Рішення № 20012197, 13.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.11 Справа№ 5015/6754/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ДП «Вугілля України», м.Київ

до відповідача: ДП «Львіввугілля», м.Сокаль

про: стягнення 77161,50 грн.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1 представник (Довіреність №29-12/57-Д від 29.12.2010р.)

Від відповідача: не зявився

Представнику позивача розяснено права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ДП «Вугілля України», м.Київ до відповідача ДП «Львіввугілля», м.Сокаль про стягнення 77161,50 грн.

Ухвалою суду від 07.11.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 29.11.2011р. З підстав, викладених в Ухвалі суду від 29.11.2011 р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні представник позивача заявлені у позовній заяві вимоги підтримав.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

01.02.2010 р. між сторонами у справі укладено Договір поставки вугілля № 14-10/1-ЕН, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобовязання постачати позивачу продукцію вугілля в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в цьому Договорі, а позивач у свою чергу зобовязався сплачувати вартість поставленого вугілля.

31.03.2010 р. сторони підписали Додаток № 04/10-1 до Договору, в якому погодили період поставки, вантажовідправників, якісні показники вугілля Г 0-200 та порядок розрахунку вартості вугілля. Вантажоотримувачем згідно Додатку визначено Бурштинську ТЕС ВАТ «Західенерго».

Як зазначається у позовній заяві на виконання умов Договору та Додатку 15-17 квітня 2010 р. відповідач відвантажив на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ «Західенерго»11 105, 50 т. вугільної продукції марки ГЖСШ 0-13, у вагонах №№ 68604370, 6882368, 65741647, 68534841, 66575788, 67389973, 67915256, 66627530, 66782772, 65396236, 67190157, 67897066, 67862466, 67371047, 66841545, 67183038, 65555823.

Базову якість вугілля марки ГЖСШ 0-13 та граничні показники сторонами обумовлено у п. 7.1 Договору, відповідно до якого базова зольність повинна становити 23,0 %, базова волога 8,9 %, зольність не більше 28 %, волога не більше 14,0, вихід легких речовин в межах 38-46 %, температура плавкості золи 1270-1350 єС.

Відповідно пункту 5.5. Договору якість вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у посвідченні якості, складеному на партію та результатів приймання у Вантажоотримувача.

Відповідно пункту 5.6. Договору передбачено, що якщо показники зольності та вологи по посвідченням якості та результати хімлабораторії Вантажоотримувача, більше за встановлену допустиму похибку випробування згілно ДСТУ 4096-2002 Вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, направляє Вантажовідправнику вугілля телеграму про виклик його представників для проведення спільного опробування такого вугілля, результати якого сторонами приймаються беззаперечно.

У відповідності до п. п. 5.6 Договору, для здійснення безперебійного та оперативного приймання вугілля на ТЕС, вугілля, що надійшло у квітні 2010 р. у вищезазначених вагонах, приймалось за кількістю та якістю спільно з представниками Постачальника.

При спільному відборі проб та встановлення якості вугілля, були встановлені наступні показники якості: у вагонах №№: 67190157, 67897066, 67862466, 67371047, 66841545, 67183038 зональність становила 28,5 %, волога 9,8 %; у вагонах №№: 68604370, 6882368, 65741647, 68534841, 66575788 зональність становила 30,7 %, волога 8,7 %; у вагонах №№: 67389973, 67915256, 66627530, 66782772, 65396236 зональність становила 29,8 %, волога 10,1 %, що підтверджується актами відбору проб № 2413 від 17.04.2010 р., № 2364 від 15.04.2010 р., № 2384 від 16.04.2010 р. та актами приймання № 2413 від 18.04.2010 р., № 2364 від 16.04.2010 р., № 2384 від 17.04.2010 р.

Відповідно до п. 3.4.4. Договору позивачу надано право відмовитись від приймання та оплати вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень.

Листами №№ 06/1022, 321, 323 від 19.04.2010 р., №№ 06/1010, 326 від 16.04.2010 р. аантажоотримувач (Бурштинська ТЕС ВАТ «Західенерго») повідомила відповідача про відмову від прийняття неякісної продукції.

У зв'язку з надходженням вугілля із значним перевищенням встановлених договором гранично допустимих критеріїв якості, 17.04.2010 р. та 19.04.2010 р. вугілля у вищезазначених вагонах було повернуто відповідачу, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№ 36408695, 36408692.

Поставкою вугілля неналежної якості позивачу було завдано збитків на суму 77 161,50 грн. Вказану суму збитків позивач обґрунтовує наступним:

Підписавши договір поставки з ДП «Львіввугілля»(де Вантажоотримувачем є Бурштинська ТЕС ВАТ «Західенерго») позивачем було укладено договір з аналогічними умовами з ВАТ «Західенерго»(де постачальником є ДП «Вугілля України»).

