Рішення № 20011753, 19.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.11 Справа № 15/212пд/2011.

За позовом

Приватного підприємства «Квант Універсал», с. Заайдарівка Новопсковського району Луганської області

до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Київ, в особі Луганського обласного управління, м. Луганськ про визнання договору недійсним

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

За участю:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - ОСОБА_1, юрисконсульт, довіреність № 1336 від 23.06.2011.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання договору невідновлювальної кредитної лінії від 24.09.2007 № 108, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії Луганського обласного управління та ПП «Квант Універсал», недійсним. Позовні вимоги мотивовані наступним.

Договір невідновлювальної кредитної лінії від 24.09.2007 № 108 підписаний представником відповідача без необхідного обсягу повноважень.

Позивач не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвали суду направлялися позивачу за вказаною у позовній заяві адресою. Отримання процесуальних документів позивачем (його повноважним представником) підтверджується відміткою на повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Явка сторін у судове засідання не визнавалася обовязковою.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 28.11.2011 № 39-09/359, зокрема, посилаючись на те, що ОСОБА_2 підписав оскаржуваний договорів на підставі довіреності від 14.11.2006 № 5498, та зазначаючи, що господарським судом Луганської області вже розглядалася справ № 4/147пд/2011 за позовом ПП «Квант Універсал»до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі Луганського обласного управління про визнання кредитного договору недійсним.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представника відповідача, суд встановив наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», як кредитором, та Приватним підприємством «Квант Універсал», як позичальником, 24.09.2007 був укладений договір №108 невідновлювальної кредитної лінії та додаткові угоди до нього.

За предметом даного договору банк надав позичальнику кредит в розмірі 2 477 680 грн. 00 коп., в подальшому, згідно додаткової угоди №3 від 21.04.2008 збільшено розмір ліміту кредитування до 3 014 109 грн. 00 коп. (п. п.1.1-1.11 кредитного договору). Положеннями п. 1.6.1.1 договору встановлено, що відсотки за користування кредитом розраховуються Банком на основі процентної ставки в розмірі 16,5 відсотків річних, яка може бути змінена в порядку, визначеному цим Договором.

Від відповідача ВАТ «Ощадний банк України», вказаний договір підписаний заступником голови правління начальником Луганського обласного управління ОСОБА_2 на підставі довіреності від 14.11.2006 за реєстр. № 5498.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, мотивуючи свої вимоги тим, що договір невідновлювальної кредитної лінії від 24.09.2007 № 108 підписаний представником відповідача без необхідного обсягу повноважень.

Господарським судом Луганської області розглянута справа № 4/147пд/2011 за позовом Приватного підприємства «Квант Універсал» до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі Луганського обласного управління про визнання договору невідновлюваної кредитної лінії №108 від 24.09.2007 недійсним.

В обґрунтування позову про визнання договору недійсним, розглянутого у справі № 4/147пд/2011, позивач зазначав, що відповідачем перед укладанням та під час підписання правочинів не виконані вимоги цивільного законодавства, Закону України «Про захист прав споживачів»та «Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», не надано позивачу перед укладанням спірної угоди повної та достовірної інформації про сукупну вартість кредиту шляхом надання йому складеного бюлетеня, довідки або повідомлення, згідно вимог п. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»та пунктів 2.1, 2.2, 2.5 Правил. Позивач не давав письмового підтвердження про ознайомлення з вищенаведеною інформацією та дії Банка (відповідач) вчинені з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка заборонена, що привело в оману позивача. В продовж дії Договору відповідачем неодноразово було проведено збільшення розміру процентної ставки за користуванням кредитом, що вплинуло на діяльність позивача та привело його до скрутного фінансового становища.

Рішенням господарського суду Луганської області від 26.09.2011 у справі №4/147пд/2011 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду 15.11.2011 у справі №4/147пд/2011 рішення господарського суду Луганської області від 26.09.2011 у даній справі залишено без змін.

У позовній заяві, що розглядається у даній справі № 15/212пд/2011, позивач визначив інші підстави позову ніж ті, що були підставами позову за заявою, розглянутою у справі №4/147пд/2011.

