Рішення № 20011587, 15.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.11 Справа № 18/184/2011

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м. Сєвєродонецьк Луганської області

до товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «РИНО ЛТД», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 47277,29 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 21.09.2011;

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. від 29.11.2011.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 23856,38 грн. по оплаті вартості послуг теплопостачання, які надані відповідачу у період: жовтень 2010 р. квітень 2011 р. за договором від 02.11.1998 № 202, пені в сумі 22430,89 грн., втрат від інфляції в сумі 492,75 грн. та трьох процентів річних в сумі 497,27 грн. за прострочення платежів.

Уточненнями до позовної заяви від 13.12.2011 № 12-03-242 позивач зменшив розмір заявленої до стягнення пені до суми 1729,69 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 23.11.2011 № 62 проти позову заперечує посилаючись на те, що теплова енергія позивачем йому у вказаний період не поставлялася, а також договір, вказаний позивачем, втратив чинність.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору на постачання теплової енергії в гарячій воді від 02.11.1998 № 202, укладеному між сторонами за позовом, позивач зобовязався поставляти відповідачу теплову енергію в гарячій воді для опалення приміщення, а відповідач зобовязався оплачувати теплову енергію у 5-ти денний строк після одержання вимоги позивача (п. п. 1.1., 2.2., 4.1. договору).

Договір укладено на один рік до 02.11.1999. На підставі п. 7.1. договору договір щорічно продовжувався в звязку з відсутністю заяв сторін про його припинення.

Позивач у позовній заяві вказав, що він в період: жовтень 2010 р. квітень 2011 р. поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді для опалення приміщення, розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 74, на суму 23856,38 грн.

Рахунки для оплати передавалися позивачем відповідачу нарочним під розпис, однак, відповідач у порушення умов договору одержану теплову енергію не оплатив.

На підставі вказаних доводів позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 23856,38 грн. по оплаті вартості послуг теплопостачання, які надані відповідачу у період: жовтень 2010 р. квітень 2011 р. за договором від 02.11.1998 № 202, пені в сумі 22430,89 грн., втрат від інфляції в сумі 492,75 грн. та трьох процентів річних в сумі 497,27 грн. за прострочення платежів.

Уточненнями до позовної заяви від 13.12.2011 № 12-03-242 позивач зменшив розмір заявленої до стягнення пені до суми 1729,69 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 23.11.2011 № 62 проти позову заперечує посилаючись на те, що теплова енергія позивачем йому у вказаний період не поставлялася, а також договір, вказаний позивачем, втратив чинність.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання»визначено основні принципи господарювання у сфері теплопостачання.

Одним із основних таких принципів є щомісячна оплата споживачем теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ч. 6 ст. 19 вказаного Закону).

Позивач не подав суду доказів своїх доводів, що він фактично поставляв у вказаний ним період відповідачу теплову енергію в гарячій воді для опалення приміщення.

Відповідач у підтвердження своїх доводів про те, що позивач не поставляв йому теплову енергію, подав суду акт обстеження технічного стану і режиму роботи від 26.10.2010, який складено повноважними представниками позивача.

Із вказаного акту витікає, що при обстеженні опалювальної системи відповідача (за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 74) позивачем було встановлено, що в приміщеннях відповідача радіатори опалення відсутні у всіх приміщеннях, стояки опалення ізольовані.

Таким чином, вказаним актом підтверджується, що з 26.10.2010 (дати складання акту) позивач фактично не поставляв відповідачу теплову енергію.

Подача теплової енергії відповідачу (початок опалювального періоду) була розпочата позивачем з 15.10.2010, що підтверджується додатком до листа директора КП «Сєвєродонецькі теплові мережі» від 26.10.2010 № 02-837, в якому повідомлялося позивача про подачу теплофікаційної води у житлові будинки, в тому числі і в будинок № 74 по вул. Гагаріна, в якому знаходяться приміщення відповідача.

Таки чином, теплова енергія фактично поставлялася позивачем відповідачу в період з 15 по 25 жовтня 2010 р. включно 11 днів (з дати подачі гарячої води на будинок і до дати складення акту про відсутність у відповідача опалення).

Враховуючи, що теплова енергія поставлялася позивачем відповідачу фактично лише 11 днів, відповідач зобовязаний оплатити вартість лише цієї теплової енергії.

Позивач направив відповідачу рахунок від 29.10.2010 № 202 за жовтень 2010 р. на суму 1425,49 грн.

Рахунок був виставлений за 17 днів (з 15 по 31 жовтня 2010 р.), однак сума коштів, вказана у ньому, визначена як за повний місяць.

