Рішення № 20012163, 05.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.11 Справа № 2/148

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Борислав Львівської області” до відповідача-1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Дрогобич та відповідача-2 Малого інноваційного підприємства “Науково-технічний центр “Рух-бізнес”, м. Борислав про стягнення 399862 грн. 15 коп. шляхом звернення стягнення на заставлене майно

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Борислав Львівської області” звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до відповідача-1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Дрогобич та відповідача-2 Малого інноваційного підприємства “Науково-технічний центр “Рух-бізнес”, м. Борислав про стягнення 399862 грн. 15 коп. шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 23.09.2010 р. призначив розгляд справи на 07.10.2010 р. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду. За клопотанням представника строк вирішення спору був продовжений.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.11.2010 р. провадження у справі №2/148 було зупинено.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.11.2011 р. провадження у справі №2/148 було поновлено.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем-1 було укладено кредитний договір, на виконання умов якого відповідачу-1 надано кошти в сумі 350000 грн. 00 коп. Відповідач зобовязувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. Однак, відповідач-1 свої зобовязання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість становила 315000 грн. 00 коп. по кредиту, 84862 грн. 15 коп. по сплаті процентів. Також зазначив, що між позивачем та відповідачем-2 було укладено договори іпотеки та застави, згідно умов яких відповідач-2 передав в іпотеку та заставу позивачу для забезпечення вимог позивача по кредитному договору нежитлові будівлі. Відповідно до умов договорів іпотеки та застави, в разі невиконання або неналежного виконання відповідачем-1 умов кредитного договору, позивач має право задовольнити забезпечені договорами іпотеки та застави вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, застави. У звязку з цим, представник позивача просив стягнути з відповідачів заборгованість на суму 399862 грн. 15 коп. шляхом звернення стягнення на заставлене майно. Представником позивача заявлено також клопотання про забезпечення позову шляхом заборони відповідчу-1 виїзду за кордон.

В судовому засіданні 07.10.2010 р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача-2 заборгованість шляхом звернення стягнення на заставлене майно на суму 399862 грн. 15 коп.

В судове засідання відповідачі явку представників не забезпечили, проти позову не заперечили, доказів погашення заборгованості не надали, вимог ухвали суду від 23.09.2010 р. не виконали, причин неявки не повідомили, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені (повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідачів, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 05.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

27 грудня 2007 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (банк), правонаступником якого є ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” та ФОП ОСОБА_2 (позичальник) було укладено генеральну угоду №545/ГУ6 про співпрацю щодо кредитування, за яким банк зобовязується здійснювати кредитування позичальника в розмірі 350000 грн. 00 коп. (ліміт кредитування) шляхом щорічного надання кредитів (відкриття кредитних ліній) в межах ліміту кредитування та на умовах, встановлених цією угодою.

На виконання вищевказаної генеральної угоди 27 грудня 2007р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (банк) та ФОП ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №545/Кр361.

За цим договором банк (позивач) зобовязувався надати позичальнику (відповідачу-1) кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 350000 грн. 00 коп. (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобовязувався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.

Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 26 грудня 2008 р. У разі несвоєчасного погашення суми, що перевищує ліміт кредитної лінії, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є пятий робочий день з дня, у якому сталось таке перевищення

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу-1 грошові кошти, що підтверджується випискою з банківського рахунку.

Відповідно до п. 3.2. кредитного договору про відкриття кредитної лінії №545/Кр361 від 27.12.2007 р., проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником (відповідачем-1), виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 16,5% річних.

1 травня 2007 р. сторони уклали договір про внесення змін №545/Кр361/1 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №545/Кр361 від 27.12.2007 р., яким погодили відсоткову ставку за користування кредитом в розмірі 18% річних.

3 квітня 2009 р. сторони уклали договір про внесення змін №545/Кр361/2 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №545/Кр361 від 27.12.2007 р., яким змінили графік зменшення ліміту кредитної лінії, погодили відсоткову ставку за користування кредитом в розмірі 23% річних та встановили дату остаточного повернення сум кредиту 26 червня 2009 р.

