740, укладеного між сторонами терміном до 25 липня 2013 року.

Відповідно до п. п. 10.10, 10.11 договору оренди, у разі припинення або розірвання договору, майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається поверненим, з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі.

Тобто, в даному випадку, в зв'язку з неповерненням майна після припинення договірних відносин за договором оренди державного майна від 25.11.2005р. № 740, право на звернення до суду з вимогою про повернення нежитлових приміщень, загальною площею 977,0 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 в одноповерховій будівлі складу станції Суми - Товарна, що перебуває на балансі Сумського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Південної залізниці, належить третій особі, як балансоутримувачу, якому відповідно до умов договору оренди державного майна і має бути повернене державне майно.

При цьому, позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом за захистом порушених прав третьої особи, якій, як зазначалося вище, повинно бути повернене державне майно. СТГО «Південна залізниця» є самостійною юридичною особою, тому може бути стороною в судовому процесі відповідно до ст. ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України і звертатися, зокрема, з позовом про повернення державного нерухомого майна.

Беручи до уваги, що регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області звернулося до суду з позовною вимогою про зобов'язання приватного виробничого підприємства «Вибір» повернути Сумському будівельно монтажному експлуатаційному управлінню Південної залізниці державне нерухоме майно нежитлові приміщення, загальною площею 977,0 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, оформивши передачу актом прийому передачі, обов'язок по складанню якого, покласти на відповідача за первісним позовом, тобто в інтересах третьої особи, ГПК України не передбачено права юридичної особи звертатися до суду в інтересах іншої юридичної особи, крім випадків прямо передбачених законом, третя особа є самостійною юридичною особою, тому може звернутися до суду з окремим позовом, господарський суд вважає первісні позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1.В задоволенні первісного позову - відмовити.

2.В задоволенні зустрічного позову відмовити.

СуддяВ.Д. Гудим

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 20.12.2011 року.