Рішення № 20012546, 13.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.11 Справа№ 5015/6057/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: ПАТ “Укртелеком” в особі Львівської філії ПАТ “Укртелеком”, м.Львів;

До відповідача: Військова частина А1642, м.Радехів, Львівської обл.;

Про: стягнення суми боргу 14410,62грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Позивача: ОСОБА_1- предст (дов. від 13.06.2011р.);

Відповідача: не зявився;

Представнику позивача, який взяв участь у справі, роз'яснено його права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу представник позивача відмовився.

Суть справи :

Позовні вимоги заявлено ПАТ “Укртелеком” в особі Львівської філії ПАТ “Укртелеком”, м.Львів до відповідача: Військова частина А1642, м.Радехів, Львівської обл. про стягнення суми боргу 14410,62грн.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду, ухвалою від 17.10.2011р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити судовий розгляд справи на 09.11.2011р. Цією ж ухвалою суд зобовязав сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

Судове засідання відкладалось з причин, викладених у відповідній ухвалі суду.

Відповідно до пункту 3.6 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 (зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

В пункті 11 Інформаційного листа “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” Вищий господарський суд України зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом, згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Вказане підтверджується пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році".

Крім того, в матеріалах справи міститься картка поштового повідомлення разом із конвертом з підписом поштового відділу (повернуто за закінченням терміну зберігання).

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У звязку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Суд вважає можливим розглянути матеріали справи за наявними у ній документами керуючись вимогами ст.75 ГПК України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно зясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

01.09.2008р. між Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” та Військовою частиною А1642 було укладено Договір №468108-465 оренди нерухомого майна Товариства.

Відповідно до вимог п.п.1.1 даного Договору, позивач (Орендодавець) передає, а відповідач (Орендар) бере у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване на другому поверсі у будинку №24, який знаходиться за адресою: м. Радехів, вул.Львівська для розміщення і технологічного обладнання орендаря.

Термін дії Договору встановлений п. 12.1. з 01.09.2008р. по 31.08.2011р. Відповідно до Акту передачі-приймання майна від 01.09.2008р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв у відповідності до Договору вказане майно.

Згідно з п.п.6.1.3. Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором, у терміни, визначені п.п.3.1 вказаного Договору, проте оплата орендної плати відповідачем не здійснювалась в повному обсязі та на момент подання позову заборгованість не погашена. Станом на 01.10.2011р. заборгованість складає 13372,39грн.

Розділом 8 Договору № 468701-498 від 01.12.2010р. (п.8.2) передбачена відповідальність у вигляді пені за неналежне виконання грошових зобов'язань в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості. Розмір пені за неналежне виконання зобов'язання складає 414,49 грн. (розрахунок штрафних санкцій додається).

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума індексу інфляції складає 417,34грн., три проценти рі чних - 206,40 грн. (розрахунок додається).

Отже загальна сума боргу складає 14410,62грн

При вирішенні справи суд виходив з наступного:

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог ч.2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно із ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки невиконанням договірних зобовязань відповідачем допущено порушення ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України, за що, згідно із ст. 611, 625 ЦК України, наступає відповідальність у виді стягнення боргу в сумі 14764,79грн., 417,34грн.- інфляційні витрати, 206,40грн.- 3% річних та 414,49грн.- пені суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно із ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача. Оскільки спір виник з його вини.

Керуючись вимогами ст.ст. 11, 509, 527, 599, 610, 611, 625, 628 ЦК України, ст.ст. 193, 229,ГК України, ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Військової частини А1642 (80200, Львівська обл., м.Радехів, р\р 35219024000479 в ОУДК м.Львів, МФО 825014, код ЄДР 01186030) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Львівської філії ПАТ “Укртелеком” (79000, м.Львів, вул.Дорошенка,43; п/р 260018273 в ЛФ ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 325570, код ЄДРПОУ 01186030) 14764,79грн., 417,34грн.- інфляційні витрати, 206,40грн.- 3% річних та 414,49грн.- пені, 158,03грн.- витрат на оплату державного мита та 236,00грн.- витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Відповідно до ст.85ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення, яке виготовлено та підписано 19.12.2011р.

Суддя Левицька Н.Г.