Рішення № 20011857, 20.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.11 Справа № 28/212/2011

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "НК полюс", м. Дніпропетровськ

до Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Київ

про стягнення 1 331 696 грн. 90 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., представник за дов. б/н від 01.11.2011;

від відповідача: представник не прибув;

від 3-ої особи: представник не прибув.

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач ТОВ "НК полюс" звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості у сумі 1 331 696 грн. 90 коп.

Відповідач та третя особа до судового засідання не прибули, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 08.12.2011, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, не скористалися.

Суд, враховуючи думку позивача та те, що розгляд справи неодноразово відкладався у звязку з неявкою відповідача, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у неї матеріалами за відсутності представників відповідача та третьої особи, явка яких не визнавалась судом обовязковою.

Відповідач не надав відзив на позовну заяву, що також не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухав пояснення позивача, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Сторонами у справі було укладено договір постачання № 36/06-2009 від 26.05.2009, за умовами якого постачальник (позивач) зобовязується поставити, а отримувач платник (відповідач) прийняти та оплатити відповідно до проведеної замовником (третьою особою) процедури закупівлі згідно Положення "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" в порядку та на умовах, визначених цим договором, бітуми нафтові дорожні вязкі БНД 60/90; БНД 90/130, названі у подальшому "товар".

Ціна на товар, який продається за цим договором, встановлюється в гривнях і вказується у специфікації до цього договору (п. 2.1). Специфікація до договору складається та погоджується сторонами на кожну місячну партію (поставку) товару окремо, у вигляді додатка, що є невід'ємною частиною договору (п. 2.2).

Отримувач - платник здійснює оплату за поставлену продукцію в гривнях за банківськими реквізитами постачальника в термін не пізніше ніж 30 банківських днів із дати постачання (а.с. 6.1).

У додатковій угоді № 1 від 22.06.2009 сторони встановили вартість товару у розмірі 4215 грн. за одну тону (п. 1).

У додатковій угоді № 2 від 14.10.2009 сторони встановили вартість товару у розмірі 4700 грн. за одну тону (п. 1).

У специфікації № 1 сторони визначили вартість товару бітуму у кількості 250 тон на суму 1 053 750 грн., у специфікації № 2 сторони визначили вартість товару бітуму у кількості 850 тон на суму 3 582 750 грн., у специфікації № 3 сторони визначили вартість товару бітуму у кількості 400 тон на суму 1 686 000 грн., у специфікації № 4 сторони визначили вартість товару бітуму у кількості 300 тон на суму 1 410 000 грн., у специфікації № 5 сторони визначили вартість товару бітуму у кількості 180 тон на суму 846 000 грн., у специфікації № 6 сторони визначили вартість товару бітуму у кількості 600 тон на суму 2 760 000 грн.

Додатковою угодою № 3 від 30.12.2009 сторони продовжили строк дії договору до 01.04.2010, а у додатковій угоді від 30.03.2010 до 01.06.2010.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними №№ РН-0001924 від 22.06.2009, РН-0001901 від 23.06.2009, РН-0001905 від 23.06.2009, РН-0001884 від 27.06.2009, РН-0001970 від 01.07.2009, РН-0001971 від 02.07.2009, РН-0001952 від 03.07.2009, РН-0001953 від 03.07.2009, РН-0001961 від 03.07.2009, РН-0001990 від 08.07.2009, РН-0002005 від 09.07.2009, РН-0002014 від 10.07.2009, РН-0002070 від 15.07.2009, РН-0002090 від 16.07.2009, РН-0002094 від 17.07.2009, РН-0002104 від 21.07.2009, РН-0002117 від 21.07.2009, РН-0002123 від 22.07.2009, РН-0002230 від 22.07.2009, РН-0002127 від 23.07.2009, РН-0002160 від 24.07.2009, РН-0002162 від 25.07.2009, РН- 0002175 від 27.07.2009, РН-0002176 від 28.07.2009, РН-0002905 від 15.10.2009, РН-0002949 від 16.10.2009, РН-0002964 від 19.10.2009, РН-0002990 від 21.10.2009, РН-0002992 від 22.10.2009, РН-0003020 від 23.10.2009, РН-0003101 від 02.11.2009, РН-0003149 від 03.11.2009, РН-0000852 від 23.04.2010, РН-0000853 від 23.04.2010, РН-0000854 від 23.04.2010, РН-0000855 від 23.04.2010, РН-0000856 від 24.04.2010, РН-0000857 від 24.04.2010, РН-0000858 від 24.04.2010, РН-0000885 від 27.04.2010, РН- 0000886 від 27.04.2010, РН-0000887 від 27.04.2010, РН-0000888 від 27.04.2010, РН-0000930 від 30.04.2010 на загальну суму 9 272 596 грн. 90 коп.

Товар відповідачем отриманий на підставі довіреностей № 163316/253 від 22.07.2009, № 7/1 від 14.10.2009, № 163284/224 від 22.06.2009, № 23/1 від 02.11.2009, № 142 від 21.04.2010.

Отриманий товар відповідачем був сплачений частково у сумі 7 940 900 грн., несплаченим залишився товар у сумі 1 331 696 грн. 90 коп.

Порушення відповідачем умов договору щодо його оплати стало підставою для звернення з даним позовом.

Правовідносини сторін виникли внаслідок укладення договору постачання № 36/06-2009 від 26.05.2009.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріалами справи доведено наявність заборгованості відповідача за договором постачання № 36/06-2009 від 26.05.2009 у сумі 1 331 696 грн. 90 коп. Факт отримання товару та наявність заборгованості відповідачем не спростовані. Строк зобовязання по оплаті отриманого товару у відповідача настав у відповідності до п. 6.1 договору не пізніше ніж 30 банківських днів з дати постачання.

Актом звірення розрахунків між сторонами станом на 20.12.2011 підтверджена заборгованість відповідача у сумі 1331696 грн. 90 коп. Акт підписаний позивачем та відповідачем, скріплений печатками обох підприємств.

За таких обставин, сума основного боргу підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі у сумі 1 331 696 грн. 90 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Оскільки відповідачем доказів відсутності боргу або його сплати до справи не надано, заперечень з боку відповідача щодо вірності розрахунку суми боргу не надійшло, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НК полюс" до Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 1 331 696 грн. 90 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Луганськ, вул. Лінія Залізниці, 9, ідентифікаційний код 31995774, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Полюс", м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, б. 2, корпус Е, кімната 504-Б, ідентифікаційний код 36162414, заборгованість у сумі 1 331 696 грн. 90 коп., державне мито у сумі 13 316 грн. 97 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 22.12.2011.

СуддяІ.В. Семендяєва