Рішення № 20011876, 12.12.2011, Амвросіївський районний суд Донецької області

Справа № 2-697/11

РІШЕННЯ

ім'ям України

"12" грудня 2011 р. Амвросіївський районний суд, Донецької області

в складі: головуючого - судді Ладе В.Р.

при секретарі Бачуріній М.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

та його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Амвросіївка справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»до ОСОБА_2 та Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди ( в порядку регресу),

В С Т А Н О В И В:

06 вересня 2011 року позивач ОСОБА_4 акціонерне товариство «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди ( в порядку регресу), обгрунтовуючи позовні вимоги наступним: 30 липня 2008 року у м. Макіївка сталася дорожньо-транспортна пригода –зіткнення автомобіля Сузукі, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, що належить ВАТ «НДІГМ ім. М.М.Федорова»та автомобіля ВАЗ 20163, державний реєстраційний номер 854 58 ЕК, під керуванням ОСОБА_2 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Сузукі, що належить ТОВ «НДІГМ ім. М.М.Федорова». Згідно довідки відділу ДАІ м. Макіївка № 1007 від 31 липня 2008 року дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Таким чином, у ВАТ «НДІГМ ім. М.М.Федорова», як у власника пошкодженого автомобіля, виникло право вимоги до ОСОБА_2 про відшкодування завданого збитку.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ЗАТ СК «Еталон»за полісом обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВА № 1424885.

02 листопада 2007 року між ЗАТ СК «ВУСО»та ВАТ «НДІГМ ім. М.М.Федорова»був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 71250-03-02.

Страховим випадком, згідно Договору страхування, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. Підставою для виплати страхового відшкодування згідно з умовами договору страхування є рахунок СТО (п. 5.2 договору страхування).

Відповідно до рахунку-фактури ТОВ «Алекс Моторс»№ СФ-000235 від 07 серпня 2008 року та рахунку-фактури ТОВ «Алекс-Моторс»№ СФ-0003418 від 22 жовтня 2008 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 20193 грн. 74 коп. і ця сума складає вартість страхового відшкодування.

Виплата страхового відшкодування була здійснена у відповідності до ст. 25 Закону України «Про страхування»на підставі заяви страхувальника, страхового акту № 5703-02 від 02 вересня 2008 року. Платіжним дорученням № 14107 від 02 вересня 2008 року та платіжним дорученням № 20196 від 11 грудня 2008 року страхове відшкодування було сплачено у повному обсязі.

На підставі ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, яки й виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду. Зазначене право також передбачене ст. 993 ЦК України. Таким чином, з моменту виплати страхового відшкодування у ЗАТ СК «ВУСО»виникло право вимоги до відповідачів ОСОБА_2 та ЗАТ СК «Еталон»щодо відшкодування спричиненого збитку в межах фактичних витрат ЗАТ СК «ВУСО», що дорівнює 20193 грн. 74 коп.

Згідно з договором відступлення прав вимоги від 23.12.2009 року ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»набуло належне ЗАТ СК «ВУСО»право вимоги, яке виникло у останнього на вищевказаних підставах.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в закритому акціонерному товаристві «Страхова компанія «Еталон», на адресу даного страховика була направлена заява про страхове відшкодування № 1831 від 18 серпня 2011 року. Однак, незважаючи на свій обов»язок відшкодувати заподіяну шкоду, відповідач не реагує на законні вимоги ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг».

Позивач просить стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» солідарно суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 20193 грн. 74 коп., а також понесені судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю – юрисконсульт публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просить їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав і суду пояснив, що, дійсно, з його вини сталася дорожньо-транспортна пригода, він був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України. Але він не має коштів для виплати спричиненої шкоди.

Представник закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Єталон», будучи належним чином повідомлений про день і час розгляду справи, у судове засідання не з»явився, причину неявки суду не повідомив. У наданому суду запереченні на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на наступне: 14 січня 2008 року між СК «Еталон»та ОСОБА_2 був укладений Договір № ВА/1424885 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах п. 3 ст. 15 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров»ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Забезпеченим транспортним засобом за вищезгаданим договором є автомобіль ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про загальнообов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно з Конституцією України та нормами чинного законодавства України, особа, яка скоїла правопорушення, може бути притягнута до відповідальності лише за умови доведеності її вини в судовому порядку. Особа вважається невинуватою у скоєнні правопорушення і не може бути піддана покаранню, поки її вину не буде доведено у судовому порядку. Але у матеріалах справи відсутнє рішення суду чи будь-який інший документ, що засвідчує вину ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 30 липня 2008 року.