Відповідач одержав цей рахунок і не оспорював викладених у ньому даних, що підтверджується письмовими поясненнями відповідача та підписом представника відповідача на рахунку.

Алгоритм розрахунку та дані наведені у рахунку перевірено судом і визнані обґрунтованими, за винятком того, що в рахунку вказано 17 днів постачання тепла а насправді при розрахунку застосовано 1 місяць.

Виходячи з даних рахунку від 29.10.2010 № 202 за винятком кількості днів надання теплової енергії у жовтні 2010 р. відповідач повинен сплатити позивачу вартість теплової енергії за 11 днів жовтня 2010 р. в сумі 504,83 грн. (де 695,36 грн. (тариф за 1 Гкал з ПДВ) х 0,066 Гкал (витрати тепла в день виходячи з того, що 2,050 Гкал в місяць : на 31 день) х 11 днів).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

Враховуючи, що відповідач порушив умови договору (своєчасно не сплатив вартість одержаної теплової енергії за 11 днів жовтня 2010 р.), підлягає до стягнення з відповідача борг в сумі 504,83 грн. за 11 днів жовтня 2010 р. (за період фактичного надання теплової енергії).

В решті позову про стягнення заборгованості з відповідача слід відмовити в звязку з безпідставністю цих вимог, так як теплова енергія в іншому періоді відповідачу фактично не поставлялася.

Доводи позивача про те, що відповідач самовільно у порушення встановлених правил відімкнувся від опалення, і тому, все одне повинен сплачувати вартість неодержаної теплової енергії, не приймаються судом до уваги, так як ці доводи суперечать одному з основних принципів господарювання у сфері теплопостачання (оплата здійснюється за фактично отриману теплову енергію (ч. 6 ст. 19 вищевказаного Закону)), а також засадам цивільного законодавства справедливості та розумності (п. 6. ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Доводи відповідача про те, що його акт обстеження технічного стану і режиму роботи від 26.10.2010 є неналежним доказом, так як не відповідає формі акту про відключення, встановленої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4, також не приймаються судом до уваги, так як вказаним наказом затверджена форма акту про відключення всього житлового будинку, а не одного приміщення.

Доводи позивача про те, що договір є недіючим, так як не містить усіх істотних умов, не приймається судом до уваги через те, що вказаний договір виконувався обома сторонами по справі більш 10 років, тобто позивач весь цей час на підставі цього договору поставляв відповідачу теплову енергію, а відповідач оплачував її вартість (що підтвердили обидві сторони по справі).

Договір укладено на один рік до 02.11.1999. На підставі п. 7.1. договору договір щорічно продовжувався в звязку з відсутністю заяв сторін про його припинення.

За таких обставин, відсутні підстави вважати договір недіючим.

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем, в звязку з чим, на вимогу позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення платежу за поставлену теплову енергію у жовтні 2010 р., позивачем не заявлялися.

Щодо втрат від інфляції позивачем обґрунтовано визначено період прострочення: грудень 2010 р. вересень 2011 р.

Втрати від інфляції за вказаний період складають 25,65 грн. (504,83 х 105,08126347 - 504,83) та підлягають стягненню з відповідача.

Щодо трьох процентів річних позивачем обґрунтовано визначено кількість днів прострочення 349 (з 16.11.2010 по 30.10.2011).

Три проценти річних складають 14,45 грн. (504,83 х 0,0082 : 100 х 349) та підлягають стягненню з відповідача.

В решті вимог про стягнення втрат від інфляції та трьох процентів річних слід відмовити в звязку з безпідставністю цих вимог, так як відповідач не мав простроченої заборгованості за інші періоди визначені позивачем.

Вимоги про стягнення з відповідача пені не підлягають задоволенню в звязку з безпідставністю цих вимог, так як відповідач не мав простроченої заборгованості за період визначений позивачем.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 0,09 грн. покладаються на відповідача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог; позов задоволено на 1,2 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «РИНО ЛТД», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Гагаріна, 74, ідентифікаційний код 20174742, на користь державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м. Сєвєродонецьк Луганської області (інша поштова адреса відсутня), ідентифікаційний код 00131050, борг в сумі 504,83 грн. по оплаті вартості послуг теплопостачання, втрати від інфляції в сумі 25,65 грн., три проценти річних в сумі 14,45 грн., витрати на судовий збір в сумі 0,09 грн.; наказ видати.

3.В решті позову відмовити.

15 грудня 2011 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 20 грудня 2011 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко