ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" грудня 2011 р. Справа № 5016/3487/2011(4/152)
Позивач Прокурор Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі
Миколаївської міської ради,
вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027
Відповідач ОСОБА_1 особа-підприємець ОСОБА_2,
АДРЕСА_1, 54003
АДРЕСА_2
Суддя Дубова Т.М.
ПРИСУТНІ:
Від позивача - ОСОБА_3 довіреність № 1757/211/14/22 від 22.06.2011р.
Від відповідача - не зявився
У судовому засіданні присутній прокурор - Лукін І.Л.
СУТЬ СПОРУ: звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0024 га, шляхом знесення самовільної прибудови до квартири АДРЕСА_2.
Відповідач про час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст. 64 ГПК України (арк.спр. 49-51,61), але вимог ухвал суду від 19.10.11р., 29.11.11р. не виконав, відзив та витребувані документи не надав, представник в судове засідання без поважних причин не зявився.
Розглянувши матеріали справи, за наявними документами на підставі ст.75 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0024 га, шляхом знесення самовільної прибудови до квартири АДРЕСА_2.
Позов мотивовано посиланням на положення ст. 376 Цивільного кодексу України та ст. 212 Земельного кодексу України та обставинами порушення відповідачем норм земельного законодавства у зв'язку з самовільним використанням ним спірної земельної ділянки під прибудованим приміщенням за відсутності укладення відповідного договору оренди та дозволу на будівництво.
Заслухавши пояснення позивача та прокурора, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного:
При здійсненні перевірки дотримання земельного законодавства Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель у Миколаївській області обстежено розташовану за адресою АДРЕСА_2 земельну ділянку площею 0,0024 га та складено акт від 15.03.11р., а також винесено припис № 4 від 15.03.11р., згідно яких відповідач самовільно зайняв земельну ділянку під прибудову до квартири № 2 без оформлення будь-яких документів. Цим же приписом відповідача було зобовязано у термін до 15.04.11р. усунути порушення земельного законодавства.
За вчинене порушення відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності, про що свідчить протокол про адміністративне правопорушення № 3 від 15.03.2011р. та постанова про накладення адміністративного стягнення № 3 від 15.03.11р. (арк.спр. 15-17).
15.04.11р. Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель у Миколаївській області було проведено повторне обстеження спірної земельної ділянки, за результатами складено акт, згідно якого відповідач не виконав вимоги припису № 4 від 15.03.2011р. щодо оформлення правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку. За що відповідача було повторно притягнуто до адміністративної відповідальності, про що свідчить протокол про адміністративне правопорушення № 18 та повторний припис № 47 від 15.04.2011р., яким відповідача було повторно зобовязано в термін до 15.05.2011р. усунути порушення земельного законодавства.
Крім того, 23.12.10р. інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області проводилась перевірка додержання вимог чинного законодавства, якою встановлено, що будівництво прибудови до АДРЕСА_2, проводилось без дозволу. За результатами перевірки було складено акт № 23/12-10-01 та видано припис про призупинення будівельних робіт з улаштування окремого входу до отримання відповідного дозволу.
Станом на час розгляду справи дозвіл не отримано, відповідач з приводу оформлення правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку до відповідних органів не звертався.
Як свідчать матеріали справи та лист БТІ від 14.12.2011р., право власності на АДРЕСА_2 належить ОСОБА_4, який передав в оренду відповідачу визначене майно, який здійснює підприємницьку діяльність за цією адресою, на підставі договору оренди № 05-06 від 18.07.2008р. укладеного з власником майна, про що свідчать його власноручні пояснення (арк.спр. 41-44, 53, 66-75).
Відповідно ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Згідно статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Самовільне зайняття земельних ділянок визначено в ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" як будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
При розгляді справи відповідач не довів наявності у нього прав на спірну земельну ділянку та забудову на підставі належного дозволу чи належно затвердженого проекту будь-якими доказами.
Згідно п. 12. Розділу X Перехідних Положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Статтею 211 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
З огляду на відсутність у відповідача передбачених ст. 376 ЦК України документів та не виникнення у нього права користування спірною земельною ділянкою, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на підставі ст. 212 ЗК України, згідно з якою самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався.
З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Зобовязати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0024 га, шляхом знесення самовільної прибудови до квартири АДРЕСА_2.
Наказ видати позивачу.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31118095700006, банк ГУДКУ у Миколаївській області, отримувач УДК у м. Миколаєві, код банку 826013, код ЄДРПОУ 23626096) суму 85,00 грн. (вісімдесят пять грн. 00 коп.) - держмита.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31217264700006, банк ГУДКУ у Миколаївській області, отримувач Держбюджет Центрального району м. Миколаєва, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096) суму 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.
Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.
Суддя Т.М.Дубова
Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 19.12.2011р.
Судове рішення № 20014252, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 14.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5016/3487/2011(4/152). Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: