Рішення № 20011728, 19.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.11 Справа № 8/189/2011

За позовом Приватного підприємства "Агрохім Альянс", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецхімбуд", м. Северодонецк Луганської області, -

про стягнення 415200 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 директор, - наказ №1907/11-д(в/д) від 19.04.11 року, паспорт НОМЕР_1, вид. Соснівськими РВ УМВС У Дніпропетровській обл. 10.04.98 року;

від відповідача представник не зявився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію у сумі 415200,00 грн., нарахованої ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору № 03/06-1, укладеного між сторонами 03.06.11 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 01.12.11 року до 19.12.11 року у звязку з неявкою сторін та неподанням ними витребуваних судом документів та доказів.

До початку судового засідання 19.12.11 року від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні він позов підтримав у повному обсязі та подав заяву про забезпечення позову (вих. №б/н від 19.12.11 року) шляхом накладення арешту на майно відповідача та на його грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках, - у якій стверджується, що у нього є підстави вважати, що відповідач намагатиметься відчужувати належне йому майно або зняти кошти зі свого рахунку (докази сплати судового збору додано до заяви).

У судовому засіданні позивач пояснив, що, крім наведених у заяві доводів, станом на день розгляду цього спору по суті (тобто на 19.12.11 року) йому стало відомо, що: відповідач близько місяця, як перестав відповідати на телефонні дзвінки та ухиляється від будь-яких контактів; шляхом виїзду до міста Сєвєродонецька Луганської області позивач встановив, що відповідач відсутній як за своєю юридичною, так і за поштовою адресами; до господарського суду Луганської області надійшла низка позовів до відповідача про стягнення боргів.

Сукупність вищенаведених обставин, на думку позивача, може істотно утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду по цій справі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1;20; та ін.).

У звязку з викладеним суд виходить з наступного.

Позивач у позовній заяві в якості місцезнаходження відповідача вказав, що його адресами є: юридичною - місто Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 106/109 Луганської області , а поштовою місто Сєвєродонецьк, вул. Маяковського,7/2 (а.с.2-3); юридична адреса відповідача також підтверджується довідкою з ЄДР за №11573995 від 31.10.11 року (а.с.15).

На вказані адреси судом були спрямовані ухвали: від 16.11.11 року про порушення провадження по справі та від 01.12.11 року про відкладення її розгляду.

Станом на день винесення цього рішення оператор поштового звязку повернув до суду письмове повідомлення про вручення уповноваженій особі відповідача першого (29.11.11 року) та другого (від 01.12.11 року) поштових відправлень.

За таких обставин у суду маються підстави вважати, що ним вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

Позивач не заперечив проти розгляду справи за відсутності відповідача.

Розглянувши вищезгадане клопотання позивача, дослідивши обставини справи, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначено у абз. 2 ч.1 ст. 67 названого Кодексу позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Заслухавши позивача та оцінивши його доводи, викладені у заяві та наведені у судовому засіданні, суд погоджується з ними, крім доводу про відсутність відповідача за його поштовою адресою.

Перевіркою тверджень позивача щодо того, що до господарського суду Луганської області надійшла низка позовів до відповідача, судом встановлено, що згідно даним Єдиного державного реєстру судових рішень у листопаді 2011 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецхімбуд" надійшли 3 позови (справи №8/189/2011, №19/129/2011 та №26/203/2011).

З урахуванням вищевикладеного, а також обставин даної справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на майно та кошти відповідача в межах суми основного боргу та судового збору.

Таким чином, приймаючи до уваги обставини справи, наявні у ній докази, а також те, що відповідач належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, суд, керуючись ст.4-3,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,43 та 75 ГПК України, вважає за можливе здійснити вирішення цього спору по суті у даному судовому засіданні за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

03.06.11 року між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) у простій письмовій формі укладено договір №03/06-1, відповідно до якого продавець зобовязується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі товар), а покупець прийняти та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору (п.1.1).

Поставка товару здійснюється узгодженими партіями протягом 3-5 днів після отримання відповідної заявки покупця, якщо інше не обумовлено додатковою угодою сторін (п.2.2).

Право власності на товар переходить до покупця з моменту отримання ним товару від продавця (п.2.3).

Оплата товару здійснюється , як правило, на умовах 100% передплати (п.3.1), безготівково (п.3.3), на підставі виставлених продавцем рахунків. Відсутність рахунку не звільняє покупця від обовязку оплати отриманого від продавця товару (п.3.4).

