Рішення № 20013976, 05.12.2011, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

                                                                                          Справа № 2-1775/11

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М У К Р А І Н И

05.12.2011 Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді: Шестопалової Я.В.

при секретарі: Колесник А.О.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», треті особи –ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», треті особи –ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою страхового відшкодування. В обгрунтування позову позивач зазначив, що 23.10.2007 року ЗАТ СК «Інгосстрах»та ОСОБА_4 уклали договір страхування №DORDAU23053 згідно якого позивач зобов’язався у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених договором. Об’єктом страхування є майнові інтереси, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом –автомобілем марки «Део»кузов №Y6DT311060298988, д/н НОМЕР_1. 07.11.2009р. сталася дорожньо –транспортна пригода за участю ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_2 по вулиці Луговцова у м. Донецьку з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6, що підтверджується відповідною довідкою. Згідно з постановою суду від 17.12.2009р. винним у дорожньо –транспортній пригоді визнано ОСОБА_2 В результаті дорожньо –транспортної пригоди автомобілю ОСОБА_6 завдана матеріальна шкода. Відповідно до звіту про оцінку вартості майнової шкоди від 03.12.2009р. розмір заподіяної шкоди складає 31023,99 гривень. Сума страхового відшкодування з урахуванням франшизи склала 30603,74 гривень, що виплачене на підставі страхового акту №И-15597 від 01.12.2010р., що підтверджується платіжним дорученням №1262 від 04.02.2010р. З урахуванням проведеної експертизи розмір заподіяної шкоди позивачеві склала 30786,74 гривень. У зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом та просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 30786,74 гривень, а також понесені судові витрати.

Позивач надав до суду уточнену позовну заяву, згідно з якою просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача у рахунок відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою страхового відшкодування 5286,74 гривень, стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»25500,00 гривень, стягнути у солідарному порядку з відповідачів понесені судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 надав до суду заперечення згідно з якими первісні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, та зазначив, що на момент дорожньо –транспортної пригоди 07.11.2009р. автомобіль НОМЕР_2 був застрахований згідно полісу цивільно –правової відповідальності у СК «ПЗУ Україна»тому відповідальність повинна саме страхова компанія. Також при складанні протоколу №2082 від 12.11.2009р. огляду транспортного засобу марки «Део»д/н НОМЕР_1 не був присутній він та представник ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», розмір матеріальної шкоди не відповідає дійсності. Уточнені позовні вимоги позивача визнав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_7 «СК «ПЗУ Україна»надав до суду пояснення по цивільній справі згідно з якими зазначив, що 13.10.2009р. між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна»та ОСОБА_5 був укладений поліс обов’язкового страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС7756481, забезпеченим транспортним засобом є «Шевроле»д/н НОМЕР_4. 07.11.2009р. сталася дорожньо –транспортна пригода за участю автомобілю НОМЕР_2. Постановою Апеляційного суду Донецької області від 04.03.2010р. скасовано постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 17.12.2009р. та ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.. 124 КУпАП. 21.06.2010 року ПрАТ СК «ПЗУ Україна»отримало від ЗАТ «СК «Інгосстрах»претензію №11-06/02-07 від 11.06.2010р. з вимогою відшкодувати збитки в сумі 30603,74 гривень в порядку регресу оскільки транспортний засіб «Део»д/н НОМЕР_1 на момент дтп був застрахований договором страхування наземного транспорту №DORDAU23053. 12.10.2010 року ПрАТ СК «ПЗУ Україна»розглянувши претензію №11-06/02-07 від 11.06.2010р. про відшкодування шкоди в поряду регресу та додані матеріали направило лист-відповідь №5114-31 в якому просило надати документи, які необхідні для з’ясування обставин страхового випадку та визначення розміру збитку, проте на даний час документи не отримало і тому до теперішнього часу не виконали вимогу.

У судовому засідання представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, та зазначив, що позивачем був направлений лист –претензія до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна»про необхідність відшкодування суми страхової виплати, проте відповіді на теперішній час вони не отримали. Просив суд задовольнити уточнену позовну заяву, стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача у рахунок відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою страхового відшкодування 5286,74 гривень, стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»25500,00 гривень, стягнути у солідарному порядку з відповідачів понесені судові витрати.

          У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти винесення рішення.