Враховуючи те, що поставлене вугілля було неналежної якості Вантажоотримувачем (ВАТ «Західенерго»), було понесено збитки на загальну суму 42 850, 20 грн., з яких: провізна плата від станції Вантажоотримувача до Вантажовідправника (від станції Бурштин до станції Соснівка) в сумі 33 646, 80 грн. з ПДВ, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу №№ 36408695, 36408692, а також переліком ТЕХПД №№ 312, 398; плата за користування вагонами за час простою вагонів на території Бурштинської ТЕС в розмірі 7 829, 88 грн. з ПДВ, що підтверджується відомостями плати за користування вагонами №№ 17040666, 1904068 та переліками ТЕХПД №№312, 398; плата за додаткові збори у розмірі 1 373, 52 грн., з ПДВ, що підтверджується накопичувальними картками №№ 17040178, 19040185 та переліками ТЕХПД №№312,413.

ВАТ «Західенерго», як Вантажоотримувач спірного вугілля, звернулося до господарського суду м. Києва про стягнення з ДП «Вугілля України»збитків за переадресування вищеперерахованих вагонів з вугіллям неналежної якості у розмірі 42 850, 20 грн. (справа № 1/392).

Господарським судом м. Києва позовні вимоги ВАТ «Західенерго»задоволено у повному обсязі, та стягнуто з ДП «Вугілля України»суму збитків у розмірі 42 850, 20 грн., 428, 50 грн. витрати по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що становить загальну суму у розмірі 43 514, 70 грн.

Виконання вищевказаного рішення суду підтверджується підписаним ВАТ «Західенерго»та ДП «Вугілля України» Актом зарахування однорідних зустрічних вимог від 21.02.2011 р. на суму у розмірі 43 514, 70 грн. з ПДВ.

Окрім того, відповідно до умов п. 7.5. Договору, ДП «Вугілля України»оплатило вартість перевезення вугілля залізницею від станції Вантажовідправника до станції Вантажоотримувача грошовими коштами у розмірі 33 646, 80 грн. з ПДВ, що підтверджується залізничними накладними № 36517775, № 36517784, №36517791.

Так, загальна сума відшкодування становить 43 514, 70 грн. + 33 646, 80 грн. = 77 161, 50 грн.

ДП «Вугілля України»з метою вирішення питання в досудовому порядку зверталося до ДП «Львіввугілля»з претензіями (№ 1255/10 від 18.05.2010 р. та № 1590/10 від 17.06.2010 р.) У Відповідях на претензії (№ 7/948 від 28.05.2010 р. та № 7/1288 від 12.07.2010 р.) відповідач вимоги позивача визнав та вказав, що претензійні суми 42850,20 грн. та 33646,80 грн. будуть включені в розрахунки між підприємствами.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору поставки вугілля № 14-10/1-ЕН від 01.02.2010 р., відповідно до умов якого відповідач зобовязався постачати позивачу вугілля вугілля в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в цьому Договорі.

Відповідно до Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору (ст. 526 ЦК України). Аналогічна за змістом норма міститься у ст. 193 Господарського кодексу України.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що договірних зобовязань щодо поставки вугілля відповідач належно не виконав, оскільки поставлене вугілля було із значним перевищенням встановлених договором гранично допустимих критеріїв якості.

Факт поставки вугілля неналежної якості встановлено також рішенням Господарського суду м. Києва від 17.12.2010 р. у справі № 1/392 за позовом ВАТ «Західенерго»до ДП «Вугілля України»про стягнення 42850,20 грн. збитків.

Згідно приписів ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судом встановлено, що у звязку із неналежним виконанням відповідачем зобовязань позивачем було понесено збитки на загальну суму 77 161, 50 грн., з яких 33 646, 80 грн. це сплачена позивачем вартість перевезення вугілля залізницею від станції Вантажовідправника до станції Вантажоотримувача, оплата якої підтверджується залізничними накладними № 36517775, № 36517784, №36517791; 43 514, 70 грн. це сума, яку позивач сплатив ВАТ «Західенерго»згідно рішення Господарського суду м. Києва від 17.12.2010 р. у справі № 1/392.

У відповідності до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно приписів ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками, в розумінні ст. 224 ГК України, розуміються, зокрема, зроблені управненою стороною витрати.

Частина перша ст. 225 ГК України до складу збитків відносить також додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Стаття 228 ГК України надає учаснику господарських відносин, який відшкодував збитки, право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Враховуючи положення вищенаведених правових норм, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

Як вже зазначалося, у відповідях на претензії позивача відповідач претензійні вимоги на суму 77 161, 50 грн. визнав.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача. Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 224, 225, 228 ГК України, ст.ст. 22, 509, 526 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 35, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Державного підприємства “Львіввугілля” (80000, Львівська обл., м. Сокаль, вул. Б.Хмельницького, 26. Ідентифікаційний код 32323256) на користь Державного підприємства «Вугілля України» (01601,м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4. Ідентифікаційний код 32709929) 77 161, 50 грн. збитків; 771,62 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.12.2011р.