На підтвердження поставки постачальник надає покупцеві видаткову накладну, рахунок-фактуру, сертифікат якості (п.2.2).

Розрахунки за договором здійснюються у розмірі 100-відсоткової передплати вартості партії товару згідно виставленого постачальником рахунку, безготівково, на розрахунковий рахунок постачальника (п.3.2).

Договір набуває чинності від дня його підписання сторонами та діє до 31.12.11 року (п.6.1) (а.с.7).

Згідно доданій до договору специфікації №1 до договору предметом договору є карбамід масою 120 тонн за ціною 2883,33 грн. за 1 тонну (без ПДВ) на загальну суму 415200,00 грн. (з ПДВ) (а.с.8).

З наданих до справи доказів (банківської виписки від 03.06.11 року) (а.с.9) вбачається, що відповідач на виконання умов пунктів 3.1, 3.3-3.4 договору спрямував на адресу покупця рахунок №сф-0000005 від 03.06.11 року на суму 415200,00 грн., який покупець отримав та того ж дня сплатив на його (відповідача) користь зазначену у рахунку суму грошових коштів (а.с.9).

Керуючись умовами п. 2.2 договору, продавець був зобовязаний впродовж 3-5 днів від дня надходження вищезгаданої суми коштів (тобто не пізніше 08.06.11 року) поставити на користь покупця 120 тонн карбаміду, але до цього часу не вчинив таких дій.

З огляду на цю обставину покупець 30.08.11 року за вих. №б/н спрямував на адресу продавця досудову претензію з вимогою або поставити обумовлений договором товар, або повернути сплачені кошти (а.с.11), яку той отримав 02.09.11 року (а.с.12), але товар не постави та отримані кошти не повернув.

Вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду, у якому він просить стягнути з відповідача суму попередньої плати за товар у розмірі 415200,00 грн.

Відповідач позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обовязковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон ст.525 ЦКУ не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, укладений між сторонами за цим спором, належить до договорів купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст.691-693 ЦКУ, - тобто попередньо сплатив на користь відповідача обумовлений договором товар, - з огляду на що відповідач, отримавши від позивача кошти на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором строк передати покупцеві товар, виконавши у такий спосіб приписи ст.662 Цивільного кодексу.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обовязок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З огляду на те, що відповідач не вчинив дій по передачі товару на користь покупця (позивача), останній правомірно скористався правилом частини 2 ст. 693 ЦКУ, в якій зазначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору (порушення зобовязань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Частинами 1 та 2 ст. 623 Цивільного кодексу встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Однак особливість цього спору полягає у тому, що постачальник, отримавши попередню плату за товар (предмет договору), не поставив його та не повернув суму попередньої плати за нього.

Відповідно до приписів частин 2 та 3 ст. 693 Кодексу якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, вимога позивача про повернення йому суми попередньої плати є законною та підлягає задоволенню у повному обсязі; позивач не ставить питання про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами, - що є його правом.

Частиною 3 ст. 693 Кодексу встановлено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Спосіб захисту порушеного права позивачем обрано у відповідності до вимог ст. 16 ЦКУ.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача на загальну суму 424915,50 грн. (415200,00 грн. + 9715,50грн.).

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд витрати по сплаті судового збору у сумі 9715,50 грн. (8304,00 грн. за розгляд майнового спору + 1411,50 грн. за заявою про забезпечення позову) покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,509,525,526,530,560,610-612,614,623, 627,655,662-664, 692 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34,36,43,44,49,66-67,75, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецхімбуд", ідентифікаційний код 31845491, яке знаходиться за адресою: юридична: місто Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 106/109; поштова: місто Сєвєродонецьк, вул. Маяковського,7/2, - на користь Приватного підприємства "Агрохімальянс", ідентифікаційний код 36826227, яке знаходиться за адресою: місто Дніпродзержинськ, вул. Медична, 4, кв. 47 Дніпропетровської області, - попередню плату за товар у сумі 415200 (чотириста пятнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 9715 (девять тисяч сімсот пятнадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а також грошові кошти, які знаходяться у банківських установах та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецхімбуд", ідентифікаційний код 31845491, яке знаходиться за адресою: юридична: місто Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 106/109; поштова: місто Сєвєродонецьк, вул. Маяковського,7/2, - у межах 424915 (чотириста двадцять чотири тисячі девятсот пятнадцять) грн. 50 грн.

4.Копію цього рішення спрямувати на адресу Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області.

У судовому засіданні 19.12.11 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 22 грудня 2011 року.

Суддя А.П.Середа