Рішення № 20012626, 15.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.11 Справа № 5015/6584/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.,

при секретарі Іваночко В.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом позивача Відкритого акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65», м. Львів,

До відповідача: Львівського комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Франківського району», м. Львів,

про стягнення 98 953 грн. 20 коп. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Відкритого акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65»до Львівського комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Франківського району»про стягнення 82 533 грн. 28 коп. суми основної заборгованості, 4941 грн. 80 коп. пені, 8615 грн. 42 коп. інфляційних втрат, 2862 грн. 70 коп. трьох відсотків річних та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.11.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 24.11.2011 року, про що сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64 (докази в матеріалах справи).

Судове засідання 24.11.2011 року відкладено на 15.12.2011 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача в судове засідання 15.12.2011 року зявився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився, причин неявки суду не повідомив, хоча 05.12.2011 року був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується долученим до матеріалів справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 79013 0308491 9.

Враховуючи повторну неявку повноважного представника відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Відкрите акціонерне товариство «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 03448630, знаходиться за адресою: 79058, Львівська область, м. Львів, пр. Чорновола, буд. 63, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 378572 та Довідкою Головного управління статистики у Львівській області з ЄДРПОУ серії АА № 062154 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Львівське комунальне підприємство «Шляхово-ремонтне підприємство Франківського району»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 03348979, знаходиться за адресою: 79031, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд 193, що підтверджується Спеціальним витягом з ЄДРПОУ від 25.11.2011 року № 11873270 (докази в матеріалах справи).

01.07.2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65»(надалі позивач, субпідрядник) та Львівським комунальним підприємством «Шляхово-ремонтне підприємство Франківського району»(надалі відповідач, підрядник) укладено договір № 1607 (надалі договір).

Станом на час розгляду справи по суті сторонами не подано доказів розірвання, та/або визнання недійсним договору від 01.07.2010 року № 1607.

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Вказаний договір за своєю правовою природою, основними та не основними (другорядними) ознаками є договором підряду, який укладено відповідно до статті 837 ЦК України.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобовязується збудувати і здати у встановлений строк обєкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобовязується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обовязок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Пунктом 1.1. договору визначено, що підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання робіт власними та залученими силами по поточному ремонту міжквартального проїзду по вул. Тролейбусна, № 2-6.

Розділом 2 договору передбачено зобовязання сторін, розділом 3 - вартість виконаних робіт.

Так, у відповідності до пункту 2.1.3. договору підрядник зобовязаний проводити оплату виконаних робіт протягом тридцяти календарних днів з дня підписання актів приймання виконаних будівельних робіт.

Згідно пункту 3.1. договору вартість виконаних робіт згідно договору становить 176354 грн. 10 коп. з урахуванням податку на додану вартість.

Розділом 4 договору визначено розрахунки за виконані роботи, розділом 5 відповідальність сторін за договором.

У відповідності до пункту 4.1. договору підставою для проведення розрахунків є акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, підписані уповноваженими представниками сторін і належним чином засвідчені.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що розрахунки за виконані роботи можуть проводитись згідно чинного законодавства в термін, визначений в пункті 2.1.3. договору.

Згідно пункту 5.1. договору у разі порушення умов договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що у випадку порушення з вини підрядника строків оплати виконання робіт, підрядник сплачує субпідряднику пеню за кожний день прострочення термінів оплати робіт, в розмірі облікової ставки НБУ, збільшеної в півтора рази, що діяла в період, за який сплачується пеня з урахуванням офіційного рівня інфляції, від суми неоплачених робіт.

Позивач взяті на себе договірні зобовязання виконав в повному обсязі, здійснив поточний ремонт міжквартального проїзду по вул. Тролейбусна, № 2-6 вартістю 175728 грн. 90 коп., що підтверджується підписаним повноважними представниками та завіреними печатками юридичних осіб, - сторін за договором Актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № 1 за липень 2010 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ форми КБ-3 за липень 2010 року (докази в матеріалах справи).

Відповідач взятих на себе зобов'язань з оплати виконаних робі належним чином не виконав, сплатив на користь позивача 93195 грн. 62 коп., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 82 533 грн. 28 коп. (розрахунок заборгованості в матеріалах справи).

З метою досудового врегулювання спору позивач Претензією від 27.09.2011 року вих. № 295 звернувся до відповідача з вимогою про оплату заборгованості в розмірі 82533 грн. 28 коп., яку відповідачем залишено без реагування.

Таким чином, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 82 533 грн. 28 коп. і станом на день розгляду справи по суті доказів погашення заборгованості сторонами суду не подано.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

В даному випадку господарське зобовязання виникло з договору від 01.07.2010 року № 1607, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Статтею 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору і якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 332 ЦК України, за договором підряду, підрядник зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться (ст. 161 ЦК України). Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Частиною 4 статті 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Стаття 179 ГК України передбачає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частино 2 цієї статті передбачено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002року № 2921-111, передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 ст. 343 ГК України чітко визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Окрім стягнення основної суми заборгованості за договором позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь пеню в розмірі 4 941 грн. 80 коп., яка нарахована у відповідності до пункту 5.3. договору (розрахунок пені в матеріалах справи).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Окрім того позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 8 615 грн. 42 коп. інфляційних втрат та 2 862 грн. 70 коп. трьох відсотків річних, нарахованих у відповідності до частини другої статті 625 ЦК України. (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 20, 21, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44-49, 75, 82-85, 116-118 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовільнити повністю.

2.Стягнути з боржника: Львівського комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Франківського району»(79031, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд 193; код ЄДРПОУ 03348979) на користь стягувача: Відкритого акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65»(79058, Львівська область, м. Львів, пр. Чорновола, буд. 63; код ЄДРПОУ 03448630) 82 533 грн. 28 коп. - основного боргу, 4 941 грн. 80 коп. пені, 8 615 грн. 42 коп. інфляційних втрат, 2 862 грн. 70 коп. трьох відсотків річних, 989 грн. 53 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.

15.12.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Мотивувальна частина рішення складена, оформлена і підписана відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.