          У судове засідання треті особи не з’явились, про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

          У судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»не з’явився, надав до суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 07.11.2009 року о 09.40 годині сталася дорожньо –транспортна пригода на перехресті вул.. Луговцова –пр. Ленінський у м. Донецьку за участю автомобілю НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 та автомобілю НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, що підтверджується довідкою виданою відділом ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька.

Постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 17.12.2009 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУоАП та накладений штраф у розмірі 340 гривень. (а.с.14)

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 04.03.2010 року постанову судді Ленінського районного суду м. Донецька від 17.12.2009р. скасовано та притягнуто ОСОБА_2 за ст.. 124 КУпАП та призначене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Автомобіль марки «Део», реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахований у ЗАТ СК «Інгосстрах», що підтверджується договором страхування наземного транспорту №DORDAU23053 від 21.10.2007.

Згідно п.7.1.1 вказаного договору страховим випадком є пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо –транспортної пригоди.

09.11.2009 року ОСОБА_4 звернувся до ЗАТ СК «Інгосстрах»з заявою про виплату страхового відшкодування. (а.с.4)

Згідно з актом автотоварознавчого дослідження спеціаліста складеного Центром незалежним експертиз від 03.12.2009р. розмір матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобілю НОМЕР_3 складає 31023,09 гривень. (а.с.6-13)

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування»при настанні страхового випадку страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування виплачується страхове відшкодування.

Згідно зі страховим актом від 01.12.2010р. №И-15597 дорожньо –транспортна пригода яка сталася 07.11.2009р. визнана страховим випадком та прийнято рішення про виплату ОСОБА_4 страхового відшкодування за виключенням франшизи у розмірі 30603,74 гривень. (а.с.15)

Згідно з платіжними дорученнями №1267 від 04.02.2010 року ОСОБА_4 виплачене страхове відшкодування у розмірі 30603,74 (а.с.16)

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування у межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Так, судом встановлено, що винним у дорожньо –транспортній пригоді 07.11.2009 року на перехресті вул.. Луговцова –пр. Ленінський у м. Донецьку за участю автомобілю НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 та автомобілю НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 є ОСОБА_2, що знайшло своє підтвердження матеріалами справи.

У відповідності зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, що завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода заподіяна не з її провині.

          Згідно ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 р. з наступними змінами під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського ведення, оперативного керування або за іншими підставами.

Як встановлено судом, автомобіль НОМЕР_2 застрахований у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна»згідно з полісом №ВС 7756481 обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст.. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 9 вказаного закону обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 гривень на одного потерпілого.

Як встановлено судом, розмір страхового відшкодування, що виплачений позивачем –ЗАТ «СК «Інгосстрах»склав 30603,74 гривень. Оскільки чинним законодавством встановлений обов’язковий ліміт відповідальності страховика, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 25 500 гривень. Сума страхового відшкодування, яка залишилась не відшкодованою відповідачем ОСОБА_7 «Страхова компанія «ПЗУ Україна»складає 5103,74 гривень (30603,74 –25500 = 5103,74) та підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2

Позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 5286,74 гривень з врахуванням понесених витрат на експертизу у розмірі 183 гривні, проте у стягненні витрат за проведення експертизи суд вважає за необхідне відмовити оскільки позивачем не надано суду жодного доказу, що підтверджують цю обставину.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача ОСОБА_7 «СК «ПЗУ Україна»на користь позивача підлягає стягненню сплачені при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 256,84 гривень, витрати на інформаційно-техничне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 90 гривень, з відповідача ОСОБА_2 судовий збір в сумі 51,03 гривень, витрати на інформаційно-техничне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 9, 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993,1166,1187,1191 ЦК України, ст.ст. 9,22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст. ст. 10,60,212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», треті особи –ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою страхового відшкодування –задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»на п/р 226507050000686 у ПАТ КБ «Приватбанк»м. Дніпропетровська, ЗКПО 33248430, МФО 3305299 суму страхового відшкодування у розмірі 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) гривень, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 256 (двісті п’ятдесят шість) гривень 84 (вісімдесят чотири) копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 90,00 (дев’яносто) гривень.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»на п/р 226507050000686 у ПАТ КБ «Приватбанк»м. Дніпропетровська, ЗКПО 33248430, МФО 3305299 суму страхового відшкодування у розмірі 5103 (п’ять тисяч сто три) гривні 74 (сімдесят чотири) копійки, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 51 (п’ятдесят однієї) гривні 03 (три) копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 30,00 (тридцять) гривень.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                      Я. В. Шестопалова