На підставі п.1 ст.32 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» СК «Еталон»прийняла рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, так як цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не настала. Оскільки позивач не надав жодних доказів, підтверджуючих притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, то вимоги позивача щодо відшкодування матеріальної шкоди є безпідставними, необґрунтованими та нічим не підтвердженими.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. До такого висновку суд дійшов за наступних підстав:

30 липня 2008 року у м. Макіївка сталася дорожньо-транспортна пригода –зіткнення автомобіля Сузукі, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, що належить ВАТ «НДІГМ ім. М.М.Федорова»та автомобіля ВАЗ 20163, державний реєстраційний номер 854 58 ЕК, під керуванням ОСОБА_2 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Сузукі, що належить ТОВ «НДІГМ ім. М.М.Федорова». Згідно довідки відділу ДАІ м. Макіївка № 1007 від 31 липня 2008 року дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Амвросіївського районного суду від 20 серпня 2008 року до адміністративної відповідальності притягнутий ОСОБА_2 Згідно постанови суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 30 липня 2008 року о 13 год. 50 хв. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом ВАЗ-21063, державний номер НОМЕР_3, рухаючись по вул. Лихачова у м. Макіївка, при зміні направлення руху не переконався в безпеці маневру та що не скоїть перепон або безпеки руху іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого понудив водія автомобіля Форд Ескорт, державний номер НОМЕР_4, змінити напрямок свого руху та наїхати на бордюр ний камінь, при цьому автомобілі отримали механічні пошкодження. Водій ОСОБА_2 порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що ВАТ «НДГІМ ім. М.М. Федорова» є власником автомобіля Сузукі, який був пошкоджений з вини відповідача ОСОБА_2І, що підтверджено постановою Амвросіївського районного суду про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Таким чином, у ВАТ «НДІГМ ім. М.М.Федорова», як у власника пошкодженого автомобіля, виникло право вимоги до ОСОБА_2 про відшкодування завданого збитку.

02 листопада 2007 року між ЗАТ СК «ВУСО»та ВАТ «НДІГМ ім. М.М.Федорова»був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 71250-03-02.

Згідно з договором відступлення прав вимоги від 23.12.2009 року ПАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»набуло належне ЗАТ СК «ВУСО»право вимоги, яке виникло у останнього на вищевказаних підставах.

14 січня 2008 року між СК «Еталон»та ОСОБА_2 був укладений Договір № ВА/1424885 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах п. 3 ст. 15 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров»ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Забезпеченим транспортним засобом за вищезгаданим договором є автомобіль ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про загальнообов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Таким чином, вина ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 30 липня 2008 року знайшла своє підтвердження, тому вартість страхового відшкодування в сумі 20193 грн. 74 коп. , яка була здійснена у відповідності до ст. 25 Закону України «Про страхування», яка була сплачена у повному обсязі на підставі заяви страхувальника, страхового акту № 5703-02 від 02 вересня 2008 року, платіжним дорученням № 14107 від 02 вересня 2008 року та платіжним дорученням № 20196 від 11 грудня 2008 року, і ця сума, в порядку регресу, відлягає стягненню з відповідачів солідарно. Суд також вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним судові витрати в сумі 321 грн. 94 коп. солідарно.

На підставі ст. ст. 993, 1166, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, Закону України «Про страхування», керуючись ст. ст. 60, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»до ОСОБА_2 та Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди ( в порядку регресу) задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 та Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» на користь Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» у відшкодування матеріальної шкоди (в порядку регресу) 20193 грн. 74 коп. та судові витрати в сумі 321 грн. 94 коп., а всього в сумі 20515 грн. 68 коп. (Двадцять тисяч п»ятсот п»ятнадцять гривень 68 коп.) солідарно, на п/р 26004000100561 в Донецькій дирекції ПАТ Банк «Камбіо», МФО 394523, ЕДРПОУ 33792667.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Амвросіївський районний суд протягом десяти днів після його проголошення.

СуддяОСОБА_6