12 серпня 2009 р. сторони уклали договір про внесення змін №545/Кр361/3 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №545/Кр361 від 27.12.2007 р., яким змінили графік зменшення ліміту кредитної лінії, погодили відсоткову ставку за користування кредитом в розмірі 26% річних та встановили дату остаточного повернення сум кредиту 30 квітня 2010 р.

Проценти сплачуються позичальником щомісячно протягом 5 банківських днів з дати їх нарахування з поточного рахунку позичальника на рахунок установи банку (п. 3.2. договору).

Згідно п. 3.4. кредитного договору про відкриття кредитної лінії №545/Кр361 від 27.12.2007 р. (з наступними змінами), у випадку порушення позичальником встановленого п. 2.2. цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту, позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 28% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.2. цього договору.

У звязку з порушенням строків повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом, позивач звернувся до відповідача-1 з претензією за вих. №187 від 21.06.2010 р., в якій вимагав сплатити суму заборгованості. Відповідачем-1 вказана претензія залишена без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач-1 свої зобовязання перед позивачем щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами по кредитному договору про відкриття кредитної лінії №545/Кр361 від 27.12.2007 р. не виконав, на дату судового розгляду заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить 315000 грн. 00 коп. по кредиту, 84862 грн. 15 коп. заборгованості по сплаті процентів.

27 грудня 2007 р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір іпотеки з застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя.

За цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя (позивача), що випливають з генеральної угоди №545/ГУ6 про співпрацю щодо кредитування від 27.12.2007 р., укладеного між іпотекодержателем (позивачем) та боржником (відповідачем-1), за умовами якого останній зобовязаний в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути іпотекодержателю до 30.04.2010 р. кредит у розмірі 350000 грн. 00 коп., проценти за користування ним у розмірі 26% річних, комісійну винагороду у розмірі 1% від ліміту кредитної лінії, в тому числі проценти за неправомірне користування кредитом 28% річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання боржником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2. договору іпотеки з застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.12.2007 р., предметом іпотеки є нежитлова будівля тарного складу, що позначена на плані літерою “А-1”, цегляна, загальною площею 1371,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Борислав, вул. Дрогобицька, 42.

Згідно п. 5.1 договору іпотеки з застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.12.2007 р., іпотекодержатель (позивач) набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у випадку, якщо у момент настання строку виконання боржником (відповідачем-1) зобовязань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум процентів (у тому числі процентів за неправомірне користування кредитом); та або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором.

27 грудня 2007 р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договори застави №361 та 361/1.

За цими договорами забезпечуються вимоги заставодержателя (позивача), що випливають з генеральної угоди №545/ГУ6 про співпрацю щодо кредитування від 27.12.2007 р. (а також усіх додаткових угод до нього), укладеного між заставодержателем (позивачем) та позичальником (відповідачем-1), за умовами якого останній зобовязаний повернути заставодержателю до 30.04.2010 р. кредит у розмірі 350000 грн. 00 коп., проценти за користування ним у розмірі 26% річних, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 28%, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання заставодавцем умов кредитного договору, у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2. договорів застави №361 та 361/1 від 27.12.2007 р., предметом застави є основні засоби та виробничі запаси, перелік яких викладений у додатку №1 та додатку №2 до цього договору №361, які є його невідємними частинами, а саме: пилораму стрічкову - 1 шт., станок для заточки - 1 шт., станок обрізний - 1 шт., станок торцовочний - 1 шт., станок оциліндровочний - 1 шт., установку енергетичну УЕАС-160 - 1 шт., колоди оциліндровочні 700 м.п., які знаходяться за адресою: Львівська область, м. Борислав, вул. Дрогобицька, 42, а також автомобіль ЗІЛ-133ГЯ НОМЕР_3, автокран, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1992 року випуску, колір синій, обєм двигуна 10850 см куб., свідоцтво про реєстрацію ТЗ ІНА №НОМЕР_4 від 22.10.2002 р. та автомобіль ЗІЛ-130, бортовий-С, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1985 року випуску, колір синій, обєм двигуна 6000 см куб., свідоцтво про реєстрацію ТЗ ІНА №НОМЕР_5 від 22.10.2002 р.

