Рішення № 20013337, 05.12.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2011 р. Справа № 5016/3362/2011(7/152)

м.Миколаїв

За позовом: Дочірнього підприємства “Вторметсплав”, 03087, м.Київ, вул.П.Козицького, б.5

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Шамбала-Плюс”, 54017, м.Миколаїв, вул.Севастопольська, б.1 кв. 1

про: стягнення з відповідача 277 680,44 грн.

Суддя Семенчук Н.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 84 від 02.08.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 3 від 07.11.2011 р.

СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство “Вторметсплав” звернулось до суду з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Шамбала-Плюс” заборгованості у сумі 277 680,44 грн.

На виконання вимог ухвали суду від 06.10.2011 року позивачем супровідним листом № 123 від 02.11.2011 року надані до суду специфікації до Договору № 24 від 04.05.2007 року які є його невідємною частиною.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує, та зазначає, що у тексті Договору № 24 від 04.05.2007 року відсутня істотна умова договору поставки ціна за товар, тому відповідач вважає вказаний договір неукладеним, а посилання позивача на Договір № 24 від 04.05.2007 року як на підставу своїх позовних вимог є недоречним. Відповідач зазначає, що ним було перераховано 152741,26 грн., що не заперечується позивачем, щодо перерахування позивачем 85000,00 грн., то відповідач вважає, що вказані кошти були перераховані позивачем помилково з посиланням на неукладений договір. Відповідач просить суд застосувати до вимог позивача про стягнення основної суми заборгованості строк позовної давності з огляду на те, що з моменту здійснення позивачем не повернутих оплат в період з 11.09.2008 року пройшло більше ніж 3 роки. Також відповідач не визнає розмір штрафних санкцій які позивач просить стягнути з останнього та просить суд застосувати до вимог позивача про стягнення пені та штрафу (10%) строк позовної давності та відмовити в задоволенні штрафу (10%) та пені через пропуск позивачем строку позовної давності. Зазначає, що оскільки на його думку Договір № 24 від 04.05.2007 року є неукладеним то нарахування позивачем штрафних санкцій є безпідставним.

У відповідності до вимог ст. 77 ГК України в судовому засіданні 07.11.2011 року оголошувалась перерва.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

04 травня 2007 року між Дочірнім підприємством «Вторметсплав»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шамбала-Плюс»був укладений договір поставки товару № 24 (далі - Договір), та Додаткові угоди до нього від 20.02.2008 року, від 30.12.2008 року та від 30.12.2009 року за умовами яких відповідач бере на себе зобов'язання передати лом та відходи чорних металів (далі - товар). Номенклатура, ціна за одиницю товару, кількість та загальна вартість товару, а також інші умови не обумовлені в Договорі, вказуються в специфікаціях, які є невідємною частиною Договору. (п. 1.1 Договору).

У відповідності до вимог п. 2.3. Договору, - після часткової передоплати за товар, відповідач, з моменту надходження грошових коштів на його поточний рахунок, зобов'язаний відвантажити товар (здати товар перевізнику) та в підтвердження цього надати по факсу четвертий екземпляр залізничної або товаротранспортної накладної позивачеві на протязі 2 днів. Відповідач зобов'язаний поставити позивачеві товар в пункт поставки обумовлений в п. 2.2. Договору в продовж 5-7 днів, але не більше 10 днів з моменту відвантаження товару (здачі товару перевізнику).

Розділом 3 Договору сторонами визначений порядок розрахунків, саме у відповідності до вимог п. 3.1 Договору оплата товару позивачем здійснюється в розмірі до 70% його вартості на протязі 3-х банківських днів з моменту здачі товару перевізнику та отримання в підтвердження цього по факсу 4 примірники залізничної або товарно-транспортної накладної. Остаточний розрахунок за поставлений товар та прийнятий підприємством, з відшкодуванням з/д тарифу, здійснюється позивачем на протязі 10 банківських днів з дати оформлення приймально-здатного акту (ф. 69, 19) на підприємстві.

Згідно п. 3.2 Договору, - позивач може здійснити часткову передоплату товару у розмірі до 70% від очікуваної вартості партії. Остаточний розрахунок за поставлений товар та прийнятий підприємством, з відшкодуванням з/д тарифу, здійснюється позивачем на протязі 10 банківських днів з дати оформлення приймально-здатного акту (ф. 69, 19) на підприємстві.

У відповідності до вимог п. 3.3 Договору, - на підставі актів прийомки (ф. 69, 19), позивач формує платіжне доручення та реєстр, який є підставою для розрахунку з відповідачем. На підставі реєстру здійснюється оформлення податкових накладних. За умови завантаження вагону не менш 50,0 т. повернення залізничного тарифу відшкодовується в повному обсязі, в іншому випадку відшкодування залізничного тарифу позивачем не здійснюється (п. 3.4 Договору).