Тому, відсутні підстави припинення провадження у справі за п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та відповідно спір у даній справі розглядається судом по суті з прийняттям рішення. Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які становлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до зазначених норм ст. 203 Цивільного кодексу України:

- 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

- 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

- 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

- 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

- 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

З приводу практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними Верховним судом України видано узагальнення від 24.11.2008.

Так, зазначено, що недійсність правочину виникає через те, що дія схожа на правочин, але за своєю суттю не відповідає його характеристикам. Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів:

- дефекти (незаконність) змісту правочину;

- дефекти (недотримання) форми;

- дефекти субєктного складу;

- дефекти волі невідповідність волі та волевиявлення.

Згідно із п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9, відповідно до частини першої ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, а саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсний правочин, який не вчинено.

В обґрунтування позову про визнання договору недійсним позивач зазначає, що договір невідновлювальної кредитної лінії від 24.09.2007 № 108 підписаний представником відповідача без необхідного обсягу повноважень.

Наведені доводи позивача відхиляються з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

За приписами ч. 4 цієї ж статті керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

В силу ч. 1 ст. 244 Цивільного кодексу України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Відповідно до ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Згідно до довідки № 456/06 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України керівником ВАТ «Державний ощадний банк України»станом на 16.01.2006 був ОСОБА_3.

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців серія ААА № 249001 від 11.10.2006 вбачається, що ОСОБА_3 має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності без обмежень.

Відповідно до довідки АА № 384539 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України керівником Луганського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк»станом на 21.06.2011 був ОСОБА_2.

За приписами п. 4.2 Положення про філію Луганське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України»Управління від імені банку має право вчиняти правочини, визначені законодавством України, цим Положенням, право на вчинення яких надається керівнику Управління на підставі довіреності. Так, головою правління ВАТ «Державний ощадний банк»ОСОБА_3 на підставі статуту була видана довіреність від 14.11.2006 за реєстр. №5498 на імя керівника Луганського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України»ОСОБА_2, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4.

В довіреності також зазначено, що вона дійсна з 05.12.2006 по 05.12.2007.

Зокрема, за довіреністю ОСОБА_2 надано право вчиняти правочини, в тому числі укладати та підписувати договори (правочини) щодо здійснення банківських операцій щодо розміщення залучених коштів від імені ВАТ «Ощадбанк»на встановлених банком умовах та на власний ризик.

В статті 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність»надано визначення терміну «банківська діяльність», за якою це є залученням у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»до банківських послуг належать розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

За правилами ч. 1 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

У другій частині вказаної статті вказано, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Враховуючи, що оскаржуваний договір укладено 24.09.2007, тому на момент укладання кредитного договору представник банку мав необхідний обсяг повноважень на укладання вказаного правочину, підтверджений довіреністю від 14.11.2006 за реєстр. № 5498.

Отже, позовні вимоги про визнання недійсним вказаного правочину за наведеними доводами є необґрунтованими.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у складі судового збору в сумі 941 грн. 00 коп. покласти на позивача.

Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір в сумі 985 грн. 00 коп.

Проте, відповідно до п.п.1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»(який набрав чинності з 01.11.2011) від 08.07.2011 № 3674-VІ за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Згідно із ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»на 01.01.2011 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 941 грн. 00 коп.

Тому, позивачу слід повернути зайво сплачені судові витрати у складі судового збору в сумі 44 грн. 00 коп., що є різницею між належною до сплати сумою судового збору (941 грн. 00 коп.) та сплаченою в розмірі 985 грн. 00 коп.

Згідно ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову Приватного підприємства «Квант Універсал»до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі Луганського обласного управління про визнання договору недійсним відмовити повністю.

2. Судові витрати у складі судового збору в сумі 941 грн. 00 коп. покласти на позивача.

3. Повернути Приватному підприємству «Квант Універсал», с. Заайдарівка Новопсковського району Луганської області, вул. Соснова, б. 20, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34780610, зайво сплачений судовий збір у сумі 44 грн. 00 коп., перерахований платіжним дорученням від 14.11.2011 № 122. Підставою для повернення сплачених судових витрат є дане рішення, підписане суддею та скріплене печаткою суду.

В судовому засіданні 19.12.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 22.12.2011.

СуддяЄ.Ю.Пономаренко