Згідно п. 5.1. договорів застави №361 та 361/1 від 27.12.2007 р., заставодержатель (позивач) набуває право звернення стягнення на майно та його реалізацію у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання позичальником зобовязань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до п. 2.2. кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум процентів за користування кредитом (сум комісійної винагороди за управління кредитом) (у тому числі процентів за неправомірне користування кредитом); та або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором

28.07.2010 р. позивач звернувся до відповідача-2 з претензією за вих. №336, в якій вимагав сплатити заборгованість відповідача-1 за кредитним договором. Відповідачем-2 вказана претензія залишена без розгляду та задоволення.

При прийнятті рішення суд виходив наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 2 ст. 575 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Частиною 2 цієї статті встановлено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 19 Закону України “Про заставу” встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно абз. 1 ст. 20 Закону України “Про заставу”, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави (абз. 6 ст. 20 Закону України “Про заставу”).

Абзацом 1 ст. 7 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобовязання.

Якщо вимога за основним зобовязанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобовязання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобовязання (абз. 2 ст. 7 Закону України “Про іпотеку”).

Згідно абз. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Правлінням ПАТ “Промінвестбанк” 08.02.2011 р. було прийнято рішення про реорганізацію філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Борислав Львівської області” у безбалансове відділення філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів”.

Статтею 25 ГПК передбачено, що в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Тому суд здійснює заміну позивача - Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Борислав Львівської області”, його процесуальним правонаступником - Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів”.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, заявлені до відповідача-2, обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю. В задоволенні позовних вимог до відповідача-1 слід відмовити повністю.

Суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, оскільки ним не подано належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому.

Оскільки спір виник з вини відповідача-2, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача-2.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 572, 575, 589, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 7, 33 Закону України “Про іпотеку” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Замінити позивача Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Борислав Львівської області”, його процесуальним правонаступником - Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів”.

2.Позов задоволити.

3.Стягнути з Малого інноваційного підприємства “Науково-технічний центр “Рух-бізнес”, м. Борислав, вул. Дрогобицька, 42, Львівська область (ідентифікаційний код 05594369) на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ, пров. Шевченка, 12 (ідентифікаційний код 00039002) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів”, м. Львів, вул. Гнатюка, 2 (ідентифікаційний код 09325637) заборгованість по кредитному договору про відкриття кредитної лінії №545/Кр361 від 27.12.2007 р. на суму 399862 грн. 15 коп., в тому числі 315000 грн. 00 коп. по кредиту, 84862 грн. 15 коп. по сплаті процентів шляхом звернення стягнення на заставлене майно, яке належить Малому інноваційному підприємству “Науково-технічний центр “Рух-бізнес”, а саме: пилораму стрічкову - 1 шт., станок для заточки пил - 1 шт., станок обрізний - 1 шт., станок торцовочний - 1 шт., станок оциліндровочний - 1 шт., установку енергетичну УЕАС-160 - 1 шт., колоди оциліндровочні 700 м.п., які знаходяться за адресою: Львівська область, м. Борислав, вул. Дрогобицька, 42 згідно договору застави №361 від 27.12.2007 р.; автомобіль ЗІЛ-133ГЯ НОМЕР_3, автокран, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1992 року випуску, колір синій, обєм двигуна 10850 см куб., свідоцтво про реєстрацію ТЗ ІНА №НОМЕР_4 від 22.10.2002 р. та автомобіль ЗІЛ-130, бортовий-С, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1985 року випуску, колір синій, обєм двигуна 6000 см куб., свідоцтво про реєстрацію ТЗ ІНА №НОМЕР_5 від 22.10.2002 р. згідно договору застави №361/1 від 27.12.2007 р.; нежитлову будівлю тарного складу, що позначена на плані літерою “А-1”, цегляна, загальною площею 1371,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Борислав, вул. Дрогобицька, 42, згідно договору іпотеки з застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу ОСОБА_3 27.12.2007 р. за реєстраційним №1746.

3.Стягнути з Малого інноваційного підприємства “Науково-технічний центр “Рух-бізнес”, м. Борислав, вул. Дрогобицька, 42, Львівська область (ідентифікаційний код 05594369) на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ, пров. Шевченка, 12 (ідентифікаційний код 00039002) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів”, м. Львів, вул. Гнатюка, 2 (ідентифікаційний код 09325637) 3998 грн. 62 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В задоволенні позовних вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відмовити повністю.

5.Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.