На виконання вимог Договору в період з 08.05.07 р. по 02.10.08 р. Позивач перерахував на користь відповідача передоплату за товар з відшкодуванням залізничного тарифу за поставлений товар, у розмірі 4 849 341,80 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку Позивача № 2600630019366 в Першої Київської філії «ВІЕЙБІ Банк" м. Києва (а.с. 25-121 т. 1).

На виконання вимог Договору в період з 19.05.07р. по 18.11.08р. відповідачем здійснювались поставки товару на загальну суму 4611600,54 грн. з яких: 4427180,94 грн. - ціна товару та 184419,60 грн. - залізничний тариф на перевезення товару до пункту призначення, що підтверджується накладними (а.с. 122-150 т. 1, а.с. 1-13 т. 2) та приймально-здатними актами (а.с. 14-43 т. 2), актами здачі-прийомки виконаних робіт (а.с. 44-53 т. 2).

Пунктом 5.4 Договору сторонами встановлено, що у випадку, якщо відповідач не відвантажить і/або не поставить товар, у строки зазначені в п. 2.3. даного Договору, відповідач зобов'язаний повернути отримані кошти впродовж наступних 3-х банківських днів, а також оплатити позивачеві штраф у розмірі 10% отриманих коштів. У випадку якщо відповідач не повертає кошти протягом зазначених 3-х банківських днів, відповідач також виплачує позивачеві пеню в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожний день прострочення повернення коштів. Сплата штрафу не звільняє позивача від сплати пені.

Так, відповідачем за період з 12.01.2009 року по 05.11.2010 року було повернуто позивачеві 152741,26 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 55-77 т. 2).

Отже відповідач вимоги договору щодо поставки оплаченого позивачем товару в повному обсязі не здійснив, грошові кошти перераховані позивачем в повному обсязі не повернув, таким чином грошові кошти в розмірі 85000,00 грн. (4849341,80 грн. - 4611600,54 грн. - 152741,26 грн.) залишаються на рахунку відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 693 ЦК України, - якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 526 ЦК України, - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 7.1. Договору та Додаткової угоди до договору від 30.12.09 р. сторони передбачали, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які залишилися не виконані за Договором та відповідальності за порушення умов цього Договору.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобовязання щодо поставки позивачеві заборгованості, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимог щодо стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 85000,00 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Договору та Закону та підлягають задоволенню.

Позивач за неналежне виконання вимог Договору нарахував та просить суд на підставі п. 5.4 Договору стягнути з відповідача пеню в розмірі 123873,29 грн. та штраф в розмірі 23774,13 грн.

Вказані вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Частиною 1 статті 258 Цивільного кодексу України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

У відповідності до п. 1 ч. 2 статті 258 Цивільного кодексу України, - позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Остання оплата позивачем була здійснена 02.10.2008 року, відповідач на підставі п. 2.3 Договору повинен був здійснити поставку товару не пізніше 12.10.2008 року, тобто з 13.10.2008 року починається перебіг строку для нарахування пені та штрафу як то визначено ч. 6 ст. 232 ГК України та перебіг строку для застосування позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості по Договору та штрафних санкцій за неналежне виконання вимог Договору 04.10.2011 року після закінчення встановленого п. 1 ч. 2 статті 258 Цивільного кодексу України річного строку позовної давності без наведення поважних причин його пропуску.

Оскільки відповідач у наданому до суду 07.11.2011 року відзиві просить суд застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення з нього пені та штрафу, то до заявлених позивачем вимог у відповідності до вимог п. 1 ч. 2 статті 258 Цивільного кодексу України застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, - сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 123873,29 грн. та штрафу в розмірі 23774,13 грн.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання за вимогою кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

За прострочення виконання відповідачем договірних зобовязань позивачем з урахуванням ст. 625 ЦК України зроблений розрахунок інфляційних в розмірі 34908,31 грн., та 3% річних в розмірі 10124,71 грн., розмір яких обґрунтований відповідно до вимог закону та підлягає задоволенню.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, та оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заперечення відповідача в яких він вказує що Договір поставки товару № 24 ід 04.05.2007 року є неукладеним не заслуговують на увагу з огляду на те що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами, вказана правова позиція також зазначена в Постанові Верховного Суду України від 25.06.2011 № 7/221-09 та у доповненнях до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів".

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 77, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Шамбала-Плюс” (54017, м.Миколаїв, вул.Севастопольська, б.1 кв. 1, р/р 26008640906201 в обл. ФАКБ «Укрсоцбанк»м.Миколаїв, МФО 326018, код ЄДРПОУ 34437622) на користь Дочірнього підприємства “Вторметсплав” (03087, м.Київ, вул.П.Козицького, б.5, р/р 260063010952 в АТ «Банк «Національні інвестиції»у м.Києві, МФО 300498, код ЄДРПОУ 30631526) заборгованість в розмірі 85000,00 грн., інфляційних в розмірі 34908,31 грн., 3% річних в розмірі 10124,71 грн., 1305,10 грн. держмита, та 110,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 12.12.2011 року.

Суддя Н.О.Семенчук