Рішення № 20012431, 13.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.11 Справа№ 5015/6024/11

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Івано-Франківськ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Західенерго», м.Львів

про стягнення 54390,51 грн.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 - адвокат

Від відповідача: не зявився

Представнику позивача розяснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Івано-Франківськ до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Західенерго», м.Львів про стягнення 54390,51 грн., а також судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 18.10.2011 року порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 17.11.2011 року.

Попередній розгляд справи викладено в ухвалі суду від 17.11.2011р.

Позивачем явку представника в судове засідання забезпечено, позов підтримано з підстав викладених у позовній заяві та виражено прохання про його задоволення. Також подано заяву від 13.12.2011р. (вх.№29617/11 від 13.12.2011р.) в якому виражено прохання про долучення до матеріалів справи касових ордерів №1 від 20.07.2011р., №2 від 02.12.2011р. та акту прийому-передачі робіт від 02.12.2011р., якими підтверджується факт надання правової допомоги та стягнути на користь позивача 6700 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідачем явки представника в судове засідання не забезпечено, подано клопотання від 12.12.2011р. №82-4092 (вх.№29566/11 від 13.12.2011р.) в якому виражено прохання про відкладення розгляду справи та продовження терміну вирішення спору для надання можливості сторонам врегулювати спір в добровільному порядку шляхом підписання мирової угоди (проект мирової угоди підписаний відповідачем подано в додатку до клопотання). Дане клопотання позивачем заперечено в заяві від 13.12.2011р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Судом встановлено:

10 липня 2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Західенерго», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ЗАХІДЕНЕРГО»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір підряду № 085/ПР-1.

Відповідно до п. 1.1. договору, предметом договору є роботи по створенню дизайну та виготовлення стерео-голографічного панно при вході на центральну прохідну Бурштинської ТЕС, яка є відокремленим структурним підрозділом замовника.

Відповідно до умов договору, сторонами було затверджено та підписано кошторис на виконання робіт (додаток № 1 до договору) та калькуляцію від 18.06.2008р.

Згідно вказаного кошторису, а також відповідно до п. 1.3. договору, загальна сума Договору складає 99 645,51 грн. без ПДВ.

На виконання умов договору, відповідачем було здійснено оплату за виконані підрядні роботи на загальну суму 64 000,00 грн., що підтверджується виписками за особовим рахунком ФОП ОСОБА_1

Пунктом 2.5. договору передбачено, що датою виконання зобов'язання підрядником, вважається дата підписання сторонами актів здавання-приймання виконаних робіт.

Згідно акту № 1 про виконання робіт від 30.12.2008р., роботи підрядником було виконано в повному обсязі та заперечень з приводу строків та якості у замовника не було, а отже виконання було прийнято в повному обсязі.

Разом з тим, відповідно до п. 3.4. договору, кінцевий розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником протягом десяти календарних днів з моменту підписання сторонами акту здавання-приймання.

Таким чином, кінцевою датою розрахунку по договору було 09 січня 2009 року.

Позивачем надіслано претензію від 21.07.2011р. №1, яку відповідачем залишено без відповіді та задоволення.

І станом на день подання позову заборгованості відповідачем в повному обсязі, в порушення п.3.4 договору, не погашено і становить 35645,51 грн.

За прострочення виконання зобовязання позивачем нараховано 2116 грн. пені, 4277 грн. штрафу, 9374 грн. індексу інфляції, 2923,91 грн. 3% річних.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст.193 ГК України ст.ст. 526, 530 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до закону, умов договору, інших правових актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Не допускається одностороння відмова від зобовязання.

Згідно ст.229 ГК України, ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. А тому вимоги позивача про стягнення 9374 грн. індексу інфляції, 2923,91 грн. 3% річних підставні і підлягають до задоволення.

Відповідно до п.4.1 договору за порушення строків виконання підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що кінцевий розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником протягом десяти календарних днів з моменту підписання сторонами акту здавання приймання.

Оскільки, акт здачі-приймання робіт підписано сторонами 30.12.2008р., то саме з 09.01.2009р. позивач на протязі шести місяців, у відповідності до ч.6 ст. 231 ГК України, мав право нараховувати пеню. Позивачем пеню та штраф нараховано за період з 10.01.2009р. до 10.06.2009р.

Крім того, слід звернути увагу, що згідно ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення пені та штрафу застосовується позовна давність в один рік. Останнє за часом порушення Відповідачем свого грошового зобов'язання відбулося 09.01.2009р. Отже станом на день подання позову (14.10.2011 р.) позовна давність на стягнення пені та штрафу сплила. Згідно ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Оскільки, у відзиві на позову заяву від 17.11.2011р. №82-3815 (вх..№26830/11 від 17.11.2011р.) ПАТ «Західенерго»заявлено про застосування позовної давності, то відносно пені та штрафу обчислених за період з 10.01.2009р. по 10.06.2009р. слід застосувати термін позовної давності і в цій частині в позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення 35645,51 грн. заборгованості, 9374 грн. індексу інфляції, 2923,91 грн. 3% річних.

10 липня 2011 року між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 укладено договір про надання адвокатської юридичної допомоги. Відповідно до п. 1.1. адвокат бере на себе зобовязання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобовязаний оплатити замовлення в порядку та строки обумовлені сторонами.

Згідно п. 3.1. договору від 10.07.2011р. за правову допомогу замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі визначеному в додатку №1 до договору.

Згідно додатку №1 до договору від 10.07.2011р. сторонами погоджено винагороду за надання правової допомоги у розмірі 6000 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п. 10 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Згідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають платі за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача;при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Належним доказом підтвердження витрат сторони, пов'язаних з отриманням правової допомоги, згідно з п. 10 Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України за N 02-5/78 від 04.03.98 р. є відповідна угода про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформлена довіреність, видана стороною представникові для представництва інтересів цієї сторони у суді, а також платіжне доручення або інший документ, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Представником позивача подано акт прийому-передачі робіт від 02.12.2011р. та квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 10.07.2011р. та № 2 від 02.12.2011р. на загальну суму 6700 грн., що засвідчують факт надання правової допомоги та виражено прохання про їх стягнення з відповідача на користь позивача.

Проте, суд не може погодитись з вимогою позивача про стягнення 6700 грн., оскільки вона неспіврозмірна сумі заявленої до стягнення. А тому суд приходить до висновку про необхідність частково задоволення вимоги про стягнення витрат на адвокатські послуги, а саме на суму 3350 грн.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Західенерго»(79026, м.Львів, вул.Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 23269555) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 35645,51 грн. заборгованості, 9374 грн. індексу інфляції, 2923,91 грн. 3% річних, а також 3350 грн. витрат на адвокатські послуги, 479,43 грн. державного мита та 207,98 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 2116 грн. пені, 4277 грн. штрафу, 65,57 грн. державного мита та 28,02 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Рішення оформлене і підписане 19.12.2011р.

Суддя Станько Л.Л.